Тілопо сулавеський
| Тілопо сулавеський | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Ptilinopus fischeri Brüggemann, 1876 | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
| (Див. текст) | ||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||
| Megaloprepia fischeri Ramphiculus fischeri | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Тілопо сулавеський[2] (Ptilinopus fischeri) — вид голубоподібних птахів родини голубових (Columbidae). Ендемік Індонезії.
Опис[ред. | ред. код]
Довжина птаха становить 36 см. Голова і нижня частина тіла попелято-сірі. Під очима великі червоні плями, які переходять в чорні смуги, шо сполучаються позаду на шиї. Верхня частина голови і задня частина шиї темно-сірі. Спина і надхвістя темно-зелені. Гузка і стегна сірувато-зелені, поцятковані кремовими плямками. Крила темно-сірувато-зелені, махові пера мають жовті края. Очі карі, дзьоб зеленуватий, лапи червонуваті.
Підвиди[ред. | ред. код]
Виділяють три підвиди:[3]
- P. f. fischeri Brüggemann, 1876 — північ Сулавесі;
- P. f. centralis Meyer, AB, 1903 — центр і південний схід Сулавесі;
- P. f. meridionalis (Meyer, AB & Wiglesworth, 1893) — південний захід Сулавесі.
Поширення і екологія[ред. | ред. код]
Сулавеські тілопо є ендеміками острова Сулавесі. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах. Зустрічаються на висоті від 1000 до 3000 м над рівнем мор, переважно на висоті понад 2000 м над рівнем моря.
Поведінка[ред. | ред. код]
Сулавеські тілопо ведуть переважно поодинокий спосіб життя. Гніздяться в чагарникових заростях або низько на деревах. Гніздо являє собою платформу з хмизу, типову для голубів. В кладці одне яйце.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ BirdLife International (2016). Ptilinopus fischeri. Архів оригіналу за 29 листопада 2021. Процитовано 29 листопада 2021.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Pigeons. World Bird List Version 11.2. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 19 жовтня 2021. Процитовано 22 листопада 2021.
Джерела[ред. | ред. код]
- David Gibbs, Eustace Barnes und John Cox: Pigeons and Doves. A Guide to the Pigeons and Doves of the World. Pica Press, Sussex 2001, ISBN 90-74345-26-3.
- Alois Münst und Josef Wolters: Tauben – Die Arten der Wildtauben, 2. erweiterte und überarbeitete Auflage, Verlag Karin Wolters, Bottrop 1999, ISBN 3-9801504-9-6.
- Gerhard Rösler: Die Wildtauben der Erde – Freileben, Haltung und Zucht. Verlag M. & H. Schaper, Alfeld Hannover 1996, ISBN 3-7944-0184-0.
|
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |