Транспортне управління затоки Массачусетс

Транспортне управління затоки Массачусетс
Опис
Країна США США
Місто Бостон
Дата відкриття 1 вересня 1897 року
Щоденний пасажиропотік 1 299 900
Сайт mbta.com
Маршрутна мережа
Кількість ліній 12 (залізниця)
4 (метро)
5 (швидкісний автобусний транспорт)
4 (тролейбуси)
4 (пороми)
183 (автобуси) [1]
Кількість станцій 146
Довжина мережі 1920 км
Схема маршрутів

CMNS: Транспортне управління затоки Массачусетс у Вікісховищі

Транспортне управління затоки Массачусетс (англ. Massachusetts Bay Transportation Authority, MBTA) — державний оператор більшості автобусів, метро, приміських залізничних колій і поромних систем в Бостоні і штаті Массачусетс. Його безпосереднім попередником було міське управління транспорту (англ. Metropolitan Transit Authority, MTA). Місцеві жителі називають його просто «The T». У 1960 році влада ухвалила логотип у вигляді літери T в колі, натхненна логотипом Стокгольмського метро[2]. У 2008 році громадським транспортом користувалися 1 300 000 пасажирів кожен будній день, з яких 598 200 осіб користувалися метро, ​​що робить його четвертим за жвавістю метрополітеном в Сполучених Штатах[3][4].

У MBTA є незалежний відділ правоохоронних органів, поліція транспортного управління затоки Массачусетс. MBTA є одним з двох американських агентств, які обслуговують всі п'ять основних видів транзитних транспортних засобів: приміські потяги, метро, ​​легкові автомобілі, електричні тролейбуси й автобуси. Другим агентством є Транспортне управління Південного Сходу Пенсільванії[5].

MBTA є найбільшим споживачем електроенергії в штаті Массачусетс[6], і другим за величиною власником землі після Департаменту охорони і відпочинку[7]. У 2007 році його автобусний парк був найбільшим споживачем альтернативних видів палива в країні[8]. 26 червня 2009 року губернатор Деваль Патрік підписав закон, що поміщає MBTA, поряд з іншими державними установами транспортування, в адміністративний орган Массачусетського департаменту транспорту[9][10][11][12].

Історія[ред. | ред. код]

Залізниця в Бостоні в 1880-ті роки

Залізниця[ред. | ред. код]

Незабаром після того, як поїзд став практичним для громадського транспорту, в 1830 році була заснована приватна залізниця, що з'єднує Бостон і Лоуелл. Вона є однією з найстаріших залізниць в Північній Америці. Це стало початком для розвитку американських міжміських залізниць.

Трамваї[ред. | ред. код]

Трамвайні шляхи в Бостоні почали з'являтися з відкриття Кембриджської залізниці 26 березня 1856 року. Пізніше багато хто з цих компаній, які володіли трамваями, були консолідовані, а гужові транспортні засоби переведені на електричну тягу.

Метро[ред. | ред. код]

Трамвайні затори в центрі Бостона сприяли будівництву метро в 1897 році. Лінія під вулицею Тремонт Стріт стала першим метрополітеном в Сполучених Штатах. Перша підземна лінія метро з'явилися в Бостоні за 7 років до першої підземної лінії метро в Нью-Йорку, і через 34 роки після першої лінії Лондонського метро.

Автобуси[ред. | ред. код]

1922 року в Бостоні почали замінювати наземний залізничний транспорт на автобуси. До початку 1953 року єдину трамвайну колію з'єднували два тунелі — основний Тремонт Стріт і короткий тунель (зараз Гарвардський автобусний тунель) на Гарвардській площі.

Послуги MBTA[ред. | ред. код]

Автобуси і тролейбуси[ред. | ред. код]

Типовий MBTA XDE40 автобус

Автобусна система MBTA є сьомою за кількістю пасажирів в країні і містить більш ніж 150 маршрутів по всьому Великому Бостону. Крім транспортного управління затоки Массачусетс, ще сім компаній надають транзитні автобуси. Всі вони мають свої тарифи і субпідрядні операції. Оплатити проїзд можна за допомогою CharlieCard, які використовуються в метро.

