Томашівський повіт (Люблінське воєводство)

Томашівський повіт
Powiat tomaszowski
Повіт на мапі воєводства
Герб
Країна Польща Польща
Воєводство Люблінське
Адміністративний центр Томашів
Населення: 87 484 (2008[1])
Площа: 1488,92
Густота: 59
Урбанізація: 25,29 %
Номери автомобілів: LTM
TERYT: 3.06.08.18.00.0 Код ISO:
Адмніністративний поділ
гміни міські 1
місько-сільські 1
сільські 11
Адміністрація
Староста: Jan Kowalczyk (starosta)
Адреса: ul. Lwowska 68
22-600 Tomaszów Lubelski
Мапа
Мапа

Томашівський повіт (пол. powiat tomaszowski) — один з 20 земських повітів Люблінського воєводства Польщі. Утворений 1 січня 1999 року внаслідок адміністративної реформи.

Загальні дані[ред. | ред. код]

Повіт знаходиться у південній частині воєводства.

Адміністративний центр — місто Томашів.

Станом на 1.01.2008 населення становить 87 484 осіб, площа 1488,92 км².

Демографія[ред. | ред. код]

Демографічні дані повіту станом на 30.06.2005:

Всього Жінки Чоловіки
  осіб % осіб % осіб %
Повіт 89 172 100 45 148 50,6 44 024 49,4
Міста 22 563 100 11 779 52,2 10 784 47,8
Села 66 609 100 33 369 50,1 33 240 49,9

Історія[ред. | ред. код]

Новопосталою польською владою колишній Томашівський повіт Люблінської губернії і Холмської губернії) з переважним українським населенням 14 серпня 1919 року включений до новоутвореного Люблінського воєводства.

За офіційним переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року населення повіту становило 92 809 осіб (44 558 чоловіків та 48 251 жінка), налічувалося 14 243 будинків[2]. Розподіл за релігією: 57 869 римо-католиків (62,35 %), 22 389 православних (24,12 %), 12 154 юдеїв (13,10 %), 386 греко-католиків (0,42 %), 11 євангельських християн (0,01 %)[2]. Офіційний розподіл за національністю: 77 626 поляків (83,64 %), 8063 українців (8,69 %), 7062 євреї (7,61 %), 58 осіб інших національностей (0,06 %)[2].

1 січня 1923 р. до повіту приєднана ґміна (волость) Майдан Сопітський (за винятком сіл Довгий Кут, Гамерня, Ізбиці, Сідлиська і Станіславів), яка була вилучена з Білґорайського повіту.[3]

1 квітня 1929 р. село Лущач передане з ґміни Терноватка до ґміни Майдан Сопітський[4], а також розширені межі міста Томашів за рахунок приєднання села Пасічне з млином Пасічне і млинським селищем Малки з ґміни (волость) Пасіки та села Шнури з ґміни Майдан-Горішній[5].

1 жовтня 1931 р. колонія Борсук передана з ґміни Телятин Томашівського повіту до ґміни Мірче Грубешівського повіту[6].

1 квітня 1936  р. до міста Томашів передані фільварок Рогізьно з громади Рогізьно ґміни Пасіки і фільварок Лащувка № 2 з громади села Лащувка сільської ґміни Майдан Горішній[7].

Відповідно до договору про радянсько-польський кордон 1945 року, Томашівський повіт, як і вся Холмщина, відійшов до Польщі[8]. 9 вересня 1944 року в Любліні за вказівкою верховної радянської влади було укладено угоду між Польським комітет національного визволення та урядом УРСР, що передбачала польсько-український обмін населенням[9]. З 15 жовтня 1944 по серпень 1946 року в Україну з Томашівського повіту було депортовано 40 742 особи (з 40 907 взятих на облік до виселення)[10].

Втім, як пізніше з'ясувалося деяким українцям вдалося уникнути переселення, тому в 1947 році польська комуністична влада почала готувати вже нову депортацію, відому як операція «Вісла»[11]. За польськими підрахунками станом на 1 серпня 1947 року в повіті налічувалося 8876 українців (2352 родини), які підлягали виселенню в північно-західні воєводства[11]. З 16 червня до 15 липня 1947 року під час операції «Вісла» польська армія виселила з Томашівського повіту на приєднані до Польщі північно-західні терени 6504 українців[12]. Ще 39 невиселених українців підлягали виселенню[12].

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
  2. а б в Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych. Т. Tom IV, Województwo Lubelskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. VIII. Tablica wojewódzka. (пол.)
  3. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 7 marca 1923 r. o włączeniu części gminy Majdan-Sopocki do powiatu tomaszewskiego. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  4. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 11 marca 1929 r. o zmianie granic gmin wiejskich Tarnawatka i Majdan Sopocki w powiecie tomaszowskim, województwie lubelskiem. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  5. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 16 marca 1929 r. o zmianie granic miasta Tomaszowa w powiecie tomaszowskim, województwie lubelskiem. [Архівовано 21 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
  6. Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 24 sierpnia 1931 r. o zmianie granic powiatów hrubieszowskiego i tomaszowskiego w województwie lubelskiem. Архів оригіналу за 23 грудня 2016. Процитовано 22 грудня 2016.
  7. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 6 lutego 1936 r. o zmianie granic miasta Tomaszowa w powiecie tomaszowskim, województwie lubelskiem.Dz.U. 1936 nr 13 poz. 119 [Архівовано 18 січня 2017 у Wayback Machine.] (пол.)
  8. Кубійович В. М. Західні Українські Землі в межах Польщі 1920-1939 / Володимир Кубійович; Укр. Публіцист.-Наук. Ін-т. — Чикаго; Нью-Йорк : Укр. Публіцист.-Наук. Ін-т, 1963. — С. 28.
  9. Репатріація чи депортація. Переселення українців з Польщі до УРСР / за ред. Є. Місила; пер. з пол. І. Сварника. — Львів : Каменяр, 2007. — С. 8.
  10. Надбужанщина: Сокальщина, Белзчина, Радехівщина, Камінеччина, Холмщина і Підляшшя / Ред. кол.: М. Мартинюк (гол. ред.), Н. Олійник (літ. ред.), А. Демусь, О. Заставний, І. Калиневич, І. Кравчук, Н. Кравчук, В. Макар, В. Оренчук, Є. Стефанишин. Наукове товариство ім. Шевченка. — Нью-Йорк; Париж; Сидней; Торонто : Об’єднання надбужанців, 1986. — Т. 1. — С. 753-754. — (Український Архів. – Т. XLI)
  11. а б Kolasa A. Ukraincy w powiecie Biala Podlaska w latach 1918-1948. — Toruń : Wydawnictwo Adam Marszałek, 2007. — С. 174. (пол.)
  12. а б Misilo E. Akcja Wisla. Dokumenty. — Warszawa : Archiwum Ukraińskie, 1993. — С. 422-426. (пол.)