Теучитланська традиція
Фото з дозволу Chris Wass
Теучитланська традиція — доколумбове суспільство, яке існувало на території сучасних мексиканських штатів Наярит і Халіско. Назва походить від міста Теучитлан у штаті Халіско.
Походження[ред. | ред. код]
Теучитланська традиція є подальшим розвитком традицій шахтових могил[ru] у західній Мексиці, проте замість відносно невеликих центрів з'являються великі, такі, як Гуачимонтонес.[1] Хоча найраніші пам'ятки архітектури теучитланської традиції сягають 300 р. н. е., виникнення культури датується століттям раніше, близько 200 р. н. е., або формаційним періодом месоамериканської хронології.[2] Теучитланська традиція різко і несподівано зникає в кінці класичної епохи, близько 900 р. н. е.[3]
Архітектура[ред. | ред. код]
Характерними рисами теучитланської традиції є круглі площі зі спорудами, розташованими у вигляді концентричних кіл, і конічні ступінчасті піраміди. Як вважає археолог Філ Вейганд (Phil Weigand), що ці незвичайні споруди «унікальні для месоамериканської архітектури і не існують ніде більше в світі».[4] Споруда, що віддалено нагадує круглу піраміду, є в Сейбалі, археологічній пам'ятці культури мая.
Суспільний лад[ред. | ред. код]
Ряд характеристик свідчать про існування ієрархічного суспільства. Мабуть, доступ на круглі площі, які грали культову роль, дозволявся тільки еліті.[5] З іншого боку, напівзахищені селища, виявлені на кордонах Теучитланської культури, говорять про можливу політичну роздробленість даного суспільства.[6]
Зникнення[ред. | ред. код]
Початок посткласичної ери в Західній Мексиці, як і в інших місцях Месоамерики, характеризується різкими змінами. Близько 900 р. н. е. круглі піраміди, площі і концентричні групи витісняються більш примітивною прямокутною архітектурою,[7] що означає «повний і остаточний крах» теучитланської традиції, можливо, під напором зростаючої держави тарасків[ru].[8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Beekman (1994) p. 3.
- ↑ See Smith, p. 24.
- ↑ Beekman (2000) abstract.
*Also Weigand and Beekman (1999). - ↑ Weigand (2001), p. 402.
: Майкл Сміт (Michael E. Smith) пише: «Кругові плани даних поселень унікальні для Месоамерики», але в той же час відзначає «круглі столиці» Парфянського і Сасанидського царств, стор. 22. - ↑ Weigand and Beekman (1999).
- ↑ Beekman, 1994. Beekman, 1996.
- ↑ Weigand and Cárdenas.
- ↑ Williams.
Література[ред. | ред. код]
- Beekman, Christopher S. (1994) «A Classic Period Political Boundary in the Sierra La Primavera Region , Jalisco, Mexico», presented at the 59th Annual Meeting of the Society for American Archaeology, Anaheim.
- Beekman, Christopher S. (1996) «Political Boundaries and Political Structure: the Limits of the Teuchitlan Tradition» in Ancient Mesoamerica, Vol 7, No 1, pp. 135—147.
- Smith, Michael E. (2007) «Form and Meaning in the Earliest Cities: A New Approach to Ancient Urban Planning» in Journal of Planning History, Vol. 6, No. 1, pp. 3-47.
- Weigand, Phil (2001) «West Mexico Classic» in Encyclopedia of Prehistory, Vol 5, Peter Peregrine (ed), ISBN 978-0-306-46259-7 .
- Weigand, Phil C. and Christopher S. Beekman (1999) «La Civilización Teuchitlan» in La Jornada, Suplemento Cultural, vol 210, no 1-4. Accessed May 2008.
- Weigand, Phil and Efraín Cárdenas, «Proyecto Arqueológico Teuchitlán», accessed May 2008.
- Williams, Eduardo, «Prehispanic West México: A Mesoamerican Culture Area», Foundation for the Advancement of Mesoamerican Studies, Inc., accessed May 2008.