Турніри Великого шлему

Турніри Великого шлему або гранд-слем-турніри (англ. Grand Slam tournaments) — чотири найбільші щорічні турніри у сучасному тенісі (в порядку проведення протягом сезону):

Назва[ред. | ред. код]

Широко поширений термін «Великий шолом» — помилковий. Він потрапив до української внаслідок запозичення англійського Grand Slam через рос. Большой Шлем. Насправді слово slam до українського «шолом» не має жодного стосунку, означаючи «сильний удар», «шлем» (картярський термін)^[1]. Перекладений на російську як «шлем» (можна було залишити й «слэм»)^[2], він зазнав гіперкорекції в українському перекладі.

Особливості[ред. | ред. код]

Характерною особливістю турнірів Великого шлему є те, що матчі в чоловічому індивідуальному розряді (а на Вімблдоні ще й у чоловічому парному) грають до перемоги в 3 сетах тобто гра може тривати п'ять сетів. В інших розрядах для перемоги необхідно виграти два сети.

Турніри «Великого шлему» мають також особливість щодо тайбрейків. При рахунку 6:6 у сеті тайбрейк грається лише в перших чотирьох сетах матчу. В п'ятому сеті тайбрейк грають лише на відкритому чемпіонаті США, в усіх решті турнірах гра триває далі, доки один із супротивників не здобуде перевагу у два гейми.

До 1968 турніри «Великого шлему» мали аматорський характер, з 1968 почалася відкрита ера, тобто тенісні професіонали дістали право брати в них участь.

Володарі Великого шлему[ред. | ред. код]

Виграш усіх чотирьох турнірів «Великого шлему» впродовж одного календарного року вважається надзвичайним досягненням. Особливо важко добитися цього тому, що турніри граються на різному покритті. Довгий час три з чотирьох турнірів проводилися на траві, й лише Відкритий чемпіонат Франції — на ґрунтових кортах. У наш час на траві проходить лише Вімблдон, у Франції грають на ґрунті, в Австралії та США на різних хардових покриттях.

У чоловічому індивідуальному розряді «календарний Великий шлем» здобували:

Дон Бадж ( США) у 1938
Род Лейвер ( Австралія) у 1962 та 1969. Перший свій «Великий шлем» Род Лейвер виграв, як аматор, другий — вже у відкриту еру, як професіонал.

У чоловічому парному розряді «календарний Великий шлем» здобували:

Кен Мак-Грегор і Френк Седгман ( Австралія) у 1951

У жіночому індивідуальному розряді «календарний Великий шлем» здобували:

Морін Конноллі ( США) у 1953
Маргарет Сміт Корт ( Австралія) у 1970
Штеффі Граф ( Німеччина) у 1988. Того ж року Штеффі Граф виграла Олімпійські Ігри, чим започаткувала нову престижну серію, яку називають «золотим Великим шлемом».

У жіночому парному розряді «календарний Великий шлем» здобували:

Марія Буено ( Бразилія) у 1960
Мартіна Навратілова та Пем Шрайвер ( США) у 1984
Мартіна Хінгіс ( Швейцарія) у 1998

У чоловічому індивідуальному розряді «кар'єрний Великий шлем» здобували:^[3]

У жіночому індивідуальному розряді «кар'єрний Великий шлем» здобували:

У чоловічому парному розряді «кар'єрний Великий шлем» здобували:

Адріан Квіст ( Австралія) 1935—1939
Френк Седжмен ( Австралія) 1948—1951
Кен Мак-Грегор (( Австралія) 1951
Лью Гоуд та Кен Роузволл ( Австралія) 1953—1956
Ніл Фрейзер ( Австралія) 1957—1959
Рой Емерсон ( Австралія) 1959—1962
Фред Столл ( Австралія) 1962—1965
Джон Ньюкомб та Тоні Роч ( Австралія) 1965—1967
Боб Г'юїтт ( Австралія / ПАР) 1962—1977
Джон Фіцджеральд ( Австралія) 1982—1989
Андерс Яррід ( Швеція) 1983—1989
Якко Елтінг та Паул Гаргьойс ( Нідерланди) 1994—1998
Вудіз: Тодд Вудбрідж 1992—2000 та Марк Вудфорд 1989—2000 ( Австралія)
Йонас Бйоркман ( Швеція) 1998—2005
Брати-близнюки Боб та Майк Браяни ( США) 2003—2006
Деніел Нестор ( Канада) 2002—2008
Леандер Паес ( Індія) 1999—2012
П'єр-Юг Ербер та Ніколя Маю ( Франція) 2015—2019

