Укртелеком

Акціонерне товариство «Укртелеком»
Тип Акціонерне товариство
Форма власності акціонерне товариство
Галузь телекомунікації[d]
Гасло Краще починається сьогодні
Засновано 1991
Штаб-квартира Київ
Філії 21[1]
Ключові особи Юрій Курмаз (Генеральний директор АТ «Укртелеком»), Леонід Нетудихата (Голова Наглядової ради АТ «Укртелеком»), Олександр Баринов (Член Наглядової ради АТ «Укртелеком»), Людмила Павленко (Член Наглядової ради АТ «Укртелеком»), Сергій Муковнін (Член Наглядової ради АТ «Укртелеком»).
Послуги доступ до мережі інтернет; фіксована телефонія, інтернет телефонія, послуги мобільного зв’язку інтерактивне телебачення, передача даних, хмарні рішення для бізнесу, послуги Дата-Центру, дротове мовлення
Операційний прибуток (EBIT)
▼ понад 1 млрд грн - EBITDA у 2023 році
Власник(и) ТОВ «ЕСУ»[2], яка володіє 92,791 % акцій (2013)[3][4];
61 170 фіз. та юр. особи (7,209 %) (2011)[5]
Співробітники 31,750 (2015)[5]
Клієнти 10,8 млн (2013)
Дочірні компанії
  • ТОВ «ТриМоб»
    • www.ukrtelecom.ua
    CMNS: Укртелеком у Вікісховищі

    «Укртелеко́м» (ПФТС: UTLM, Українська біржа: UTLM) — українська телекомунікаційна компанія на ринку комплексних послуг[6], найбільший в країні оператор фіксованого зв'язку.

    Компанія надає практично всі види сучасних телекомунікаційних послуг — телефонний зв'язок; доступ до Інтернету; інтерактивне телебачення[7].

    Діяльність[ред. | ред. код]

    Акціонерне товариство «Укртелеком»[8] — одна з найбільших телекомунікаційних компаній в Україні, що пропонує своїм клієнтам у всіх регіонах країни практично всі види сучасних телекомунікаційних послуг. Як інфраструктурний оператор АТ «Укртелеком» фокусується насамперед на розвитку швидкісної оптичної мережі інтернет-доступу, зокрема протягом останніх років втілює проєкт заміни мідних кабелів на оптичні. На початок 2021 року мережа інтернет-доступу Укртелекому охоплює 3322 населених пункти, понад 2000 територіальних громад, медичних і навчальних закладів підключено до оптичної інтернет-мережі оператора.

    АТ «Укртелеком» є одним з найбільших платників податків та роботодавців у галузі[9][10].

    Історія[ред. | ред. код]

    У 1993 році було зареєстровано Українське відділення електрозв’язку «Укрелектрозв’язок», яке наступного року було році перейменовано в «Укртелеком». У 1998 році підприємство реорганізовано у єдине держпідприємство. У 2000 році, після завершення корпоратизації перетворено у ВАТ «Укртелеком»[11].

    Мобільний зв’язок – в 2005 році компанія отримала ліцензію на надання послуг мобільного зв'язку з використанням стандарту UMTS/W-CDMA. З 1 листопада 2007 року філія «Утел» ВАТ «Укртелеком» ввела мережу в комерційну експлуатацію[12][13].

    Станом на 2011 рік, мережа 3G була доступною більш ніж у 100 містах України, де мешкає близько 35 % населення країни, зокрема в усіх обласних, а також найбільших промислових та адміністративних центрах України[14][15]. На виконання рішення загальних зборів акціонерів, які відбулися 14 червня 2011 року, АТ «Укртелеком» заснувало дочірню компанію «ТриМоб», якій передано всю діяльність із надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку[16]. З 1 січня 2012 року послуги мобільного зв'язку почали надаватися через «ТриМоб»[17].

    Код мережі стільникового мобільного зв'язку — 91[18]. У 2014 році було запроваджено нову операційну модель управління бізнесом що дозволило змінити організаційну структуру компанії, спростити внутрішні бізнес-процеси та пришвидшити прийняття рішень[19].

    У 2015 році розпочалась масштабна технічна модернізація телекомунікаційної мережі АТ «Укртелеком», що дозволило надавати абонентам швидший доступ до інтернету за рахунок запровадження нових продуктів, як швидкісний інтернет за технологією VDSL (до 50 Мбіт/с), цифрова телефонія, можливість проведення оптичного кабелю до квартири чи офісу та інтернет-доступ на швидкості до 1 Гбіт/с тощо.