Срібна лінія є першою послугою MBTA як швидкісного транзитного автобуса, попри те, що в ній відсутні багато з характеристик цього виду транспорту. Лінія працює з 2002 року. До 1 січня 2007 року проїзд до метро в центрі міста був безкоштовний.

У 2005 році автобусами і тролейбусами користувалися в середньому 363 500 осіб щодня (не включаючи Срібну лінію), що становить 31,8 % від загального числа пасажирів MBTA[13].

Метро[ред. | ред. код]

Докладніше: Бостонський метрополітен

Метро складається з трьох ліній: Червоної, Помаранчевої та Синьої. Також є дві лінії легкорейкового транспорту: Зелена і Швидкісна лінія Ашмонт — Маттапан (є своєрідним продовженням Червоної лінії). Всі чотири лінії перетинаються в центрі міста. Помаранчева і зелена лінії (які йдуть паралельно) перетинаються безпосередньо на двох станціях. Зелена лінія має чотири розгалуження в західній частині: «B» (Бостонський коледж), «C» (Клівленд Секл), «D» (Ріверсайд) і «E» (Хіт Стріт). Частина зеленої лінії між станціями Парк Стріт і Бойлстон стріт стала першою лінією метро в Сполучених Штатах. Її відкриття відбулося в 1897 році. 26 серпня 1965 року лініям були присвоєні кольори у зв'язку з перейменуванням MTA в MBTA в 1964 році[14].

У 2005 фінансовому році послугами метро (в тому числі Срібною лінією швидкісного транзитного автобуса) користувалися 628 400 осіб в день або 55,0 % від числа всіх пасажирів MBTA[13].

Лінії[ред. | ред. код]

Приміська залізниця[ред. | ред. код]

Тепловоз MPI F40PH-3C.

Залізниця складається з 12 ліній. Одна з них забезпечує доступ до стадіону Жилетт Стедіум для проведення спеціальних заходів в межах або поблизу Фоксборо. Система залізниць є п'ятою за жвавістю в країні і перевозить до 130 000 осіб на день[13].

Пороми[ред. | ред. код]

Судно Едвард Роу Сноу з пасажирами з Чарльстона в порту
Докладніше: Поромна переправа MBTA

Поромна система складається з декількох маршрутів через Бостонський порт і сусідні міста. Одним з них є маршрут, який з'єднує центр міста з військово-морською верф'ю в Чарльзтауні. Інші маршрути пов'язують центр міста і Хінг, Халл, Салем і Квінсі, а також Міжнародний аеропорт Логан.

Всі послуги надаються й управляються приватними компаніями за контрактом з транспортним управлінням затоки Массачусетс. У 2005 році пороми переправляли 4650 пасажирів (0.41 % від загальної кількості пасажирів MBTA) в день[13].

Парковка[ред. | ред. код]

Парковки та автостоянки MBTA обслуговують багато об'єктів, такі як залізничні станції, станції метрополітену, і мають загальну місткість в 46 000 автомобілів. Кількість місць на станціях з паркуванням коливається від декількох десятків до понад 2500. Більшість стоянок розташовані поблизу основних шосе. Багато заповнюються під час ранкової години пік.

Плата за стоянку (2008 рік):

  • Підземні стоянки на станціях метрополітену — $7
  • Наземні стоянки на станціях метрополітену — $5-6
  • Стоянки на залізничних станціях — $4
  • Стоянки на станціях приміських поромів — $3

На більшості станціях також є стоянки для велосипедів. Парковки управляються LAZ Parking Limited, LLC за контрактом з MBTA.

