Троценко Ера Олександрівна
| Троценко Ера Олександрівна | ||||
|---|---|---|---|---|
| Народження | 6 червня 1930 (94 роки)  Новогород, Ленінградська область, РСФРР, СРСР | |||
| Країна |  СРСР Україна | |||
| Жанр | жанрове малярство і пейзаж | |||
| Навчання | Харківський фаховий вищий художній коледж (1953) і Харківський художній інститут (1960) | |||
| Вчитель | Чернов Леонід Іванович | |||
| Діяльність | художниця | |||
| Член | Спілка радянських художників України | |||
| У шлюбі з | Троценко Олексій Васильович | |||
| | ||||
Ера Олександрівна Троценко (нар. 6 червня 1930, Новгород) — українська художниця; член Спілки радянських художників України з 1967 року[1]. Дружина художника Олексія Троценка.
Народилася 6 червня 1930 року в місті Новгороді (нині Великий Новгород, Росія). 1953 року закінчила Харківське державне художнє училище; 1960 року — Харківський художній інститут, де навчалася у Леоніда Чернова[1].
З 1960 року працювала у Запорізьких художньо-виробничих майстернях[2]. Мешкала у Запоріжжі в будинку на вулиці Перемоги, № 105, квартира № 71. З 1980-х років — у Києві[2], де мешкала в будинку на Оболонському проспекті, № 2А, квартира № 153[3] та у будинку на вулиці Олегівській, № 9[1].
Працювала у галузі станкового живопису, автор жанрових картин, пейзажів[2]. Серед робіт:
- «Весняні гнізда» (1961, у співавторстві з Олексієм Троценком);
- «Моє місто» (1963);
- «Гуцулка» (1966);
- «Паростки» (1967);
- «Весілля» (1969, у співавторстві з Олексієм Троценком);
- «Ми з 20-х» (1975);
- «Куманці» (1984);
- «Олександр Пушкін» (1995).
Брала участь у республіканських виставках з 1961 року, всесоюзних — з 1967 року.
- ↑ а б в Троценко Ера Олександрівна / Довідник членів Національної спілки художників України. Київ. 2003. С. 248.
- ↑ а б в Запорожский художник Троценко Эра Александровна / Соцреализм. Киевский клуб коллекционеров. (рос.)
- ↑ Троценко Ера Олександрівна / Довідник членів Спілки художників України. Київ. 1998. С. 148.
- Троценко Ера Олександрівна // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 466—467.