    Технологічну підтримку проєкту здійснює компанія Huawei, а фінансову — China Development Bank[20][21]. На першому етапі довгострокового співробітництва з CDB «Укртелеком» отримав кредит у розмірі 50 млн дол., загальна ж сума кредитної лінії склала 400 млн доларів США[22]. Ці кошти призначені для модернізації мережі доступу у шести найбільших містах України. Модернізація передбачає побудову національної структури управління мережею з єдиним центром керування у Києві та резервним у Дніпропетровську, а також впровадження сучасніших технологій.

    З 1 березня 2017 року АТ «Укртелеком» припинив надання послуг на окупованій РФ частині Донецької та Луганської областей, через втручання невстановлених осіб у роботу мережі та захоплення офісів озброєними особами. Доступ до Інтернету та телефонного зв’язку втратили близько 200 тисяч осіб[23][24].

    У 2018 році АТ «Укртелеком» презентувало масштабний проєкт щодо скорочення цифрового розриву між містом і селом, який передбачав будівництво оптичної інфраструктури для доступу до інтернет у 8 тисяч населених пунктах України. Проєкт передбачав будівництво та експлуатацію мереж фіксованого інтернет-доступу за технологіями ADSL, VDSL, FTTB/C, FTTH по всій території України, що дозволить підключити до інтернету навчальні, медичні заклади а також територіальні громади. У компанії мають намір підвищити проникнення фіксованого інтернету до середньоєвропейського рівня 97 %[25].

    Навесні 2019 року оператор розпочав розбудову мережі оптичного інтернету за технологією GPON, що дозволило підключити до швидкісного оптико-волоконного інтернету мешканців понад 300 невеликих міст та сіл. Перші підключення до оптики відбулись вже у липні того ж року[26]. Роботи з підключення до оптичного інтернету продовжились у 2020 році – було прокладено понад 10000 кілометрів мережі, підключено сотні населених пунктів, що стало відповіддю компанії на виклики пандемії коронавірусу в Україні[27]. Роботи було продовжено і 2021 році – протягом І кварталу прокладено 1,5 тисячі кілометрів волоконно-оптичного кабелю, підключено 12 територіальних громад, майже 150 освітніх та 90 медичних закладів. Загалом оптичний інтернет отримує понад 1100 навчальних та 780 медичних закладів, підключено 374 ОТГ[28].

    У 2021 році, рішенням річних загальних зборів акціонерів ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ», які відбулися 22 квітня 2021 року, було змінено повне найменування Товариства українською мовою з ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «УКРТЕЛЕКОМ» на АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «УКРТЕЛЕКОМ» та скорочене найменування українською мовою з ПАТ «УКРТЕЛЕКОМ» на АТ «УКРТЕЛЕКОМ»[29].

    Приватизація[ред. | ред. код]

    12 жовтня 2010 року, Кабінет Міністрів України оголосив дату та стартову ціну продажу контрольного пакету «Укртелекому». Конкурс було призначено на 28 грудня 2010 року. Стартова ціна становила — 92,791 % акцій компанії — 10,5 млрд грн[30].

    Компанія «ЕСУ», дочка австрійського інвестиційно-фінансового консорціуму EPIC (через Epic Telecom Invest Ltd. з Кіпру)[31], стала єдиним претендентом на купівлю акцій АТ «Укртелекому», що стало причиною застосування ФДМУ процедури оцінки вартості пакету акцій компанії. Експертна оцінка на 75 млн гривень перевищила встановлену ФДМУ стартову ціну приватизаційного конкурсу, проведення якого було призначено на 28 грудня 2010. У лютому 2011 «ЕСУ» офіційно погодилася придбати 92,79 % телекомунікаційної АТ «Укртелеком» за запропонованою ФДМУ ціною 10,575 млрд гривень[32].

    11 березня 2011 року, ФДМУ продав компанії «ЕСУ» 92,791 % акцій телекомунікаційної компанії «Укртелеком» за 10 млрд 575,1 млн гривень. Угоду було завершено 10 травня 2011 року[33][34]. Решта акцій належить 61 170 фізичним та юридичним особам.

    4 жовтня 2013 року, ПАТ «Укртелеком» став частиною Групи СКМ. У результаті завершення операції купівлі 100 % акцій компанії UA Telecominvest Limited (Кіпр), якій належать корпоративні права ТОВ «ЕСУ» (володіла 92,79 % акцій ПАТ «Укртелеком»), Група СКМ стала мажоритарним акціонером компанії.

