Тузлівська ВЕС
| Тузлівська вітрова електростанція | ||||
|---|---|---|---|---|
| 46°42′53″ пн. ш. 31°22′58″ сх. д. / 46.71472222224977600° пн. ш. 31.38277777780577793° сх. д. | ||||
| Держава |  Україна | |||
| Статус | Діюча | |||
| Район | Миколаївська область Березанський район | |||
| Розташування | Миколаївська область, с. Тузли | |||
| Рік початку будівництва | 2012 | |||
| Роки вводу першого та останнього агрегатів | 2012- | |||
| Основні характеристики | ||||
| Тип ВЕС | Наземна | |||
| Генеруюча потужність, МВт | 12,5 | |||
| Характеристики обладнання | ||||
| Кількість і марка генераторів | 5 (Fuhrlander FL 2500-100) | |||
| Потужність генераторів, МВт | 2,5 МВт | |||
| Власник | ||||
| ПрАТ «Вітряний парк Очаківський» | ||||
| Мапа | ||||
  Тузлівська ВЕС Тузлівська ВЕС (Україна) | ||||
 | ||||
Тузлівська ВЕС — вітроелектростанція біля села Тузли, Миколаївської області. Установлена потужність електростанції — 12,5 МВт[1]. Тузлівська ВЕС керується компанією «Вітряний парк Очаківський», яка діє в рамках інвестиційного проєкту ТОВ «Вітряні парки України». Середньорічна генерація, включно з генерацією Дмитрівської ВЕС, становить у середньому 150 млн кВт·год електроенергії щорічно[2].
Історія[ред. | ред. код]
Будівництво ВЕС офіційно розпочалося 1 січня 2012 року. До кінця року було запущено 5 агрегатів Fuhrlander FL 2500-100 загальною потужністю 12,5 МВт. При загальній вартості спорудження станції у 213 млн грн, на українські товари, роботи і послуги у 2012 році було витрачено 34 млн грн, тобто 16 % від загальної вартості об'єкту[3]. У 2017 році почалася добудова ще двох вітрогенераторних турбін: Fuhrlander FL 2500-100 потужністю 2,5 МВт та Fuhrlander FL 3000-120 потужністю 3 МВт[4].
Розташування[ред. | ред. код]
Тузлівська ВЕС знаходиться на північному узбережжі Чорного моря, в районі Березанського лиману на відмітках місцевості 41,0—45,5 м над рівнем моря. Наявність водного середовища мало велике значення при виборі місця ВЕС, бо призводить до посилення швидкостей вітру до більш високих його значень навіть на віддаленні 5—10 км від берега.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Розвиток вітряної електроенергетики до 2020 року [Архівовано 19 липня 2017 у Wayback Machine.]; saee.gov.ua, 1 січня 2017
- ↑ Інформація про об'єкти альтернативної енергетики, яким встановлено «зелений» тариф [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.]; nerc.gov.ua, 1 січня 2017
- ↑ НКРЕ вперше надала "зелений" тариф з розрахунком "місцевої складової" [Архівовано 28 вересня 2017 у Wayback Machine.]; iknet.com.ua. Процитовано 28 вересня 2017.
- ↑ Вітропарк «Причорноморський»: новий крок у розвитку української вітроенергетики [Архівовано 29 вересня 2017 у Wayback Machine.]; Ганна Литвинюк, elektrovesti.net, 27 травня 2016 (рос.)
Посилання[ред. | ред. код]
- Карта об'єктів ВДЕ на Google Maps.
- Визначення необхідних умов і алгоритмів врахування ВЕС та СЕС при налаштуванні протиаварійних автоматичних пристроїв [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.]; ua.energy, 1 червня 2016, С. - 12.
- Вітряний парк «Очаківський» [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] на fwt.com.ua.
 | Це незавершена стаття з енергетики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |