Сіндзюку

Сіндзюку
Прапор
Країна	Японія
Острів	Хонсю
Регіон	Канто
Префектура	Токіо
ISO 3166-2	13104-1
Площа	18,23 км² (1 жовтня 2008[1])
Населення	324 824 осіб (1 липня 2011[2])
Густота	17818.1 осіб / км²
city.shinjuku.lg.jp​(яп.)
Сіндзюку у Вікісховищі

Сіндзю́ку (яп. 新宿区, Гепберн: Shinjuku-ku, МФА: [ɕind͡ʑuku ku̥]) — особливий район в японській столиці Токіо.

Географія[ред. | ред. код]

• Площа району Сіндзюку на 1 жовтня 2008^[1] становила близько &&&&&&&&&&&&&018.023000018,23 км².
• Плато Мусашіно
• Гори: Хаконе (44,6 м)
• Річки: Канда, Мьошьоджі

Історія[ред. | ред. код]

• 1699—1867: містечко-станція Найто-Сіндзюку (【内藤新宿】, «Нова станція Найто») провінції Мусаші. Перша і найбільш велилюдна станція на Кайському шляху, що сполучав Едо з містом Кофу.
• 1 травня 1889: створено містечко Найто-Сіндзюку (【内藤新宿町】) повіту Тойотама.
• 1 квітня 1920: містечко Найто-Сіндзюку увійшло до складу міста Токіо, району Йоцуя.
• 15 березня 1947: створено особливий район Сіндзюку (【新宿区】) столиці Токіо.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Сіндзюку — головний адміністративний і комерційний центр Токіо.

Тут розташована найжвавіша залізнична станція у світі — Станція Сіндзюку. Через вокзал проходить 3,64 млн пасажирів на день. Тут проходять також лінії метро, термінали громадського транспорту і підземні переходи з численними магазинчиками. Хоча в районі, навколишньому залізничну станцію Сіндзюку, багато готелів, універмагів, фірмових магазинів, кінотеатрів, барів і барів, інша частина Сіндзюку являє собою суміш житлової та комерційної нерухомості.

Найвідоміші райони Сіндзюку[ред. | ред. код]

• Ічіґая — комерційний район у східній частині Сіндзюку, де розташовані будівля Міністерства оборони і кампуси кількох університетів.
• Голден Гай («Золота вулиця») — квартал крихітних барів і клубів на 5-10 місць, розташованих в колишніх борделях; улюблене місце японської богеми: музикантів, артистів, акторів, журналістів. Ці бари, що займають невелику територію, є своєрідними клубами за інтересами. У кожному з них збирається певна група постійних відвідувачів.
• Кабукі-чьо— найбільший і один з найстаріших розважальних кварталів Японії на північний схід від вокзалу, в якому розташовується більшість кінотеатрів, безліч ресторанів і барів, а також величезний «квартал червоних ліхтарів» з кількома десятками публічних будинків, піп-шоу і секс-шопів, а також квартал розваг Ні-Хоме для людей нетрадиційної сексуальної орієнтації.
• Каґурадзака — один з ханамачі (кварталів гейш), багатий кафе і ресторанами.
• Ніші-Сіндзюку — найбільший квартал хмарочосів Японії, серед яких вирізняється Нова Будівля муніципалітету Токіо висотою 243 м. Споруджена 1991 року Будівля муніципалітету, спроектована архітектором Кендзо Танґе, є символом Сіндзюку. З оглядового майданчика хмарочоса, розташованого на 45 поверсі на висоті 202 метри, в ясну погоду можна побачити навіть гору Фузжі. Вхід безкоштовний.
• Окубо — разом з районом Хякунін утворює найбільший «корейський квартал» в районі Канто.
• Сіндзюку-Ґьоен (Імператорський парк Сіндзюку) — один з найвідоміших парків Японії, прекрасний в будь-який час року. А щовесни японці традиційно приїжджають сюди милуватися цвітінням сакури. 2006 року парк відзначив свій 100-річний ювілей.
• Такаданобаба — квартал студентських гуртожитків і нічних клубів, де базується Університет Васеда (престижний приватний університет Японії). Неподалік від університету розташований сад Кансен-ен.
• Йоцуя — квартал старовинних будівель і храмів з численними магазинами, ресторанами і барами.

