Теучитланська традиція

Локалізація Теучитланської традиції в західній Мексиці
Ступінчаста піраміда в Гуачімонтонес
Реконструкція «кола 2» (на передньому плані) і «кола 1» в Гуачімонтонес
Фото з дозволу Chris Wass

Теучитланська традиція — доколумбове суспільство, яке існувало на території сучасних мексиканських штатів Наярит і Халіско. Назва походить від міста Теучитлан у штаті Халіско.

Походження[ред. | ред. код]

Теучитланська традиція є подальшим розвитком традицій шахтових могил[ru] у західній Мексиці, проте замість відносно невеликих центрів з'являються великі, такі, як Гуачимонтонес.[1] Хоча найраніші пам'ятки архітектури теучитланської традиції сягають 300 р. н. е., виникнення культури датується століттям раніше, близько 200 р. н. е., або формаційним періодом месоамериканської хронології.[2] Теучитланська традиція різко і несподівано зникає в кінці класичної епохи, близько 900 р. н. е.[3]

Архітектура[ред. | ред. код]

Характерними рисами теучитланської традиції є круглі площі зі спорудами, розташованими у вигляді концентричних кіл, і конічні ступінчасті піраміди. Як вважає археолог Філ Вейганд (Phil Weigand), що ці незвичайні споруди «унікальні для месоамериканської архітектури і не існують ніде більше в світі».[4] Споруда, що віддалено нагадує круглу піраміду, є в Сейбалі, археологічній пам'ятці культури мая.

Суспільний лад[ред. | ред. код]

Ряд характеристик свідчать про існування ієрархічного суспільства. Мабуть, доступ на круглі площі, які грали культову роль, дозволявся тільки еліті.[5] З іншого боку, напівзахищені селища, виявлені на кордонах Теучитланської культури, говорять про можливу політичну роздробленість даного суспільства.[6]

Зникнення[ред. | ред. код]

Початок посткласичної ери в Західній Мексиці, як і в інших місцях Месоамерики, характеризується різкими змінами. Близько 900 р. н. е. круглі піраміди, площі і концентричні групи витісняються більш примітивною прямокутною архітектурою,[7] що означає «повний і остаточний крах» теучитланської традиції, можливо, під напором зростаючої держави тарасків[ru].[8]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Beekman (1994) p. 3.
  2. See Smith, p. 24.
  3. Beekman (2000) abstract.
    *Also Weigand and Beekman (1999).
  4. Weigand (2001), p. 402.
    : Майкл Сміт (Michael E. Smith) пише: «Кругові плани даних поселень унікальні для Месоамерики», але в той же час відзначає «круглі столиці» Парфянського і Сасанидського царств, стор. 22.
  5. Weigand and Beekman (1999).
  6. Beekman, 1994. Beekman, 1996.
  7. Weigand and Cárdenas.
  8. Williams.

Література[ред. | ред. код]