Тор'ян

То́р'ян (угор. Tarján, грец. ταριάνου) — одне із семи угорських племен, що входило в давньоугорську конфедерацію племен епохи малого переселення народів, періоду вторгнення в Паннонію кінця ІХ — початку Х ст. та «Завоювання батьківщини на Дунаї» у вигляді заснованої там близько 1000 року християнської монархії — Угорського королівства[1][2][3].

Плем'я Тор'ян згадує Костянтин VII Багрянородний в його праці «Про управління імперією»[4]. Згідно твердженню Дюли Немета, в назві племені Тор'ян вбачають тюркське визначення титулу «Таркан», «Тархан» — один з титулів військового керівника. В історіографії угорське плем'я Тор'ян зіставляється з башкирським плем'ям Тархан (Гайна) на Уралі[5]. В Угорщині існує місто Tarján, назване на честь цього угорського племені; а в Румунії місто, що має подібну форму походження назви міста — Туріа (рум. Turia, угор. Tarján, нім. Turia), де стоїть пам'ятник князю Арпаду.

Всі племена, що входили в склад давньоугорську конфедерацію племен[6]:

  1. Єну — (угор. Jenő, грец. γενάχ)
  2. Кеси — (угор. Keszi, грец. κασή)
  3. Кийр — (угор. Kér, грец. καρή)
  4. Кюртдьормот — (угор. Kürtgyarmat, грец. κουςτουγερμάτου)
  5. Медьєр — ( угор. Megyer, грец. μεγέρη)
  6. Нєйк — (угор. Nyék, грец. νέκη)
  7. Тор'ян — (угор. Tarján, грец. ταριάνου)
  8. Кавари — (угор. Kabarok, грец. κάβαροι)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. András Róna-Tas, Hungarians and Europe in the early Middle Ages: an introduction to early Hungarian history, Central European University Press, 1999, p. 319
  2. George H. Hodos, The East-Central European region: an historical outline, Greenwood Publishing Group, 1999, p. 19
  3. S. Wise Bauer, The history of the medieval world: from the conversion of Constantine to the First Crusade, W. W. Norton & Company, 2010, p. 586
  4. Константин Багрянородный. Об управлении империей. М., Наука, 1991.
  5. Nemeth G., Ungarische Stammesnamen bei den Baschkiren. «Acta Linguistica», t. 16 (1—2). (Budapest, 1966)
  6. Györffy György. A magyar törzsnevek és törzsi helynevek.. Honfoglalás és nyelvészet. Balassi Kiadó Budapest 1997. ISBN 963-506-108-0.