Терми Зевксіппа
| Терми Зевксіппа | |
|---|---|
|
| |
| 41°00′25″ пн. ш. 28°58′43″ сх. д. / 41.00694444447177744° пн. ш. 28.97861111113877897° сх. д.Координати: 41°00′25″ пн. ш. 28°58′43″ сх. д. / 41.00694444447177744° пн. ш. 28.97861111113877897° сх. д. | |
| Країна |  Туреччина |
| Тип | лазня[d] |
  Терми Зевксіппа Терми Зевксіппа (Туреччина) | |
 | |
Терми Зевксіппа — комплекс громадських лазень на акрополі Константинополя.
Історія[ред. | ред. код]
Терми побудовані при Септимії Севері на агорі в центрі міста впритул з іподромом. Імператор хотів, щоб лазні називали його ім'ям, але городяни звали їх Зевксіппом (дав.-гр. Ζεύξιππος; буквально - запрягати коней). За різними версіями, назва походить від ближніх статуй Зевса на коні або фракійського бога Сонця Зевксіппа, або ж від мегарського царя Зевксіппа, чиїм ім'ям названа агора. Терми Зевксіппа були дуже популярні серед народу та стали важливою частиною суспільного життя. Вони були багато прикрашені мозаїками та статуями з різних регіонів імперії. В екфразі Хрістодора Коптського згадуються 80 статуй богів, міфічних персонажів і знаменитих людей, абсолютна більшість яких належали грецькій культурі. Центральний двір комплексу був гімнасій, також були торгові лавки.
Терми, як і багато інших будівель, зруйновані під час повстання «Ніка», після якого Юстиніан I перебудовував акрополь. Відбудовані терми Зевксіппа втратили значну частину своїх багатств. Тепер дві сторони бань впритул межували з комплексом Великого палацу, або ж, як пише Іоанн Зонара, були з'єднані з ним. Терми продовжували використовуватися за прямим призначенням до VIII століття, в 713 тут осліплений імператор Філіппік. Потім будівля використовувалася як в'язниця Нумера і державний цех з виробництва дефіцитного в Європі шовку.
У середині XVI століття будівлі терм вже не існувало, на його місці Сулейман I побудував хамам, названий на честь Роксолани (Хасекі Хюррем Султан Хамами).
У 1927-1928 на місці терм проведені розкопки, знайшли кілька статуй та скелетів. Зараз на цьому місці розбитий парк Султанахмет, реконструйований Хасекі Хамами діє і в наші дні.
Література[ред. | ред. код]
- Іванов С. А. У пошуках Константинополя. Путівник по візантійському Стамбулу і околицях. - М .: Вокруг света, 2011. - ISBN 978-5-98652-382-8.
- Болгов Н. Н., Сбитнева Ю. М., Ляховская О. В. Лазні Зевксіппа в Константинополі: античний комплекс в серці християнської столиці // Наукові відомості Бєлгородського державного університету. Серія: Історія. Політологія. Економіка. Інформатика. Випуск № 19 (114) / тому 20/2011.
- Візантійський словник: в 2 т. / [Упоряд. Заг. Ред. К. А. Філатова]. СПб .: Амфора. ТИД Амфора: РХГА: Видавництво Олега Абишко, 2011, т. 1, с. 152.
 | Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| |||||||||||||||||
| |||||||||||