У жіночому парному розряді «кар'єрний Великий шлем» здобували:

Луїз Браф ( США) 1942—1950
Доріс Гарт ( США) 1949—1951
Шерлі Фрай ( США) 1950—1957
Марія Буено ( Бразилія) 1958—1960
Маргарет Корт ( Австралія) 1961—1964
Леслі Тернер ( Австралія) 1961—1964
Джуді Тегарт ( Австралія) 1964—1970
Мартіна Навратілова ( Чехословаччина / США) 1975—1980
Кеті Джордан та Енн Сміт ( США) 1980—1981
Пем Шрайвер ( США) 1981—1984
Гелена Сукова ( Чехословаччина) 1985—1990
Джиджі Фернандес ( США) 1988—1993
Наташа Звєрєва ( СРСР / Білорусь) 1989—1993
Яна Новотна ( Чехословаччина / Чехія) 1989—1994
Мартіна Хінгіс ( Швейцарія) 1996—1998
Сестри Серена та Вінус Вільямс ( США) 1999—2001
Роберта Вінчі та Сара Еррані ( Італія) 2012—2014

Українські тенісисти на турнірах «Великого шлему»[ред. | ред. код]

Здобутки українських тенісистів на турнірах «Великого шлему» незначні. В індивідуальному розряді найбільшого успіху добивався Андрій Медведєв, який був фіналістом Відкритого чемпіонату Франції. Еліна Світоліна на турнірах «Великого шлему» тричі добиралась до півфіналів.

В парному розряді Відкритий чемпіонат Австралії вигравали у 2008 році сестри Альона і Катерина Бондаренко. В міксті Людмила Кіченок була переможцем Вімблдону-2023, а Тетяна Перебийніс була фіналісткою Вімблдону-2005.

Дівчата-юніорки мали трошки кращі успіхи. Катерина Бондаренко вигравала Вімблдон у 2004, Еліна Світоліна — Відкритий чемпіонат Франції у 2010, Марта Костюк — Australian Open 2017, Дарія Снігур — Вімблдон у 2019.

Цікаві факти[ред. | ред. код]

На Вімблдонському турнірі в 1920 р. австралієць Рандольф Ліссет, намагаючись справити сприятливе враження на публіку, найняв лакея у фраці з білими рукавичками, в обов'язок якого входило подавати гравцеві шампанське під час перерви.
Саудівська Аравія, вже понад 20 років ведучи телетрансляції з Вімблдону, до сьогодні^[коли?] не транслювала жодного матчу за участю жінок.
У 1930 р. на Вімблдоні відбувся курйозний випадок з королем Георгом V. Коли він зайшов у туалет, то замок на дверях заклинило. Бідному монархові довелося просидіти там пів години, перш ніж слуги змогли його звільнити. Відтоді організатори Вімблдону витрачають по 50 000 фунтів щорічно на утримання туалетних кімнат у королівській ложі^{[джерело?]}.
Француженка Сюзанн Ленглен підкріплювалася на корті тільки ікрою і шампанським, а австралієць Джек Кроуфорд над усіма прохолодними напоями віддавав перевагу чаю з лимоном і коньяком.
Головним невдахою Вімблдону-67 преса назвала радянського тенісиста Олександра Метревелі. В індивідуальному й парному розрядах він програв свої зустрічі з 3-х матчболів, а міксті — із 12-ти.

Примітки[ред. | ред. код]

↑ Шлем // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980. — С. 489.
↑ В англійській слово «slam» має кілька значень, і «шлем» (у картах) — лише одне з них
↑ Олег Тарасенко. Рыцари круглого мяча / Спорт-неделя, № 23 (95), 21.06.2013