    Керівником ПАТ «Укртелеком» з 24 лютого 2014 року став Курмаз Юрій Павлович. Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) — Ахметов Рінат Леонідович[35].

    Послуги[ред. | ред. код]

    Будівля «Укртелекому» у Черкасах. 2010 рік.

    АТ «Укртелеком» надає повний спектр телекомунікаційних як для корпоративних, так і приватних клієнтів. Зокрема компанія надає конвергаційні телекомунікаційні послуги з використання 2G мережі оператора «Тримоб» та його роумінг-партнера (докл. див. ТриМоб), що покриває 98 % території країни. «Укртелеком» надає доступ до мережі інтернет як з використанням мідних технологій, так і оптичних для приватних так і корпоративних клієнтів. Укртелеком забезпечує трансляцію інтерактивного TV. «Укртелеком» є національним лідером у наданні послуг телефонії, зокрема домашніх телефонів – які забезпечуються традиційними лініями телефонного зв’язку, так і інтернет-телефонії, та різноманітних послуг телефонії для бізнес-клієнтів[36][37][38].

    Протягом 2023 року на відновлення інфраструктури було витрачено 20 млн грн, що дозволило відновити майже 430 км оптичних ліній та 16 км мідних ліній зв’язку, функціонування 10 регіональних вузлів зв’язку.

    Інтернет-послуги від Укртелекому надаються у 90% населених пунктів України, що покриті мережею оператора станом на початок повномасштабного російського вторгнення.

    Протягом 2023 року було прокладено майже 5,3 тисячі кілометрів волоконно-оптичного кабелю.

    Загалом понад 1250 медичних та майже 1700 учбових закладів мають доступ до високошвидкісного оптичного інтернету.

    Продаж та використання комерційної нерухомості[ред. | ред. код]

    У зв’язку з відмовою від використання аналогових АТС, які раніше використовувались для підтримки стаціонарного телефонного зв’язку в «Укртелекому» з’явився великий пакет надлишкового нерухомого майна, яке розташоване по всій території України. Також чимало площ звільнилось завдяки технічному переоснащенню компанії. Загальний портфель нерухомості компанії становить 2,8 млн кв. м, з яких під комерційні цілі використовується лише близько 30 % нерухомості. У 2020 році компанія виставила на майданчик Prozorro 1500 нових об'єктів комерційної нерухомості загальною площею 260 000 кв. м., серед яких і невеликі офіси, і приміщення на 3000 кв.м. Щорічно в залежності від темпів модернізації компанія пропонує ринку майже 70 000 кв. м нових площ.

    У 2020 році надходження від комерційної оренди майна, незадіяного у виробничих процесах, збільшилися у порівнянні з попереднім роком на 14 % і становили 332 млн грн[39][40].

    Протягом 2023 року доходи від комерційної оренди нерухомості, що вивільнена завдяки модернізації мережі, на майже на 35% більше у порівнянні з 2022 роком і склали понад 500 млн грн.

    Зарядні станції[ред. | ред. код]

    Новим напрямком діяльності АТ «Укртелеком» стало відкриття станцій зарядки електромобілів у співпраці з мережею електричних зарядних станцій «IONITY». Проєкт стартував у 2020 році, коли на майданчиках АТ «Укртелекому» було встановлено 17 зарядних станцій[41][42].

    З 1 січня 2021 року АТ «Укртелеком» розпочало власний проєкт з надання послуги заряджання електротранспорту на власних зарядних станціях UTrecharge. В межах пілотного проекту встановлено 50 таких станцій в Києві та передмісті – Ірпені, Ворзелі, Бучі, Вишгороді, Борисполі[43][44].

    Фінансові показники[ред. | ред. код]

    За результатами 2023 року загальний дохід АТ «Укртелеком» склав понад 5 млрд грн, що на 10% менше, ніж у попередньому році. EBITDA склала понад 1 млрд грн. Маржа EBITDA склала 21,1%. Капітальні інвестиції у 2023 році становили майже 500 млн грн.

    Укртелеком, як найбільший платник податків серед операторів та провайдерів фіксованого зв’язку в Україні, у 2023 році сплатив понад 1,35 млрд грн податків і зборів до бюджетів усіх рівнів.

    Російське вторгнення в Україну[ред. | ред. код]

    Під час російського повномасштабного вторгнення в Україну було пошкоджено майже 260 об'єктів компанії «Укртелеком», при цьому близько 50 з них були повністю зруйновані. Найбільш значних руйнувань було завдано вузлам, що знаходяться на територіях, що перебувають під контролем Донецької та Луганської областей, а також Харківської, Запорізької та Херсонської областей. Згідно з оцінками, втрати компанії «Укртелеком» на тимчасово окупованих територіях складають понад 700 млн грн. у грошовому еквіваленті[45].

