Тарнавський Олександр Георгійович
| Олександр Тарнавський Олександр Георгійович Тарнавський | |||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Бригадний генерал | |||||||||||||||
 | |||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||
| Народження | 12 травня 1970 (55 років)  Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР | ||||||||||||||
| Національність | українець | ||||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||||
| Приналежність |  Україна | ||||||||||||||
| Вид ЗС |  Збройні сили | ||||||||||||||
| Війни / битви | Російсько-українська війна | ||||||||||||||
| Командування | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||
| |||||||||||||||
 Тарнавський Олександр Георгійович у Вікісховищі | |||||||||||||||
Олекса́ндр Гео́ргійович Тарна́вський (нар. 12 травня 1970, Дніпропетровськ, Українська РСР, СРСР) — український військовослужбовець, воєначальник, бригадний генерал, командир 9-го армійського корпусу, командувач оперативно-тактичного угруповання (ОТУ) «Донецьк».
Колишній командувач ОУВ «Слобода». До грудня 2024 — командувач ОСУВ «Таврія». Учасник російсько-української війни, керівник контрнаступу українських військ на півдні України 2022 року.
Лицар всіх ступенів ордена Богдана Хмельницького.
У 2011—2015 роках командував 17-ю окремою танковою бригадою.[1]
У грудні 2014 увійшов до складу громадської ради Кривого Рогу із підтримки Олександра Вілкула.[2] У 2015 році балотувався до Криворізької міської ради за списками проросійської політичної партії «Наш Край».[3]
10 грудня 2021 Олександру Тарнавському надане військове звання бригадний генерал.[4]
На почату 2022 року проходив військову службу на посаді начальника штабу — заступника командувача військ ОК «Схід».[5]
Весною 2022 року був призначений на посаду командувача оперативного угруповання військ «Слобода».[6][7]
Восени 2022 року командував контрнаступом українських військ на півдні Україні[8][9] як командувач оперативно-стратегічного угруповання військ «Херсон».[10] Залишився на посаді командувача після переформатування ОСУВ «Херсон» в ОСУВ «Таврія».[7][11][12]
Командував українським контрнаступом 2023 року в районі Оріхова.[13]
З 2023 року до лютого 2024 року був командувачем ОК «Схід».[7]
В грудні 2024 призначений командиром 9-го армійського корпусу та командувачем закріпленого за цим корпусом ОТУ «Донецьк».[14][15]
- орден Богдана Хмельницького I ступеня (14 листопада 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[16]
- орден Богдана Хмельницького II ступеня (24 квітня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[17]
- орден Богдана Хмельницького III ступеня (29 березня 2022) — за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі.[18]
- Орден Данила Галицького (18 серпня 2009) — за особливі заслуги у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, охорону конституційних прав і свобод людини, мужність і самовідданість, виявлені під час виконання військового і службового обов'язку, та з нагоди 18-ї річниці незалежності України.[19]
- Лицарська почесна відзнака «Орден Звитяги» (1 серпня 2022) — за особисту мужність і відвагу, високий професіоналізм у війні з росією 2014—2022 рр.[20]
- ↑ Про відзначення державними нагородами України. Офіційний вебпортал парламенту України (укр.). Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Криворожане создали общественный совет в поддержку мэра Юрия Вилкула. Gorod.dp.ua. Процитовано 17 лютого 2024.
- ↑ Кандидаты Кривой Рог | Депутат.дп.юа. web.archive.org. 4 квітня 2022. Архів оригіналу за 4 квітня 2022. Процитовано 17 лютого 2024. [Архівовано 2022-04-04 у Wayback Machine.]
- ↑ Указ Президента України від 10 грудня 2021 року № 631/2021 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Бригадний генерал Олександр Тарнавський: на таких людях тримається військо – Головнокомандувач ЗСУ. armyinform.com.ua (укр.). Процитовано 1 квітня 2024.
- ↑ У Міноборони показали генералів ЗСУ, які командують звільненням півдня України. ФОТО. Вечірній Київ (укр.). Процитовано 7 квітня 2023.
- ↑ а б в Олександр Тарнавський – біографія, досьє, кар'єра та особисте життя | Mind.ua. mind.ua. Процитовано 7 квітня 2025.
- ↑ Названо імена командуючих контрнаступом на півдні. ua.korrespondent.net. Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ Скоро прокоментує сам. Подоляк назвав керівника операції зі звільнення правобережжя Херсонщини. nv.ua (укр.). Процитовано 12 листопада 2022.
- ↑ Володимир Зеленський провів нараду щодо стабілізаційних заходів на деокупованій Херсонщині. Президент України. 14 листопада 2022. Архів оригіналу за 3 лютого 2025. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Таврійський напрямок. Окупанти втратили вертоліт Ка-52 та понад чотири роти солдатів. 15.06.2023, 15:06
- ↑ Найкраща оборона — це ведення наступальних дій — бригадний генерал Олександр Тарнавський
- ↑ Битва за Бахмут, контрнаступ, Авдіївка, Мар’їнка, плацдарм в Кринках. Рік на фронтах. suspilne.media. 29 грудня 2023.
- ↑ Олійник, Тетяна (13 грудня 2024). Командувача ОТУ "Донецьк" Луценка звільнили з посади – його замінить Тарнавський. Українська правда. Архів оригіналу за 3 лютого 2025. Процитовано 13 лютого 2025.
- ↑ Чи буде Україна воювати корпусами? Розбір УП. Українська правда (укр.). Процитовано 30 квітня 2025.
- ↑ Указ Президента України від 14 листопада 2022 року № 768/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 24 квітня 2022 року № 272/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 29 березня 2022 року № 187/2022 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Указ Президента України від 18 серпня 2009 року № 621/2009 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Наказ № 2 нагородної комісії по «Ордену Звитяги» від 01.08.2022, ГС «Асоціація сприяння територіальній обороні України»
- Бригадний генерал Олександр Тарнавський: на таких людях тримається військо — Головнокомандувач ЗСУ // АрміяInform. — 2022. — 16 травня.
 | Це незавершена стаття про військовослужбовця Сил оборони України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |