Теофіль Омоль

Теофіль Омоль
фр. Théophile Homolle Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився19 грудня 1848(1848-12-19)[1][4][…] Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж, округ Парижd Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер13 червня 1925(1925-06-13)[1][2][…] (76 років) Редагувати інформацію у Вікіданих
Париж, округ Парижd Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Франція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьepigrapher, класичний археолог, викладач університету Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materВища нормальна школа Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовфранцузька[5], латина і давньогрецька Редагувати інформацію у Вікіданих
ЗакладКолеж де Франс Редагувати інформацію у Вікіданих
ЧленствоПрусська академія наук (1915), Німецький археологічний інститут, Грецьке філологічне товариство Константинополяd, Академія надписів та красного письменства (1925)[6][7], Академія красних мистецтв Франції, Society for the Promotion of Hellenic Studiesd, Французька школа в Афінахd і Геттінгенська академія наук Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаDirector of French national museumsd і President of the National Library of Franced Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди
великий офіцер ордена Почесного легіону

Жан Теофіль Омоль (19 грудня 1848, Париж — 13 червня 1925, Париж) — французький археолог і філолог-класик.

Біографія

[ред. | ред. код]

З 1869 року він навчався у Вищій нормальній школі в Парижі, отримавши акредитацію з історії в 1874 році. Потім він став членом Французької школи в Афінах, де керував дуже успішними розкопками на Делосі (з 1877 року). Протягом кількох років він викладав давньогрецьку та латинську мови в Університеті Нансі, а в 1884 році став професором-замінником Поля Фукара в Колеж де Франс.

«Вулиця Омоля» в Афінах, названа на честь Теофіля Омоля.

З 1891 по 1903 рік він обіймав посаду директора Французької школи в Афінах, протягом якого керував важливими розкопками в Дельфах. З 1904 по 1911 рік він був директором національних музеїв (Лувр), але був змушений залишити цю посаду через крадіжку «Мони Лізи» у серпні 1911 року. Після короткого перебування в Афінах він повернувся до Парижа, де з 1913 по 1923 рік був директором Національної бібліотеки Франції (Bibliothèque nationale de France).

Вибрані праці

[ред. | ред. код]
  • "Statues trouvées à Délos". Bulletin de Correspondance Hellénique, 3 (1879), p. 99-110.
  • "Comptes des hiéropes d'Apollon Délien", Bulletin de correspondance hellénique, 6 (1882), p. 1-167.
  • "Les Romains à Délos", Bulletin de correspondance hellénique 8 (1884), p. 75-158.
  • Les Archives de l'intendance sacrée à Délos (315-166 avant J.-C.). Paris: E. Thorin, 1887.
  • "Comptes et Inventaires des temples déliens en l'année 279", Bulletin de correspondance hellénique 14, 1890, p. 389-511; 15, 1891, p. 113-168.
  • Ab Urbe Condita Libri XXIII-XXV et XXVI-XXX. (edition of Livy, 2nd edition) with notes, commentary, index, maps and plans, with Othon Riemann. Paris: Hachette, 1891, 2 volumes.
  • "Topographie de Delphes", Bulletin de correspondance hellénique 21 (1897), p. 256-320.
  • "L'Aurige de Delphes". Monuments et Mémoires de la fondation Eugène Piot 4, 2, 1898.
  • "Monuments figurés de Delphes. Les fouilles du temple d'Apollon", Bulletin de correspondance hellénique 25 (1901), p. 457-515; 26, p. 587-639.
  • "L'Origine du chapiteau corinthien", Revue archéologique 2 (1916), p. 17-60.
  • "L'Origine des Cariatides", Revue archéologique 2, (1917), p. 1-67.

Посилання

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  2. ↑ а б в GeneaStar
  3. ↑ а б Babelio — 2007.
  4. ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
  5. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  6. ↑ www.aibl.fr
  7. ↑ https://aibl.fr/academiciens-depuis-1663/

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Теофіль_Омоль&oldid=45300085