Поточні проекти[ред. | ред. код]

Синя лінія[ред. | ред. код]

Існує пропозиція про продовження синьої лінії на північ до міста Лінн. Шлях буде проходити через болото поруч із залізничною лінією Ньюберіпорт/Рокпорт[15]. Будівництво планується почати в 2017 році[16].

Зелена лінія[ред. | ред. код]

Майбутнє місце станції Washington Street

У зв'язку зі збільшенням автомобільних викидів Великого Бостонського тунелю уряд штату Массачусетс ухвалив рішення продовжити Зелену лінію на північ до Сомервіллю і Медфорду. Серед нових станцій будуть такі, як Washington Street, Lechmere Station та інші.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ About the T - Financials - Appendix: Statistical Profile (PDF). MBTA. 2007. Архів оригіналу (PDF) за 3 березня 2016. Процитовано 15 лютого 2016<! - None ->
  2. ↑ Cudahy, Brian (2004). A Century of Subways: Celebrating 100 Years of New York's Underground Railways. Fordham Univ Press. с. 167. ISBN 9780823222933.
  3. ↑ Ridership rising fast, MBTA announces [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Boston Globe June 6, 2008.
  4. ↑ Wall, Lucas (1 серпня 2005). T ridership reaches low point of decade. Boston Globe. Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 13 листопада 2006.
  5. ↑ SEPTA Facts. SEPTA Web site. Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 15 лютого 2016.
  6. ↑ T to tap reserves to balance budget [Архівовано 20 лютого 2012 у Wayback Machine.] by Mac Daniel. Boston Globe , March 13, 2007.
  7. ↑ <! — Fix this blind reference -> http://www.railvolution.com/rv2007_pdfs/rv2007_203a.pdf [Архівовано 7 квітня 2014 у Wayback Machine.]
  8. ↑ mbta.com. Архів оригіналу за 25 серпня 2012. Процитовано 15 лютого 2016.
  9. ↑ Governor Patrick Signs Bill to Dramatically Reform Transportation System: New law will put an end to big dig culture, abolish the turnpike and help secure the commonwealth's economic future. Press Release. Office of the Governor of Massachusetts. June 26 2009. Архів оригіналу за 5 червня 2011. Процитовано July 18 2009.
  10. ↑ Chapter 25 of the Acts of 2009: Додати An Act Modernizing the Transportation Systems of the Commonwealth. Session Laws 2009. General Court of the Commonwealth of Massachusetts. June 29 2009. Архів оригіналу за 18 вересня 2012. Процитовано 18 липня 2009.
  11. ↑ Bierman, Noah (January 15 2009). Senate roadway plan avoids tax or toll hike: Critics say concept ignores cash need. Boston Globe. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано July 18 2009.
  12. ↑ Viser, Matt; Noah Bierman (June 18 2009). Legislature approves transportation bill despite union concerns. Boston Globe. Архів оригіналу за 24 жовтня 2012. Процитовано July 18 2009.
  13. ↑ а б в г Journey to 2030 [Архівовано 5 лютого 2004 у Wayback Machine.]. Boston Metropolitan Planning Organization. May 2007. Chapter 2, p. 2-8. Refers to: MBTA, "Ridership and Service Statistics, " Tenth Edition, 2006.
  14. ↑ Cambridge Seven Associates Website. Архів оригіналу за 21 липня 2011. Процитовано 15 лютого 2016.
  15. ↑ Chapter 5C System Expansion (PDF). MBTA Program for Mass Transportation. Архів old / PMT-3.pdf оригіналу (PDF) за 18 вересня 2012. Процитовано 14 жовтня 2007.
  16. ↑ Blue Line Rolling into Lynn [Архівовано 30 липня 2020 у Wayback Machine.] by Thor Jourgensen. Lynn Office of Economic and Community Development. 10 March 2005.

Посилання[ред. | ред. код]

Транспортне управління затоки Массачусетс
у сестринських Вікіпроєктах
CMNS: Файли у Вікісховищі?
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Транспортне_управління_затоки_Массачусетс&oldid=39872280