Теорія переваги дивідендів
 | Ця стаття потребує упорядкування для відповідності стандартам якості Вікіпедії. |
Теорія переваги дивідендів (або «синиця в руках») — автори М. Гордон та Д. Лінтнер — стверджують, що кожна одиниця поточного доходу (виплаченого у формі дивідендів) у силу того, що вона «очищена від ризику» вартує завжди більше, ніж дохід, відкладений на майбутнє, у зв'язку з притаманним йому ризиком. Виходячи з цієї теорії, максимізації дивідендних виплат надається перевага порівняно з капіталізацією прибутку. Однак, противники цієї теорії стверджують, що, в більшості випадків, одержаний у формі дивідендів дохід, все ж таки, реінвестується потім в акції своєї або аналогічної акціонерної компанії, що не дозволяє використовувати фактор ризику як аргумент на користь тієї чи іншої дивідендної політики (фактор ризику може бути врахований лише менталітетом власників; він визначається рівнем ризику господарської діяльності тієї чи іншої компанії, а не характером дивідендної політики).
Джерела[ред. | ред. код]
- Гришко Н. Є., Линник Т.С Особливості формування дивідендної політики підприємства [Архівовано 30 грудня 2014 у Wayback Machine.]
 | Це незавершена стаття з фінансів. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |