Уряд Володимира Гройсмана
| Уряд Володимира Гройсмана | |
|---|---|
 Україна19-й Кабінет Міністрів України | |
 | |
| Дата формування | 14 квітня 2016 |
| Дата розпуску | 29 серпня 2019 (3 роки, 4 місяці, 15 днів) |
| Люди та організації | |
| Президент України | Петро Порошенко |
| Прем'єр-міністр | Володимир Гройсман |
| Список голів уряду | Список прем'єр-міністрів України |
| Партія(ї) | Народний фронт |
| Історія | |
| Вибори | Парламентські вибори в Україні 2014 |
| Попередній | Другий уряд Арсенія Яценюка |
| Наступний | Уряд Олексія Гончарука |
Уряд Володимира Гройсмана — 19-й Кабінет Міністрів України, що працював із квітня 2016 до 29 серпня 2019 року у складі коаліції депутатських фракцій Блок Порошенка та Народний фронт у Верховній Раді України VIII скликання.
14 квітня 2016 року Верховна Рада проголосувала за кандидатуру Гройсмана на пост Прем'єр-міністра України. За проголосували 257 народних депутатів[1]. Того ж дня Гройсман запропонував склад Кабінету міністрів, який затвердили 239-ма голосами[2]. Проєкт постанови про призначення Кабінету міністрів України затвердили без кандидатури на посаду міністра охорони здоров'я, оскільки фракція БПП «Солідарність» не дійшла згоди щодо особи міністра[3].
29 серпня 2019 року уряд Гройсмана склав повноваження[4][5], тим самим ставши найбільш «довгоживучим» урядом за всю історію незалежної України після уряду Дениса Шмигаля.[6]
| Депутатська група (фракція) | За | Проти | Утрималося | Не голосувало | Відсутні |
|---|---|---|---|---|---|
| ▌Блок Петра Порошенка | 125 | 2 | 4 | 5 | 10 |
| ▌Народний фронт | 72 | 0 | 2 | 1 | 6 |
| ▌Опозиційний блок | 0 | 12 | 0 | 18 | 13 |
| ▌Об'єднання «Самопоміч» | 0 | 1 | 22 | 0 | 3 |
| ▌Радикальна партія Олега Ляшка | 0 | 18 | 1 | 1 | 1 |
| ▌Батьківщина | 0 | 5 | 4 | 3 | 7 |
| ▌Відродження (депутатська група) | 22 | 0 | 0 | 1 | 0 |
| ▌Воля народу (депутатська група) | 12 | 0 | 0 | 4 | 3 |
| ▌Позафракційні | 8 | 10 | 5 | 9 | 10 |
| Загалом (420) | 239 | 48 | 38 | 42 | 53 |
Голова уряду і його заступники[ред. | ред. код]
| Посада | Фото | Очільник | Квота | Повноваження | |
|---|---|---|---|---|---|
| Прем'єр-міністр України |  | Гройсман Володимир Борисович | БПП | з 14 квітня 2016 | |
| Перший віцепрем'єр-міністр України |  | Кубів Степан Іванович | БПП | з 14 квітня 2016 | |
| Віцепрем'єр-міністр України |  | Розенко Павло Валерійович | БПП | з 14 квітня 2016 | |
| Віцепрем'єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України |  | Климпуш-Цинцадзе Іванна Орестівна | БПП | з 14 квітня 2016 | |
| Віцепрем'єр-міністр України |  | Кістіон Володимир Євсевійович | БПП | з 14 квітня 2016 | |
| Віцепрем'єр-міністр України |  | Кириленко В'ячеслав Анатолійович | НФ | з 14 квітня 2016 | |
| Віцепрем'єр-міністр України |  | Зубко Геннадій Григорович | БПП | з 14 квітня 2016 |
Міністри[ред. | ред. код]
| Блок Порошенка «Солідарність» (БПП) | 11 |
| Народний фронт (НФ) | 5 |
| президентська квота | 2 |
| безпартійні | 1 |
Діяльність уряду[ред. | ред. код]
Першим кроком діяльності уряду Гройсмана було встановлення тарифів на газ для населення у розмірі 6,877 грн за 1 м3 (з 1 жовтня 2015 р. до 30 квітня 2016 р. тариф для населення становив 7,188 за 1 м3; для споживачів, що використовували газ для індивідуального опалення діяв пільговий тариф — 3,600 грн за 1 м3 лише на період від 1 жовтня 2015 р. до 31 березня 2016 р. у обсягу споживання до 1200 м3)[13].
