Уданшань
| Уданшань спрощ. кит.: 武当山 | ||||
 | ||||
| 32°24′03″ пн. ш. 111°00′14″ сх. д. / 32.400833333360772315° пн. ш. 111.00388888891778549° сх. д.Координати: 32°24′03″ пн. ш. 111°00′14″ сх. д. / 32.400833333360772315° пн. ш. 111.00388888891778549° сх. д. | ||||
| Країна |  КНР | |||
|---|---|---|---|---|
| Регіон | Шиянь | |||
| Тип | гірський хребет | |||
| Висота | 1612 м | |||
| Площа | 400 км² | |||
  Уданшань Уданшань (Китайська Народна Республіка) | ||||
 | ||||
 Уданшань у Вікісховищі | ||||
 | Світова спадщина ЮНЕСКО, об'єкт №705 (англ.) |
Уданшань (кит. 武当山, трансліт. Wǔdāng Shān, латиніз. Уданшань), гора Удан — невеликий гірський хребет у провінції Хубей, розташований недалеко від промислового міста Шиянь та приблизно 120 км від міста Сян'ян.
Гори Уданшань знамениті своїми даоськими монастирями та храмами, тут був даоський університет, в якому досліджувалася медицина, фармакологія, системи живлення, медитація та бойові мистецтва. Ще під час Східної Династії Хань (25-220 років) гора привернула особливу увагу імператора. Під час династії Тан (618 — 907) було відкрито перший храм — Храм П'яти Драконів.
Значне будівництво розпочалось на горі в XV століття, коли імператор Чжу Ді скликав 300 тисяч солдатів та обладнав гору, побудувавши численні храмові комплекси. В горах Уданшань тоді побудували 9 храмів, 9 монастирів, 36 скитів і 72 кумирні, безліч альтанок, містків та багатоярусних башт, що утворюють 33 архітектурних ансамблі. Будівництво в горах тривало 12 років від 1412.
Імператор Чжу Ді, який насильно повалив з трону племінника, не володів правом успадкування, і задумував будівництво з метою вмилостивити духів та отримати підтримку народних мас, довівши свою обраність та підтримку вищих сил. Попри великий обсяг будівництва, імператор Чжу Ді так і не відвідав храмового комплексу.
Комплекс споруд охоплював головну вершину та навколишні 72 малих піки, споруди простягаються на 80 км.
Під час Культурної революції в Китаї (1966 — 1976) храми були зруйновані, але потім відновлені, гору активно відвідують туристи з Китаю та інших країн.
1994 року весь комплекс храмів та монастирів на горі отримав статус Світової спадщини ЮНЕСКО.
Архітектура комплексу поєднує в собі найкращі досягнення китайської традиційної архітектури за останні півтори тисячі років.
Найбільш знаменні споруди[ред. | ред. код]
- комплекс будівель на вершині гори Тяньчжу[zh] (колона, що підпирає Небо). Його було побудовано в той самий час, що і Заборонене місто в Пекіні, воно оточене товстою кам'яною стіною і має чотири входи. За стіною — кілька храмів і на вершині — Золотий павільйон (金殿) – бронзова будівля вагою 20 тонн та позолотою, котра в цілому важить 360 кг, рік її встановлення – 1416. Літописи розповідають, що Золотий хол був виготовлений у Пекіні, а потім доставлений на гору. Це один із найбільших бронзових храмів у Піднебесній. Усередині, звісно, височіє статуя Чжень У.
- Храм Наньян
- Храм Пурпурової Хмари
- Храм Сина Неба
На горі діють кілька шкіл бойових мистецтв: Утанцюань[zh], або нейцзя[en]: Тайцзіцюань (太极拳), Сініцюань (形意拳), Багуаджан (八卦掌), Бацзіцюань (八极拳).
Уданшань та масова культура[ред. | ред. код]
З монастирем пов'язана хвиля популярної культури — фільмів жанру ушу та літератури про бойові мистецтва: «Подорож на Захід», «Тигр, що крадеться, дракон, що причаївся», «Шаолінь і Утан» За популярністю в масовій культурі Уданшань стоїть на другому місці після Шаолінь.
Див. Також[ред. | ред. код]
Посилання[ред. | ред. код]
|
| |||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||
