Уряд Польщі

Уряд Польщі
Зображення
Країна  Республіка Польща
Адміністративна одиниця Варшава
Керівний орган Сейм Республіки Польща
Юрисдикція Республіка Польща
Розташування штаб-квартири Chancellery of Polandd
Мапа
Офіційний сайт(пол.)
CMNS: Уряд Польщі у Вікісховищі

Координати: 52°12′56″ пн. ш. 21°01′32″ сх. д. / 52.21581117662958604° пн. ш. 21.02566359111416006° сх. д. / 52.21581117662958604; 21.02566359111416006

Ця стаття є частиною серії статей про
державний лад і устрій
Польщі
Категорія КатегоріяІнші країни

Рада міністрів Польщі (пол. Rada Ministrów w Polsce) — вищий орган виконавчої влади Польщі[1].

Діяльність[ред. | ред. код]

Відповідно до Конституції Польщі від 2 квітня 1997 року Рада міністрів складається з прем'єр-міністра і міністрів. Прем'єр-міністр і заступник голови Ради міністрів (віце-прем'єр) також можуть виконувати функції міністра чи голови комітету (ст. 147)[2]. Організація та режим роботи Ради міністрів регулюються законом «Про Раду міністрів» від 8 серпня 1996[3].

Відповідно до Конституції Рада міністрів визначає основні напрями внутрішньої і зовнішньої політики Республіки Польща (стаття 146, п. 1 Конституції) в обсязі й на умовах, зазначених у Конституції та національному законодавстві, зокрема:

  • забезпечує виконання законів, видає нормативні акти;
  • координує та контролює роботу державних органів;
  • захищає інтереси скарбниці, готує проєкт державного бюджету;
  • контролює виконання державного бюджету;
  • стверджує закриття рахунків держави та доповідає про виконання бюджету;
  • забезпечує державну безпеку країни та громадський порядок;
  • забезпечує зовнішню безпеку держави;
  • здійснює загальне керівництво у сфері відносин з іншими країнами та міжнародними організаціями, укладення міжнародних угод, що потребують ратифікації, а також інших міжнародних угод;
  • здійснює загальний контроль у галузі забезпечення оборони країни та щорічно визначає кількість громадян для призову на дійсну військову службу;
  • веде інші питання, не віднесені до компетенції інших органів державного та місцевого самоврядування (стаття 146 п. 2 Конституції).

Члени Ради міністрів несуть солідарну відповідальність перед Сеймом за роботу уряду, вони також можуть нести індивідуальну відповідальність за виконання завдань, покладених на них прем'єр-міністром, чи тих, що належать до компетенції своїх міністерств. Порушення закону та злочини, пов'язані з діяльністю міністрів, розглядаються в спеціальному державному суді, який призначається Сеймом.

Рада Міністрів має свої представництва в кожному з 16 воєводств країни.

Нарівні з корпусом державних службовців канцелярія прем'єр-міністра (пол. Kancelaria Prezesa Rady Ministrów) усі міністерства мають політичних радників — команди консультантів, які працюють у кожному міністерстві та розробляють основні принципи політики.

Урядовий центр законопроєктування[ред. | ред. код]

Створений у 2000 році Урядовий центр законопроєктування (пол. Rządowe Centrum Legislacji), виконує функцію єдиного центру законопроєктування у Польщі. Для відбору працівників (у центрі працюють понад 100 юристів-нормопроєктувальників) встановлені спеціальні вимоги: законопроєктувальником може стати лише особа, яка працює в органах влади і пройшла спеціальну річну підготовку.

У межах законопідготовчої діяльності профільне міністерство розробляє концепцію майбутнього закону та з метою позитивного сприйняття депутатами законодавчої ініціативи уряду скеровує її до парламенту. Отримавши схвальний відгук на концепцію. Урядовий центр законопроєктування починає роботу над створенням проєкту акта. Левова частка законопроєктів надходить до Парламенту від уряду.

Голова уряду[ред. | ред. код]

Кабінет міністрів[ред. | ред. код]

Склад чинного уряду подано станом на 10 січня 2018 року[1].

