Терлецький Іван Іванович

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Терлецький.
Ф
Іван Терлецький
Особисті дані
Повне ім'я Терлецький Іван Іванович
Народження 26 грудня 1936(1936-12-26) (87 років)
  Київ, СРСР
Зріст 168 см
Вага 71 кг
Громадянство СРСР СРСР → Україна Україна
Позиція півзахисник
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1957 СРСР «Динамо» К 1 (0)
1958 СРСР СКВО К 25 (1)
1959 СРСР «Колгоспник» Ч 21 (6)
1960 СРСР «Арсенал» К 29 (5)
1961 СРСР «Даугава-РВЗ» 7 (1)
1962 СРСР «Трудові резерви» 20 (1)
1963 СРСР «Полісся» 3 (1)
1963—1964 СРСР «Металург» З 33 (0)
1965—1967 СРСР «Спартак» ІФ 98 (29)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1970 СРСР «Шахтар» КЛ
1980—1981 СРСР «Нива» Вн
1983—1984 СРСР «Кривбас»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Іва́н Іва́нович Терле́цький (нар. 26 грудня 1936, Київ, СРСР) — радянський український футболіст та футбольний тренер. Відомий завдяки виступам у складі київського «Арсенала», запорізького «Металурга», івано-франківського «Спартака» та інших радянських клубів. Після закінчення кар'єри очолював вінницьку «Ниву» та криворізький «Кривбас». Майстер спорту СРСР.

Життєпис[ред. | ред. код]

Іван Терлецький народився у Києві, де й почав робити перші кроки у великий футбол. У 1956–1957 роках виступав у складі київського «Динамо», однак за першу команду зіграв всього один поєдинок, задовольняючись здебільшого іграми за дубль. 1958 рік Терлецький розпочав вже у розташування іншого клубу — київського СКВО, однак не затримався і там, перейшовши до лав черкаського «Колгоспника».

У 1960 році Іван Терлецький повернувся до Києва, де захищав кольори місцевого «Арсенала», а наступного року вирушив до Латвії, відгукнувшись на пропозиції ризької «Даугави-РВЗ». Втім, і там йому не вдалося знайти свою команду, тож у 1962 році Терлецький опинився в луганських «Трудових резервах», разом з якими став переможцем зони УРСР класу «Б» чемпіонату СРСР, після чого транзитом через житомирське «Полісся» перебрався до Запоріжжя, де продовжив виступи у складі місцевого «Металурга».

У 1965 році Іван Терлецький приєднався до складу івано-франківського «Спартака», де зумів розкрити свої футбольні здібності з несподіваного боку. Не надто результативний до того майже 30-річний гравець протягом трьох роки був одним з найкращих бомбардирів івано-франківського колективу.

Після завершення активних виступів Терлецький розпочав тренерську діяльність. У 1970 році очолював «Шахтар» з Красного Луча, у 1974 році входив до тренерського штабу вінницького «Локомотива», а у 1979 році — чернівецької «Буковини». Протягом 1980–1981 років Іван Іванович обіймав посаду старшого тренера вінницької «Ниви», де посприяв становленню як футболіста та переходу до київського «Динамо» Василя Раца[1], а у 1983–1984 роках очолював криворізький «Кривбас». Весь цей час Терлецький підтримував тісні стосунки з керівництвом київського «Динамо», фактично виконуючи роль скаута столичного клубу. Згодом він обійняв цю посаду офіційно, займаючись пошуком талантів для «Динамо» як на території України, так і за її межами. Працював у ДЮФШ «Динамо». Взимку 1993 року Терлецький увійшов до тренерського штабу новоствореного футбольного клубу «Бориспіль»[2], який очолював Володимир Безсонов. Після відставки Безсонова та реорганізації клубу в «ЦСКА-Борисфен» продовжив співпрацю з новим наставником команди Михайлом Фоменком[3].

Згодом Терлецький повернувся до «Динамо», де продовжив займатися селекційною роботою. Приклав руку до переїзду в Київ форварда калінінградської «Балтики» Максима Шацьких[4], тривалий час очолював селекційну службу киян[5]. З 2007 року займався селекцією переважно на рівні дитячо-юнацьких колективів[6]. У червні 2014 року завершив роботу в клубі та вийшов на пенсію.

