Умберто Роса

Ф
Умберто Роса
Умберто Роса
Умберто Роса
Особисті дані
Народження 8 квітня 1932(1932-04-08)
  Буенос-Айрес, Аргентина
Смерть 8 вересня 2017(2017-09-08) (85 років)
  Падуя, Італія
Громадянство  Аргентина
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1948–1954 Аргентина «Росаріо Сентраль» 88 (9)
1954–1956 Італія «Сампдорія» 48 (10)
1956–1961 Італія «Падова» 150 (19)
1961–1962 Італія «Ювентус» 18 (2)
1962–1964 Італія «Наполі» 44 (4)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1959 Італія Італія (B) 1 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1966–1970 Італія «Падова»
1970–1971 Італія «Сан Дона»
1972–1973 Італія «Сіракуза»
1973–1974 Італія «Латина»
1974–1976 Італія «Удінезе»
1976–1977 Італія «Про Патрія»
1978–1979 Італія «Венеція»
1979–1980 Італія «Сан Дона»
1982–1983 Італія «Ровіго»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Умберто Роса (ісп. Humberto Rosa, 8 квітня 1932, Буенос-Айрес — 8 вересня 2017, Падуя) — аргентинський, а згодом італійський футболіст, що грав на позиції півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Клубна кар'єра[ред. | ред. код]

У дорослому футболі дебютував 1948 року виступами на батьківщині за «Росаріо Сентраль», в якій провів шість сезонів, взявши участь у 88 матчах чемпіонату.

У грудні 1954 року за 1,25 млн. аргентинських песо (приблизно 30 мільйонів тогочасних італійських лір) перейшов до італійської «Сампдорії».

За два роки, у 1956, перейшов до «Падови», де провів наступні п'ять років, що були найуспішнішими в історії клубу — команда під керівництвом тренера Нерео Рокко була серед лідерів італійської першості, зокрема за результатами сезону 1957/58 здобула «бронзу» Серії A. Під час виступів за «Падову» Роса, батьки якого мали італійське походження, отримавши італійське громадянство, викликався до другої збірної Італії, за яку провів 1959 року одну гру.

1961 року гравця запросив до своїх лав діючий на той час чемпіон Італії «Ювентус», проте довіри тренерського штабу «старої сіньйори» він не виправдав, зокрема не зумів замінити на полі багаторічного лідера команди Джамп'єро Боніперті, що саме завершив кар'єру.

Тож провівши за туринський клуб протягом сезону лише 18 ігор у чемпіонаті, перед початком сезону 1962/63 перебрався до «Наполі». У своєму першому сезоні в Неаполі не зумів допомогти команді зберегти місце в Серії A і сезон 1963/64, який став для гравця останнім у кар'єрі, проводив у її складі у другому італійському дивізіоні.

Кар'єра тренера[ред. | ред. код]

За два роки після завершення ігрової кар'єри, у 1966, повернувся до «Падови», команди, в якій провів свої найкращі роки, і де змінив Серафіно Монтаріні на посаді головного тренера. Під його керівництвом команда, що була середняком другого італійського дивізіону, змогла вийти до фіналу Кубка Італії 1967, де мінімально, з рахунком 0:1, поступилася «Мілану». За результатами сезону 1968/69 «Падова» посіла останнє місце у Серії B і понизилася в класі до третього дивізіону. Наступного сезону Роса спробував повернути команду до другого дивізіону, утім безуспішно, і невдовзі по його завершенні був звільнений.

Згодом протягом 1970-х встиг попрацювати без особливих успіхів із низкою італійських, здебільшого нижчолігових, команд, зокрема з «Удінезе», «Про Патрією» та «Венецією».

А останнім місцем тренерської роботи Умберто Роси був клуб «Ровіго», головним тренером команди якого той був з 1982 по 1983 рік.

Помер 8 вересня 2017 року на 86-му році життя в Падуї.

Посилання[ред. | ред. код]