14
2
2
5
Логотип Міністерство Міністр Фото Час на посаді Партія Вебсайт
Міністерство внутрішніх справ та управління
(Ministerstwo Spraw Wewnętrznych i Administracji)
Маріуш Блащак
(Mariusz Blaszczak)
11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS [1] [Архівовано 19 січня 2018 у Wayback Machine.]
Йоахім Брудзинський
(Joachim Brudziński)
9 січня 2018 PiS
Міністерство екології
(Ministerstwo Środowiska)
Ян Шишко
(Jan Szyszko)
11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS [2]
Генрік Ковальчик
(Henryk Kowalczyk)
9 січня 2018 PiS
Міністерство енергетики
(Ministerstwo Energii)
Кшиштоф Тхожевський
(Krzysztof Tchorzewski)
11 грудня 2017 PiS [3] [Архівовано 8 січня 2018 у Wayback Machine.]
Міністерство закордонних справ
(Ministerstwo Spraw Zagranicznych)
Вітольд Ващиковський
(Witold Waszczykowski)
11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS [4] [Архівовано 13 травня 2011 у Wayback Machine.]
Яцек Чапутович
(Jacek Czaputowicz)
9 січня 2018 незалежний
Міністерство інвестицій і розвитку
(Ministerstwo Inwestycji i Rozwoju)
Єжи Квічинський
(Jerzy Kwieciński)
9 січня 2018 незалежний [ ]
Міністерство інфраструктури та будівництва
(Ministerstwo Infrastruktury i Rozwoju)
Анджей Адамчук
(Andrzej Adamczyk)
11 грудня 2017 PiS [5] [Архівовано 11 січня 2018 у Wayback Machine.]
Міністерство культури та національної спадщини
(Ministerstwo Kultury i Dziedzictwa Narodowego)
Пйотр Глинський
(Piotr Glinski)
11 грудня 2017 PiS [6] [Архівовано 10 січня 2018 у Wayback Machine.]
Міністерство морської економіки та внутрішніх водних шляхів сполучення
(Ministerstwo Gospodarki Morskiej)
Марек Гробарчик
(Marek Grobarczyk)
11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS [7] [Архівовано 3 січня 2018 у Wayback Machine.]
Міністерство науки і вищої освіти
(Ministerstwo Nauki i Szkolnictwa Wyższego)
Ярослав Говін
(Jaroslaw Gowin)
11 грудня 2017 Porozumienie [8]
Міністерство оборони
(Ministerstwo Obrony Narodowej)
Антоній Мацеревич
(Antoni Macierewicz)
11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS [9] [Архівовано 10 січня 2018 у Wayback Machine.]
Маріуш Блащак
(Mariusz Blaszczak)
9 січня 2018 PiS
Міністерство освіти
(Ministerstwo Edukacji Narodowej)
Анна Залевська
(Anna Zalewska)
11 грудня 2017 PiS [10] [Архівовано 11 січня 2018 у Wayback Machine.]
Міністерство охорони здоров'я
(Ministerstwo Zdrowia)
Константин Радзивіл
(Konstanty Radziwill)
11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS [11] [Архівовано 16 січня 2018 у Wayback Machine.]
Лукаш Шимоновський
(Łukasz Szumowski)
9 січня 2018 незалежний
Міністерство підприємництва і технологій
(Ministerstwo Przedsiębiorczości i Technologii)
Ядвіга Емілевич
(Jadwiga Emilewicz)
9 січня 2018 Porozumienie [ ]
Міністерство цифровізації
(Ministerstwo Cyfryzacji)
Анна Стрежинська
(Anna Strezynska)
11 грудня 2017 незалежна [12] [Архівовано 19 вересня 2017 у Wayback Machine.]
Міністерство розвитку
(Ministerstwo Rozwoju)
Матеуш Моравецький
(Mateusz Morawiecki)
11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS [13] [Архівовано 11 січня 2018 у Wayback Machine.]
Міністерство спорту і туризму
(Ministerstwo Sportu i Turystyki)
Вітольд Банька
(Witold Banka)
11 грудня 2017 PiS [14] [Архівовано 28 травня 2017 у Wayback Machine.]
Міністерство сільського господарства і розвитку сел
(Ministerstwo Rolnictwa i Rozwoju Wsi)
Кшиштоф Юргель
(Krzysztof Jurgiel)
11 грудня 2017 PiS [15] [Архівовано 15 січня 2018 у Wayback Machine.]
Міністерство сім'ї, праці та соціальної політики
(Ministerstwo Rodziny, Pracy i Polityki Społecznej)
Еліжбета Рафальська
(Elzbieta Rafalska)
11 грудня 2017 PiS [16] [Архівовано 10 січня 2018 у Wayback Machine.]
Міністерство фінансів
(Ministerstwo Finansów)
Матеуш Моравецький
(Mateusz Morawiecki)
11 грудня 2017 9 січня 2018 PiS [17] [Архівовано 20 вересня 2012 у Wayback Machine.]
Тереза Червінська
(Teresa Czerwińska)
9 січня 2018 незалежна
Міністерство юстиції
(Ministerstwo Sprawiedliwości)
Збігнєв Зьобро
(Zbigniew Ziobro)
11 грудня 2017 SP [18] [Архівовано 3 квітня 2015 у Wayback Machine.]
Міністр без портфеля
(Minister bez teki)
Маріуш Камінський
(Mariusz Kamiński)
11 грудня 2017 PiS
Міністр без портфеля
(Minister bez teki)
Еліжбета Вітекова
(Elżbieta Witeková)
11 грудня 2017 18 грудня 2017 PiS
Голова Офісу прем'єр-міністра
(Kancelaria Prezesa Rady Ministrów)
Беата Кемпа
(Beata Kempa)
11 грудня 2017 SP [19] [Архівовано 31 жовтня 2020 у Wayback Machine.]

