Тімуш Андрій Іванович
| Андрій Іванович Тімуш | |
|---|---|
 | |
| Народився | 18 жовтня 1921 Моловата, Лунгівська волость, Тираспольський повіт, Одеська губернія, Українська СРР |
| Помер | 12 лютого 2018[1] (96 років) |
| Діяльність | соціолог, економіст, науковець, науково-педагогічний працівник, викладач університету |
| Alma mater | Вища партійна школа при ЦК КПРС[d] |
| Галузь | соціологія |
| Посада | професор |
| Вчене звання | професор |
| Науковий ступінь | доктор економічних наук |
| Членство | Академія наук Молдови |
| Нагороди |      |
Андрій Іванович Ті́муш (нар. 18 жовтня 1921, Моловата — пом. 12 лютого 2018) — молдавський і радянський економіст-соціолог, доктор економічних наук з 1981 року, професор, член-кореспондент Академії наук Молдавської РСР з 1984 року.
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 18 жовтня 1921 року в селі Моловата[2] (тепер Дубесарського району Молдови). Брав участь у Другій світовій війні. Член ВКП(б) з 1945 року.
У 1944—1947 роках був на комсомольській роботі; у 1947—1949 роках — секретар Оргіївського райкому КП(б)М; у 1951—1952 роках — перший секретар Теленештського райкому КП(б)М; у 1952—1953 роках — перший серретар ЦК ЛКСМ Молдавії. З 1953 року на відповідальних посадах в органах друку, радіо і телебачення. На 4-му з'їзді КП(б)М був обраний членом ЦК. У 1952—1954 роках був кандидатом в члени Бюро ЦК КПМ. 1954 року закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.
З 1967 року відповідальний секретар, заступник головного редактора Молдавської Радянської енциклопедії, а з 1971 року завідувач сектору соціологічних досліджень Відділу філософії і права АН Молдавської РСР. У 1976 році заснував Асоціацію соціологів, а пізніше — Асоціацію соціологів та демографів, президентом якої був до 1991 року. У 1983—1987 роках був головним редактором головної редакції Молдавської Радянської Енциклопедії, а у 1987—1991 роках — завідувач секції соціології Інституту філософії, соціології та права АН Молдови[3].
Праці[ред. | ред. код]
За всю свою кар'єру опублікував понад 400 наукових праць, у тому числі 26 монографій. Серед праць:
- Социальные процессы на селе. (Кишинів, 1975)(рос.);
- Научно-технический прогресс и социальное развитие села. (Кишинів, 1977)(рос.);
- Слушатели и читатели: мнения, интересы, стемления. (Кишинів, 1978)(рос.);
- Деревня в условиях интеграции. (Москва, 1979, у співавторстві)(рос.).
Відзнаки[ред. | ред. код]
- Нагороджений орденами Вітчизняної війни І ступеня (6 квітня 1986), Слави ІІІ ступеня (6 листопада 1947)[2], Трудового Червоного Прапора, «Знак Пошани»;
- Заслужений діяч науки Молдавської РСР з 1982 року.
Примітки[ред. | ред. код]
Література[ред. | ред. код]
- «Советская Молдавия. Краткая энциклопедия». Кишишів. Головна редакція Молдавської Радянської Енциклопедії. 1982. сторінка 618.(рос.)
|