Досягнення[ред. | ред. код]

Здобутки гравця
Тренерські досягнення
Індивідуальні відзнаки

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Василий Рац: Боялся ярлыка Предатель (рос.) . «Sport.ua». Процитовано 22 березня 2015.
  2. ↑ Игорь Ковалевич: Суркису не понравилось, что Фоменко все говорит в глаза (рос.) . «Matchday». Архів оригіналу за 5 травня 2015. Процитовано 22 березня 2015.
  3. ↑ Созидательный разрушитель (рос.) . «Football.ua». Процитовано 22 березня 2015.
  4. ↑ Максим шацких: В Спартаке не понравилось (рос.) . «Газета.ru». Процитовано 22 березня 2015.
  5. ↑ Динамо наблюдает за Янковым и Рангеловым (рос.) . «Динамомания». Процитовано 22 березня 2015.
  6. ↑ Сформирован новый состав селекционной службы Динамо (рос.) . «Сегодня». Архів оригіналу за 18 травня 2015. Процитовано 22 березня 2015.

Посилання[ред. | ред. код]

ФК «Кривбас» – Тренери

Грінін (1959) · Шликов (1959) · Голод (1960–1962) · Брюшин (1963) · Заворотний (1964–1965) · Брюшин (1966) · Дмитрощенко (1966) · Зубрицький (1967) · Усенко (1968) · Соколов (1968) · Родос (1969) · Зубрицький (1970–1971) · Фоміних (1971–1972) · Азаренков (1972) · Болотов (1973) · Зубрицький (1974) · Гулевський (1975–1977) · Алескеров (1977) · Глухарьов (1977) · Хмельницький (1978–1979) · Жилін (1980) · Новиков (1980) · Поскотін (1980) · Тугарін (1981–1982) · Терлецький (1983–1984) · Азаренков (1985) · Поскотін (1986) · Фоменко (1987) · Купцов (1987) · Кудзієв (1988) · Стрельцов (1988–1989) · Маркевич (1990) · Лисенчук (1990–1991) · Біда (1991) · Стрижевський (1992) · Лактіонов (1992–1993) · Надєїн (1993) · Брухтій (1994) · Кузнецов (1994–1995) · Лактіонов (1995) · Біда (1995) · Коваль (1995) · Грузнов (1995) · Маркевич (1995–1996) · Чередник (1996) · Лисенко (1996–1997) · Таран (1997–2000) · Литовченко (2000–2001) · Надєїн (2002) · Іщенко (2002–2003) · Мунтян (2003) · Ходукін (2004) · Пісковець (2004) · Косевич (2005–2006) · Таран (2007–2009) · Максимов (2010–2012) · Таран (2012–2013) · Мазур (2015–2020) · Приходько (2020–2021) · Бабич (2021–2022) · Вернидуб (2022–)

«Нива» (Вінниця) – Тренери

Щегоцький (1958) · Жилін (1959–1962) · Липський (1962) · Андріасян (1962) · Ліфшиць (1963) · Черкаський (1964) · Жилін (1964–1965) · Макаров (1966) · Карічев (1967) · Богданович (1968) · Кузнецов (1969) · Лерман (1970–1974) · Терлецький (1974) · Аванесов (1975–1977) · Жилін (1977–1979) · Терлецький (1979–1982) · Шидловський (1982) · Школьников (1983–1986) · Шидловський (1987–1988) · Томах (1988–1990) · Грозний (1990–1992) · Петров (1992) · Школьников (1992–1994) · Бобаріко (1994–1995) · Коваль (1995) · Морозов (1995–1996) · Касанов (1996–1997) · Рева (1997) · Іщенко (1997–1998) · Атаманюк (1998) · Гайдаржи (1998) · Яворський (1998) · Гайдаржи (1999–2000) · Рева (2000–2001) · Петраков (2001) · Душков (2001) · Тарасенко (2001) · Рева (2002–2003) · Покора (2003) · Чопик (2003) · Раденко (2003–2004) · Федорчук (2004) · Ігнатенко (2004) · Покора (2004) · Безсонов (2004–2005) · Солов'єнко (2006–2007) · Панчишин (2007–2008) · Солов'єнко (2008) · Рапава (2008) · Блавацький (2009) · Федорчук (2009–2011) · Остапенко (2011–2012) · Шумовицький (2011–2012) · Рева (2016) · Солов'єнко (2016) · Нгаха (2016) · Солов'єнко (2016–2017) · Горілий (2017) · Колчин (2017–2018) · Нгаха (2019) · Шумовицький (2019–2020) · Циткін (2021) · Вишталюк (2021–2022) · Леонов (2022) · Остапенко (2022–)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Терлецький_Іван_Іванович&oldid=38331011