Будівля[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Уряд Тадеуша Мазовецького (1989—1990)[ред. | ред. код]

Уряд Яна Кшиштофа Белецького (1991—1991)[ред. | ред. код]

Уряд Яна Ольшевського (1991—1992)[ред. | ред. код]

Перший уряд Вальдемара Павляка (1992—1992)[ред. | ред. код]

Уряд Ганни Сухоцької (1992—1993)[ред. | ред. код]

Другий уряд Вальдемара Павляка (1993—1995)[ред. | ред. код]

Уряд Юзефа Олекси (1995—1996)[ред. | ред. код]

Докладніше: Юзефа Олекси

Уряд Влодзімежа Цімошевича (1996—1997)[ред. | ред. код]

Уряд Єжи Бузека (1997—2001)[ред. | ред. код]

Докладніше: Уряд Єжи Бузека

Уряд Лешека Міллера (2001—2004)[ред. | ред. код]

Перший уряд Марека Бельки (2004—2004)[ред. | ред. код]

Другий уряд Марека Бельки (2004—2005)[ред. | ред. код]

Уряд Казимежа Марцинкевича (2005—2006)[ред. | ред. код]

Уряд Ярослава Качинського (2006—2007)[ред. | ред. код]

Перший уряд Дональда Туска (2007—2011)[ред. | ред. код]

Другий уряд Дональда Туска (2011—2014)[ред. | ред. код]

9 жовтня 2011 відбулися чергові парламентські вибори. 8 листопада у Варшаві пройшло перше засідання парламенту Польщі нового скликання. Чинний прем'єр Дональд Туск згідно з конституцією подав у відставку на першому засіданні Сейму. У той же день президент Броніслав Коморовський в президентському палаці прийняв відставку прем'єра і членів його кабінету, після чого офіційно доручив Туску, як лідерові партії «Громадянська платформа», яка перемогла на парламентських виборах, місію з формування нового уряду Польщі. 18 листопада Президент Польщі привів до присяги новий уряд країни Дональда Туска і вручив укази про призначення членів уряду. Другий уряд Дональда Туска був коаліційним, до нього увійшли представники партії «Громадянська платформа» і Польської селянської партії (лідер — Вальдемар Павляк), а також шість безпартійних міністрів.

Уряд Єви Копач (2014—2015)[ред. | ред. код]

Докладніше: Уряд Єви Копач

Уряд Беати Шидло (2015—2017)[ред. | ред. код]

Докладніше: Уряд Беати Шидло

Після парламентських виборів 13 листопада 2015 року президент Анджей Дуда призначив представницю парламентської політичної партії Право і справедливість (PiS) Беату Шидло прем'єр-міністром країни, доручивши їй сформувати новий склад уряду[4]. Згідно з Конституцією Польщі, новий уряд повинен отримати вотум довіри з боку Сейму. 16 листопада 2015 року новий уряд було приведено до присяги.

Перший Уряд Матеуша Моравецького (2017—2019)[ред. | ред. код]

Другий Уряд Матеуша Моравецького (2019—2023)[ред. | ред. код]

Третій Уряд Матеуша Моравецького (2023)[ред. | ред. код]

Третій Уряд Дональда Туска (2023—)[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б (англ.) Poland // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 19 квітня. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  2. Конституція Республіки Польща. Канцелярія Сейму. 2 квітня 1997 року. Архів оригіналу за 8 квітня 2014. Процитовано 4 квітня 2014 року.
  3. Dz.U. 2012 poz. 392 (пол.). Internetowy System Aktów Prawnych. Архів оригіналу за 25 травня 2014. Процитовано 5 квітня 2014 року.
  4. Саможнев А. Беата Шидло официально назначена на пост премьер-министра Польши // Российская Газета. — М., 2015. — 13 листопада. Архівовано з джерела 12 січня 2018. Процитовано 11 січня 2018.

Література[ред. | ред. код]

  • Державний лад країн світу : довідник / В. М. Шаповал. — К. : Український центр правничих студій, 1999. — 318 с. — ISBN 966-7630-00-5.
  • Конституційне право зарубіжних країн : підручник для студентів юрид. вищ. навч. закладів і факультетів / В. М. Шаповал. — вид. 4-те. — К. : Вища школа, 2001. — 262 с. — ISBN 966-505-126-1.

Польською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]