У квітні 2016 року уряд практично зрівняв ціну на газ для населення з імпортною[14]. Це було виконанням частини зобов'язань України перед МВФ, які вперше взяв на себе уряд Юлії Тимошенко в 2008 році[15].
У жовтні 2018 року було прийнято рішення про триетапне підвищення ціни на газ (1 листопада 2018, 1 травня 2019, 1 січня 2019)[16]. За словами голови Кабінету міністрів Гройсмана це зроблено: «аби віддати кредити, які на нас поклали минулі уряди протягом 2005—2013 років. Зараз ми щороку платимо 5 млрд дол. в якості обслуговування (взятого тоді) боргу»[17].
Критика[ред. | ред. код]
Великий резонанс викликало викриття деталей про закупівлю вугілля за ціною «Роттердам+». У формулу «Роттердам+» закладена ціна палива в міжнародному порту в Нідерландах плюс вартість доставки до України[18]. Проте, під час блокади торгівлі з окупованими територіями з'ясувалося, що Україна закуповувала вугілля у підприємств на Донбасі за ціною «Роттердам+». Гройсман заперечував той факт, що Україна взагалі купує паливо за тарифом «Ротердам+»[19].
Восени 2018 року колишній міністр фінансів уряду Гройсмана Олександр Данилюк заявив, що прем'єр-міністр має «комерційний інтерес» у Державній фіскальній службі. На думку Данилюка, це стало каталізатором його звільнення з посади 7 червня 2018 року. Прем'єр постійно втручався в сферу відповідальності міністерства та зривав його ініціативи щодо майбутнього ДФС. Особливо після розчищення від корупції сфери відшкодування ПДВ[20]. Про корупцію в структурах ДФС майже одночасно, 6 серпня 2018 року, заявило видання Süddeutsche Zeitung. Німецькі журналісти зосередилися на митниці та вирахували суму корупційних втрат до 4,8 млрд доларів щорічно (десята частка дохідної частини бюджету). За даними репортерів, в махінаціях окрім митниці залучені співробітники поліції, Держприкордонслужби (підпорядковані уряду), ГПУ та СБУ[21].
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Проект Постанови про Кабінет Міністрів України № 4423. Архів оригіналу за 14 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
- ↑ Поіменне голосування про проект Постанови про формування складу Кабінету Міністрів України (№ 4424) — в цілому. Архів оригіналу за 19 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
- ↑ Роман Кравець, Саша Ночь (13 квітня 2016). Коаліція домовилася по всіх міністерствах, окрім МОЗ — Сюмар. Українська правда. Архів оригіналу за 15 квітня 2016. Процитовано 14 квітня 2016.
- ↑ Постанова 1005 Верховної ради України.
- ↑ Уряд Гройсмана склав свої повноваження: Рада погодила. 24 Канал. Архів оригіналу за 4 вересня 2019. Процитовано 29 серпня 2019.
- ↑ Чотири Кабінети Міністрів після Євромайдану: шлях реформ | VoxUkraine. voxukraine.org (укр.). Процитовано 8 травня 2022.
- ↑ а б а) станом на серпень 2016 — призначення У.Супрун в.о.: Кабінет Міністрів України : [арх. 02.03.2018] // Урядовий портал (стара версія). — Дата звернення: 22.11.2018.
- ↑ а б б) станом на червень 2018 — призначення О.Маркорової в.о.: Кабінет Міністрів України : [арх. 31.08.2018] // Урядовий портал. — Дата звернення: 22.11.2018.
- ↑ Кутового звільнили з посади міністра аграрної політики // Українські Національні Новини. — 2018. — 22 листопада. — Дата звернення: 22.11.2018.
- ↑ а б Виконувач обов'язків як перший заступник міністра
- ↑ Хто така Оксана Маркарова, нова глава Мінфіну : [арх. 12.06.2018] / Тетяна Попова // Радіо Свобода. — 2018. — 8 червня. — Дата звернення: 22.11.2018.
- ↑ Оксану Маркарову призначили міністром фінансів // Радіо Свобода. — 2018. — 22 листопада. — Дата звернення: 22.11.2018.
- ↑ Цены на природный газ [Архівовано 12 серпня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Цена газа для населения Украины может увеличиться из-за девальвации гривны : [арх. 30.05.2017] // Українські Новини. — 2017. — 16 февраля. — Дата звернення: 14.11.2018. — Цитата: «В конце апреля 2016 года правительство Украины, можно сказать, перевыполнило обещания перед МВФ. Вместо того, чтоб повысить тарифы на газ для населения до уровня 75% от стоимости импортного газа, практически сравняло их с ценой импорта, увеличив до 100%. Как удалось выяснить „Українським Новинам“ у нескольких источников в прежнем правительстве (Арсения Яценюка — ред.), которое фактически готовило документы, это решение было принято исходя из того, что, учитывая довольно низкие цены на рынке газа в тот период, разовое максимальное повышение тарифов было проводить целесообразнее, чем растягивать процесс».
- ↑ Тимошенко сама неодноразово підписувала меморандуми МВФ, що передбачали ринкову ціну на газ, — експерт : [арх. 21.10.2018] // Еспресо TV. — 2018. — 21 жовтня. — Дата звернення: 29.10.2018.
- ↑ Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 22 травня 2021.
- ↑ Гройсман заявив, що підвищення цін на газ менше, ніж могло бути : [арх. 22.10.2018] // Українська правда. — 2018. — 21 жовтня. — Дата звернення: 29.10.2018.
- ↑ НРКЕКП каже, що не закладала цін «Роттердам+» у тарифи - 15.02.2017 20:59 — Новини Укрінформ. Архів оригіналу за 19 травня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
- ↑ В.Гройсман: заяви про закупівлю вугілля за формулою «Роттердам+» не відповідають дійсності. Інформаційне агентство Українські Національні Новини (УНН). Всі онлайн новини дня в Україні за сьогодні - найсвіжіші, останні, головні. (укр.). Архів оригіналу за 7 червня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
- ↑ Олександр Данилюк: У якийсь момент я сказав: «Давайте визнаємо, що це уряд імпотентів» / Дарина Рогачук // Вибори вибори [проєкт «Української правди»]. — 2018. — 13 листопада. — Дата звернення: 14.11.2018. — Цитата: «— Що зрештою стало каталізатором вашого звільнення? — У нас зіштовхнулися позиції з прем'єр-міністром стосовно реформування Державної фіскальної служби. Прем`єр постійно втручався в мою сферу відповідальності, зривав мої ініціативи, маючи на меті зберегти свій (і не тільки) „комерційний інтерес“ у цій державній установі. Після того як я розчистив від корупції сферу відшкодування ПДВ, у результаті якої конкретні люди втратили конкретні мільярдні корупційні доходи, робилося все можливе, аби не дати мені рухатись далі. Адже в ДФС сидять „свої“ люди, які роблять „правильні“ речі. Тому прем'єр зробив усе можливе, щоб я залишив посаду».
- ↑ SZ: Корупція на митниці завдає Україні збитків у 5 мільярдів доларів на рік : [арх. 14.08.2018] / Данило Білик, Світлана Кореновська // Deutsche Welle. — 2018. — 6 серпня. — Дата звернення: 14.11.2018. — Цитата: «У своїх підрахунках газета посилається на документи в своєму розпорядженні, які містять дані щодо тисяч вантажів, що проходять через український кордон, і дозволяють відстежити їхній шлях. За даними журналістів, ця інформація доводить факти „масивної корупції“ на багатьох українських митницях. Основна схема — „передекларування“ товарів, що відбувається за участі співробітників державних органів. Таким чином товар, який де-факто перебуває у вантажі, декларується як інший — той, на який передбачені нижчі мита. Окрім митниці, до схем залучені також представники СБУ, поліції, Держприкордонслужби та ГПУ».
| ||||||||||||||||
