Урбанонім

Урбанонім (від лат. urbanus — «місто» та грец. όνομα — «ім'я», міське ім'я, міська назва) — топонім, ім'я, назва внутрішньоміського топографічного об'єкта (вулиці, проспекту, бульвару, провулку, будь-якого об'єкта міста, що має ім'я).

Урбаноніми — вид топонімів, які позначають власне ім'я будь-якого внутрішньоміського топографічного об'єкта.

Урбаноніми виконують дві основні функції:

• ідентифікувальну — виділення і розрізнення однотипних об'єктів:
• інформативну — орієнтація людини в навколишньому просторі, у місті.

Аналіз наявних у лінгвістиці підходів до класифікації урбанонімів, сприяє уточненню їх лінгвістичного статусу: урбанонім –назва внутрушньоміського обʼєкта, яка відображає семантичний образ міста, зафіксовує історію розвитку урбанонімних структур, їх соціальну та етнокультурну функцію. Урбанонімний простір –сукупність урбанонімних одиниць, які підпорядковуються лінгвістичним та соціокультурним й етнокультурним законам. Систематизація різних підходів дає змогу уніфікувати розрізнені думки щодо термінології та визначити місце урбанонімів узагальній класифікації топонімів у такій послідовності: онімний простір → топонімний простір → урбанонімний простір. Урбанонімний простір –частина загального онімного простру, сформованого на засадах цілісності та відносної стабільності в розвитку.

Згідно з А. Білецьким і Н. Подольською, урбаноніми є підкласом топонімів і поділяються на годоніми (назви вулиць), аґороніми (площі, майдани), мікрохороніми (парки, цвинтарі і т. п.), назви споруд.

Урбанонімний простір функціонує як цілісна система, у якій виникнення нових назв внутрішньоміських обʼєктів, з одного боку, підпорядковане законам мови, а з іншого, –на цей процес впливають позамовні фактори, насамперед соціально-економічні, етнокультурні, етноментальні тощо. В урбанонімному просторі одночасно співіснують й старі назви, й нові, утворені згідно з нормами мови. Урбанонімний простір дуже мінливий, адже межі міста змінюють доволі швидко, й поступово залучають топоніми, ойконіми, полісоніми, гідроніми, комоніми тощо, які стають його невіддільною частиною. Урбанонімізація позаміських обʼєктів безпосередньо відображає ті процеси, під впливом яких утворюються урбаноніми. У формуванні урбанонімії задіяні переважно топоніми –назви географічних обʼєктів. Вони стають власними назвами, закріпленими у міському просторі. Це явище, а також те, що урбанонім, як і топонім, позначає географічне положення обʼєкта, вказує на його розташування та виконує адресно-інформативну функцію, вплинуло на більшість класифікацій, запропонованих ученими: класифікація урбанонімів, як і топонімів, здійснюється на спільних засадах.

Див. також[ред. | ред. код]

• Топонім
• Хоронім
• Астіонім

Джерела[ред. | ред. код]

• Титаренко А. Місце урбанонімів в ономастичному просторі // Теоретична і дидактична філологія: Збірник наукових праць. — Випуск 12. — 2012. — 282 с.
• Урбанонімія [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.]
• Урбанонімія різних хронологічних зрізів [Архівовано 26 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Г. В. Гошкадор. Сленгова урбанонімія [Архівовано 11 грудня 2013 у Wayback Machine.]
• Павленко, І. Я. (2018). УРБАНОНІМИ ЯК ЗАСІБ ФОРМУВАННЯ ІСТОРИЧНОЇ ПАМ’ЯТІ. Мова. Література. Фольклор, (2), 58-66. вилучено із http://journalsofznu.zp.ua/index.php/philology/article/view/606

Література[ред. | ред. код]

• Українська урбанонімія Закарпаття у ХХ — на початку ХХІ ст. : [монографія] / О. Б. Негер. — Ужгород: РІК-У, 2018. — 200 с. — ISBN 617-7404-95-7.

Це незавершена стаття з географічної термінології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.