Тихвінський жіночий монастир УПЦ

Тихвінський жіночий монастир УПЦ — жіночий монастир Дніпровської єпархії УПЦ МП у Центральному районі міста Дніпро. Розташований на західному схилі Кленового байраку.

Адреса: 49006, Дніпро, вулиця Надії Олексієнко, 171[1]

Історія[ред. | ред. код]

Історія монастиря ведеться від догляду у Катеринославі хворої сироти-племінниці монахині Браїлівського жіночого монастиря Теофіли (Єфремової). Натхнені словами Теофіли катеринославські купці звернулися до єпископа Катеринославського й Таганрізького Платону для відкриття дівочого монастиря у Катеринославі. Ікону для монастиря було взято з Тихвінського чоловічого монастиря міста Тихвін у сучасній Ленінградській області, що чудом пережила пожежу у 1533—1584 роках коли ворог займав монастир.

1868 року на території Свято-Тихвінської жіночої громади зведений двухпрестольний зимовий храм великомучениці Варвари й закладено Тихвінський собор. До громади прибули монахині з Свято-Михайлівського Одеського й Золотоніського Красногірського монастирів. У 1877 році громада стала монастирем. На 1887 рік у монастирю було 287 монахинь, монастирю належало 700 десятин землі, цегляний завод, рукодільні майстерні, пасіка, Монастирський ліс.

1925 року радянська влада більшовиків закрила монастир й відкрила школу-інтернат для дітей інвалідів .

1942 року німецька влада дозволила відкрити монастир. Тихвінська ікона приховувалася 17 років ігуменею Генадією.

1959 року з нової хвилею боротьби з релігією радянська влада закрила й підірвала монастир.

1997 року відновилася релігійна громада монастиря. 1999 року Тихвінська ікона, що зберігалася у Свято-Троїцькому соборі була перенесена до Тихвінського монастиря.[2]

Свято-Варварівський храм було відбудовано. На території колишнього монастиря продовжує діяти Дніпровський дитячий будинок-інтернат для дітей інвалідів.

Галерея[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Контакты. tihvinka.dp.ua (ru-ru) . Архів оригіналу за 30 вересня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.
  2. История монастыря. tihvinka.dp.ua (ru-ru) . Архів оригіналу за 11 жовтня 2018. Процитовано 30 вересня 2018.