ТЕС Ал-Губра
| 23°36′11″ пн. ш. 58°24′41″ сх. д. / 23.60333300002777790° пн. ш. 58.41138900002777490° сх. д.Координати: 23°36′11″ пн. ш. 58°24′41″ сх. д. / 23.60333300002777790° пн. ш. 58.41138900002777490° сх. д. | ||||
| Країна |  Оман | |||
|---|---|---|---|---|
| Розташування | Оман, Маскат | |||
| Введення в експлуатацію | 1978—1997 | |||
| Вид палива | природний газ | |||
| Енергоблоки | морська вода | |||
| Котельні агрегати | 2 котли-утилізатори John Brown (для турбін General Electric Frame 9) | |||
| Турбіни | газові: 9 General Electric Frame 5 + 2 General Electric Frame 6 + 2 General Electric Frame 9, парові: 6 BBC та ABB | |||
| Встановлена електрична потужність | 509,6 (2009) | |||
| Материнська компанія | Nama Group (Electricity Holding Company SAOC) | |||
| ідентифікатори і посилання | ||||
  ТЕС Ал-Губра | ||||
 | ||||
ТЕС Ал-Губра — колишня теплова електростанція в Омані, котра знаходилась у столичному місті Маскат.
Станцію спорудили в межах комбінованого проекту, котрий мав забезпечити столицю султанату електроенергією та водою. У 1977—1979 роках тут ввели в експлуатацію дев'ять встановлених на роботу у відкритому циклі газових турбін General Electric Frame 5 потужністю по 17,5 МВт. В подальшому генераторні пможливості зросли внаслідок встановлення двох газових турбін General Electric Frame 6 потужністю по 27 МВт та двох General Electric Frame 9 з показником по 95 МВт (останні ввели в експлуатацію у 1995-му). Крім того, на майданчику змонтували шість парових турбін, дві останні з яких потужністю по 30 МВт запустили у 1993-му та 1997-му.
Продуковане під час генерації електроенергії тепло використовували для опріснення води за технологією багатостадійного випаровування (Multi Stage Flash). У підсумку після шести етапів розширення комплекс досяг показника у 205 тис. м3 на добу.
Станом на початок 2010-х ТЕС використовувала всі 13 газових та 4 парові турбіни. При цьому зареєстрована потужність Frame 5 коливалась від 15,4 МВт до 17,8 МВт, Frame 6 мали показники у 27,4 МВт, а Frame 9 — 95,7 МВт та 96,4 МВт. Парові турбіни № 3 — 6 мали показники у 8,3 МВт, 39,2 МВт, 31,8 МВт та 30,2 МВт. Таким чином, загальна потужність станції становила 509,6 МВт, проте 28 МВт забирало опріснювальне виробництво.
У 2018-му на тлі введення нових, значно ефективніших опріснювальних заводів, ТЕС Ал-Гурба закрили.
Як паливо станція споживала природний газ, постачений по трубопроводу Їбал — Маскат.
Для охолодження використовували морську воду.
Зв'язок з енергосистемою відбувався за допомогою ЛЕП, розрахованою на роботу під напругою 132 кВ.
Протягом усього свого життєвого цикла станція належала державі Оман. З 2002-го це здійснювалось через Electricity Holding Company SAOC, в подальшому перейменовану у Nama Holding.[1][2][3][4][5][6][7][8]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ 5 Year Annual Transmission Capability Statement 2009-2013 (PDF).
- ↑ OPWP’s 7-YEAR STATEMENT (2019 – 2025) (PDF).
- ↑ Sogex Oman Experience. sogexoman (англ.). Процитовано 4 травня 2020.
- ↑ OMAN ENGINEERING FOR POWER AND URBAN WATER SUPPLY LOAN 1442-OM.
- ↑ Ghubrah IV OCGT Power and Desalination Plant Oman - GEO. globalenergyobservatory.org. Процитовано 4 травня 2020.
- ↑ Projects. www.elsaie-engineering.com. Процитовано 4 травня 2020.
- ↑ CORMIX Simulations of Surface Brine Discharges: A Case Study.
- ↑ Oman Power and Water Procurement Company (OPWP) member of Nama Group.