Уманська волость
| Уманська волость | ||||
| Центр | Умань | |||
|---|---|---|---|---|
| Площа | 20 954 (1886) | |||
| Населення | 9982 осіб (1886) | |||
| Густота | 43.6 осіб / км² | |||
| Наступники | Уманський район | |||
Уманська волость — адміністративно-територіальна одиниця Уманського повіту Київської губернії з волосним правлінням у повітовому місті Умань (до складу волості не входило).
Станом на 1886 рік складалася з 13 поселень, 8 сільських громад. Населення — 9982 особи (5000 чоловічої статі та 4982 — жіночої), 1940 дворових господарства[1].
| Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
|---|---|---|
| Сільських громад | 17994 | 14813 |
| Приватної власності | 184 | 122 |
| Казенної власності | 2513 | 201 |
| Іншої власності | 263 | 213 |
| Загалом | 20954 | 15349 |
Основні поселення волості:
- Городецьке — колишнє військове поселення, 1230 осіб, 220 дворів, православна церква, школа, 2 постоялих будинки.
- Громи — колишнє військове поселення, 1300 осіб, 186 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 7 водяних і 3 вітряних млини.
- Кочержинці — колишнє військове поселення, 1500 осіб, 305 дворів, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 водяних і 3 вітряних млини.
- Кочубіївка — колишнє військове поселення, 1139 осіб, 214 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 3 водяних і 3 вітряних млини.
- Паланка — колишнє військове поселення, 1433 особи, 304 двори, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 2 водяних і 3 вітряних млини.
- Полянецьке — колишнє військове поселення, 1154 особи, 215 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, водяний і 6 вітряних млини.
- Собківка — колишнє військове поселення, 661 особа, 99 двори, православна церква, школа, постоялий будинок, 2 вітряних млини.
Старшинами волості були:
- 1909—1910 роках — Костянтин Гаврилович Майборода[2],[3],[4],[5];
- 1915 року — Авксентій Миколайович Сокирський[6].
Джерела[ред. | ред. код]
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Посилання[ред. | ред. код]
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1909 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1909. XX + 214 + 261 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1910 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1910. XVI + 252 + 289 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1912 г. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіев. 1912. XX + 289 + 275 + 68 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1913 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1912. XXI + 286 + 293 + 75 с.
- ↑ рос. дореф. Памятная книжка Кіевской губерніи на 1915 годѣ. Съ приложением Адрес-Календаря губерніи. Изданіе Кіевскаго Губернскаго Статистическаго Комитета. Кіевъ. Типографія Губернскаго Правленія, Софійск. пл., зданіе Присутствен. мѣстъ. 1915. XXI + 244 + 290 + 62 с.
 | Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