Визначні місця і будівлі[ред. | ред. код]

• Будівля «Сіндзюку Парк Тауер» з готелем «Парк Хаятт», відомим за кінофільмом «Труднощі перекладу».
• Навколо станції Сіндзюку розташований найбільший торговий центр Японії з десятком величезних універмагів, серед яких 15-поверховий універмаг «Такасімая», універмаги «Кейо», «Одакю», «Тобу», культурно-розважальний комплекс «Саншайн-Сіті» та інші.
• Центральний парк Сіндююку, розташований по сусідству з хмарочосами біля будівлі муніципалітету.
• Будинок Оґасавари, побудований 1927 року в іспанському стилі, в якому зараз знаходиться ресторан.
• Буддистський храм Тайсоджі, загублений серед величезних хмарочосів.
• Музей Токійського пожежного департаменту.
• Історичний музей Сіндзюку.
• Новий Національний театр.
• Театр Сіндзюку Кома.

В Сіндююку розташована ціла низка найвищих хмарочосів Токіо: 48-поверховий «Токіо Метрополітен Говернмент Білдінг» (243 м), 52-поверховий «Сіндзюку Парк Тауер» (235 м), 54-поверховий «Токіо Опера Сіті Тауер» (234 м), 55-поверховий «Сіндзюку Міцуї Білдінг» (225 м), 54-поверховий «Сіндзюку Сентр Білдінг» (223 м), 52-поверховий «Сіндзюку Сумітомо Білдінг» (210 м), 50-поверховий «Моді Ґакуен Кокун Тауер» (204 м), 50-поверховий «Сіндзюку Номура Білдінг» (203 м), 43-поверховий «Сомпо Джапан Білдінг» (193 м), 44-поверховий «Сіндзюку Ай-Ленд Тауер» (189 м), 38-поверховий «Сіндзюку Оук Тауер» (184 м), 47-поверховий «Кейо Плаза Готель Норт Тауер» (180 м).

Населення[ред. | ред. код]

Населення району Сіндзюку на 1 липня 2011^[2] становило близько &&&&&&&&&0324824.&&&&00324 824 осіб. Густота населення становила &&&&&&&&&&017818.010000017 818,1 осіб/км².

Освіта[ред. | ред. код]

• Будівля Міцуї
• Університет Васеда

Туризм[ред. | ред. код]

• Будівля Токійського столичного уряду
• Вежа-кокон
• Вежа Токійської міської опери
• Сад Окума

Галерея[ред. | ред. код]

В культурі[ред. | ред. код]

• Сіндзюку — місто демонів

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

• Сіндзюку // 『角川日本地名大辞典』 [Великий словник японських топонімів Кадокава]. 第13巻. 東京都 / 角川日本地名大辞典編纂委員会編. — 東京: 角川書店, 1978. (яп.)

Сіндзюку // 『日本大百科全書』 [Енциклопедія Ніппоніка]. — 第2版. — 東京: 小学館, 1994—1997. — 全26冊. (яп.)

Посилання[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сіндзюку

• (яп.) Офіційна сторінка особливого району Сіндзюку [Архівовано 30 червня 2013 у Wayback Machine.]

У соціальних мережах Facebook · Twitter Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво Вікісховище · YouTube Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво MusicBrainz Географія та географічні карти archINFORM · Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · Who's on First · WOEID Тематичні сайти OpenCorporates · Номер корпорації (Японія) · Google Новини · Japan Search Словники та енциклопедії BabelNet · Encyclopædia Britannica · NicoNicoPedia Довідкові видання Namuwiki Нормативний контроль CiNii: DA06762614 · FAST: 1313059 · Freebase: /m/012xj2 · GND: 4353744-3 · J9U: 987007564558605171 · LCCN: n81062025 · NDL: 00263577 · VIAF: 124344263

п о р Адміністративний поділ префектури Токіо Спеціальні райони Токіо Адаті • Аракава • Бункьо • Едоґава • Ітабасі • Кацусіка • Кіта • Кото • Меґуро • Мінато • Накано • Неріма • Ота • Сетаґая • Шінаґава • Суґінамі • Суміда • Тайто • Чійода • Тосіма • Чюо • Сібуя • Сіндзюку Міста Акіруно • Акісіма • Інаґі • Кійосе • Коґаней • Кодайра • Кокубундзі • Комае • Кунітаті • Матіда • Мітака • Мусасі-Мураяма • Мусасіно • Нісі-Токьо • Оме • Тама • Татікава • Тьофу • Фусса • Футю • Хамура • Хатіодзі • Хіґасі-Куруме • Хіґасі-Мураяма • Хіґасі-Ямато • Хіно Повіти Нісі-Тама (Мідзухо • Окутама • Хіноде • Хінохара) Області Міяке (Міяке • Мікурадзіма) • Оґасавара (Оґасавара) • Осіма (Кодзусіма • Ніїдзіма • Осіма • Тосіма) • Хачідзьо (Аоґасіма • Хачідзьо)