Три кольори: Червоний

Три кольори: Червоний
фр. Trois couleurs: Rouge
Файл:Threecolorsred.jpg
Жанр драма
Режисер Кшиштоф Кесльовський[1][2][…]
Продюсер Марен Кармітц
Сценарист Кшиштоф Песевич
Кшиштоф Кесльовський
У головних
ролях
Ірен Жакоб[2][3][…], Жан-Луї Трентіньян[2][3][…], Самюель Ле Б'ян[5][6], Жулі Дельпі[5], Жульєт Бінош[5], Jean-Pierre Loritd[2][4][…], Benoît Régentd[5], Збігнєв Замаховський[5], Roland Careyd[5], Неиге Дольскийd[5], Elżbieta Jasińskad, Teco Celiod, Frédérique Federd[6] і Marion Stalensd[6]
Оператор Пйотр Собочинський
Композитор Збігнев Прайснер
Кінокомпанія France 3 і Canal+
Дистриб'ютор Miramax Films і Netflix
Тривалість 99 ± 0 хв.
Мова французька
Країна  Франція[6][7][8]
 Республіка Польща[6][7][8]
 Швейцарія[6][7][8]
Касові збори 3 600 996 $[9] і 3 581 969 $[9]
IMDb ID 0111495
Попередній Три кольори: Білий

«Три кольори: червоний» (фр. Trois Couleurs: Rouge) — фільм-драма Кшиштофа Кесльовського 1994 року; третя частина трилогії «Три кольори».

Останній фільм померлого в 1996 році Кесльовського. Після прем'єри фільму в Каннах у 1994 році режисер заявив про свій відхід з кіно. На 5 вересня 2021 року фільм займав 243-ю позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.

Сюжет[ред. | ред. код]

Студентка Женевського університету Валентина, яка підробляє фотомоделлю, випадково збиває собаку літнього судді, що відійшов від справ. Так вона знайомиться зі старим цинічним дідусем, що веде досить замкнутий спосіб життя. Він прослуховує телефонні розмови своїх сусідів. Дуже скоро судді вдається зачарувати Валентину, між ними виникає симпатія, попри різницю у віці.

Одночасно розповідається про Огюста, сусіда Валентини, який навчається на юридичному факультеті. Вони часто зустрічаються, але все ще не знайомі. Лише під час поїздки до Англії доля зводить їх разом: через шторм тоне пором, лише небагатьом вдається врятуватися, серед них — Огюст, Валентина і головні герої двох перших частин трилогії, Домінік і Кароль («Три кольори: білий») і Жюлі та Олів'є («Три кольори: синій»).

У ролях[ред. | ред. код]

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • У кожній з частин трилогії зустрічається літня жінка, яка намагається засунути порожню пляшку в сміттєвий контейнер. Тільки в цій останній частині Валентина допомагає їй, в інших частинах головні герої просто спостерігають.
  • Під кінець фільму, по телебаченню показані реальні кадри загибелі порома «Herald of Free Enterprise». Катастрофа сталася в 1987 році в протоці Ла-Манш.

Нагороди та номінації[ред. | ред. код]

Нагорода[ред. | ред. код]

Номінації[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]