    Загальні руйнівні наслідки російської агресії для Укртелекому сягають 2,8 млрд грн, що переважно зумовлено економічним знеціненням операційних активів.

    Укртелеком системно надає підтримку Силам оборони України.

    У лавах ЗСУ захищають українську землю майже 400 співробітників Укртелекому.

    Судові розгляди[ред. | ред. код]

    На початку лютого 2024 року, виконавчою службою було заарештовано 93 % акцій «Укртелекому», які повинні бути продані для погашення 1,8 млрд грн боргу власника компанії ТОВ «ЕСУ» — перед АТ «Ощадбанк». Також повідомляється, що судові спори поміж АТ «Укртелеком» та АТ «Ощадбанк» тривали ще з серпня 2015 року[46].

    Джерела[ред. | ред. код]

    1. ↑ Укртелеком - Філії. АТ «Укртелеком». 2016. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 15 липня 2016.
    2. ↑ Кінцевим бенефіціаром є компанія СКМ через компанію UA Telecominvest Limited (Кіпр), якій належать корпоративні права ТОВ «ЕСУ» (Україна)
    3. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою delo1 не вказано текст
    4. ↑ Австрійці розрахувалися за «Укртелеком». «Українська правда». 10 травня 2011. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 3 грудня 2011. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |4= (довідка)
    5. ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою zik1 не вказано текст
    6. ↑ [1]
    7. ↑ [2]
    8. ↑ Акціонерне товариство «Укртелеком»
    9. ↑ Павло, Полікарчук (17 вересня 2019). Телеком. Три Атланти та всі інші. РЕЙТИНГ. Бізнес в офіційних цифрах (укр.). Процитовано 6 серпня 2021.
    10. ↑ [3]
    11. ↑ [4]
    12. ↑ [5]
    13. ↑ [6]
    14. ↑ [7]
    15. ↑ [8]
    16. ↑ [недоступне посилання
    17. ↑ [9]
    18. ↑ [10]
    19. ↑ [11]
    20. ↑ [12]
    21. ↑ [13]
    22. ↑ [14]
    23. ↑ "Укртелеком" припиняє діяльність на окупованій території Донбасу. 24 Канал. 1 березня 2017. Архів оригіналу за 25 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
    24. ↑ "Укртелеком" припинив діяльність на окупованих територіях. 24 Канал. 8 квітня 2017. Архів оригіналу за 5 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
    25. ↑ Доступу до інтернету не мають 15 % українців. Укрінформ. 29 листопада 2019. Архів оригіналу за 30 листопада 2019. Процитовано 5 квітня 2022.
    26. ↑ 65 населених пунктів України почали підключати до швидкісного інтернету. Економічна правда. 8 липня 2019. Архів оригіналу за 20 лютого 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
    27. ↑ [15]
    28. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 травня 2022. Процитовано 6 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
    29. ↑ [16]
    30. ↑ [17]
    31. ↑ [18]
    32. ↑ [19]
    33. ↑ "Укртелеком" продан (видео). Лівий берег. 11 березня 2011. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
    34. ↑ Австрійці розрахувалися за "Укртелеком". Українська правда. 10 травня 2011. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
    35. ↑ [20]
    36. ↑ [21]
    37. ↑ "Укртелеком" создал "ТриМоб" вместо Utel. Лівий берег. 13 вересня 2011. Архів оригіналу за 26 лютого 2022. Процитовано 5 квітня 2022.
    38. ↑ [22]
    39. ↑ [23]
    40. ↑ [24]
    41. ↑ [25]/
    42. ↑ [26]
    43. ↑ [27]
    44. ↑ [28]
    45. ↑ «Укртелеком» втратив 2,8 млрд грн — генеральний директор Юрій Курмаз. The Page (укр.). Процитовано 24 квітня 2023.
    46. ↑ Укртелеком продадуть новому власнику через борги. 08.02.2024, 19:23

    Посилання[ред. | ред. код]

    Музеї


    Зв'язок Це незавершена стаття про зв'язок.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    Телекомунікації Це незавершена стаття про телекомунікації.
    Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
    База розрахунку індексу ПФТС
    В алфавітному порядку, станом на 1 лютого 2017. Джерело: pfts.ua
    Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
    Тематичні сайти
    Нормативний контроль
    Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Укртелеком&oldid=42327554