Ткаченко Сергій Володимирович

Сергій Ткаченко
Сергій Володимирович Ткаченко
 Майор
Загальна інформація
Народження31 жовтня 1981(1981-10-31)
м. Чернігів, Українська РСР
Смерть22 липня 2023(2023-07-22) (41 рік)
Луганська область, Україна
(Загинув смертю хоробрих у бою)
Національністьукраїнець
Alma MaterЧернігівський державний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка
Військова служба
Роки служби2014—2023
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС МВС
Формування
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Герой України
Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»
Відзнака МВС України «Вогнепальна зброя»

Сергі́й Володи́мирович Ткаче́нко (1981—2023) — український військовослужбовець, майор Національної гвардії України, учасник російсько-української війни, що відзначився у ході російського вторгнення в Україну. Герой України (2024, посмертно).

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 31 жовтня 1981 в м. Чернігів. Закінчив Чернігівську загальноосвітню школу №29. Вищу освіту здобув у Чернігівському державному педагогічному університеті імені Т. Г. Шевченка (нині — Національний університет «Чернігівський колегіум» імені Т. Г. Шевченка).

Учасник Революції гідності.

У березні 2014 року добровольцем вступив до лав Національної гвардії України. Брав участь в АТО на сході України — зокрема, в бойових діях біля м. Слов'янськ, гора Карачун, м. Вуглегірськ, Миронівське, Золоте-4, Станиця Луганська, Комишуваха, Гірське, Світлодарськ, Попасна, Піски, Святогірськ, Лиман, Білогорівка, Серебрянське лісництво.

Під час російського вторгнення в Україну продовжував нести службу у складі Батальйону ім. Героя України С. Кульчицького. У липні 2023 року, обіймаючи посаду заступника начальника штабу — начальника секції оперативного планування, разом із підлеглими воював у Серебрянському лісництві.

22 липня 2023 під час виконання бойового завдання на Куп'янсько-Лиманському напрямку майор С. Ткаченко прийняв командування групою військовослужбовців Державної прикордонної служби у кількості 45 осіб, яких вивів з оточення, врятувавши їм життя. Під час цього бою сам Сергій Ткаченко загинув від мінометного обстрілу.[1]

Попрощалися з воїном 26 липня 2023 року у Чернігові у Катерининському соборі, похований з військовими почестями на кладовищі «Яцево» у рідному місті[2].

Нагороди

[ред. | ред. код]
  • Звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (23 серпня 2024, посмертно) — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові[3].
  • Відзнака МВС України — нагородна вогнепальна зброя (березень 2016 року).

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Майор Сергій ТКАЧЕНКО. Від добровольця-майданівця до майора Нацгвардії // Національна гвардія України. Герої України 2014—2024 / НГУ : авт.-упоряд. Валерія Агібалова. — Київ : Фенікс, 2024. — С. 242—245 : іл. ISBN 978-966-136-998-5
  • Ткаченко Сергій Володимирович / В. С. Муха // Енциклопедія Сучасної України [Електронний ресурс] / редкол. : І. М. Дзюба, А. І. Жуковський, М. Г. Железняк [та ін.] ; НАН України, НТШ. – Київ: Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2024.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. “Вивів 45 своїх побратимів з оточення, але сам потрапив під обстріл”: у Чернігові попрощалися з Сергієм Ткаченком. Суспільне. Чернігів. 26 липня 2023. Процитовано 26 серпня 2024.
  2. Чернігівщина попрощалась з трьома захисниками. m.gorod.cn.ua. 27 липня 2023. Процитовано 26 серпня 2024.
  3. Указ Президента України від 23 серпня 2024 року № 559/2024 « Про присвоєння С. Ткаченку звання Герой України»


Учасники Революції гідності