Сімонов Володимир Ісакович

Володимир Сімонов
Зображення
Зображення
Дата народження11 червня 1950(1950-06-11) (74 роки)
Місце народженняКраснодар, РСФСР
ГромадянствоУкраїна
Професіяписьменник, поет, філософ, сценарист, громадський діяч, президент міжнародного фестивалю Сходи до Неба
Кар'єра1990 - наші дні
IMDbID 2684176

vladimirsimonov.com

shodydoneba.com.ua
У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Сімонов.
Щодо інших людей з таким самим іменем та прізвищем див. Сімонов Володимир.

Володи́мир Іса́кович Сімонов (нар. 11 червня 1950, Краснодар, РРФСР) — український поет, письменник, філософ, громадський діяч. Ідеолог та президент міжнародного фестивалю «Сходи до Неба». Радник Прем'єр-міністра України (на громадських засадах).

Біографія

[ред. | ред. код]

Народився в родині інженера-енергетика Ісаака Савелійовича Сімонова і медпрацівника, потомственої кубанської козачки Ніни Василіївни Сімонової (Біди). У 1967 у поступив в КВІРТУ. Після закінчення у 1972 році, починає службу військовим інженером в 5-й радіотехнічній бригаді 21 корпусу ППО в Греміхі та Сєвєроморську. У цей період Володимир Сімонов почав писати вірші.

В 1980 року демобілізувався з Радянської армії і переїхав у Київ. Влаштувався на роботу в ІЕЗ ім. Є. О. Патона, де працював старшим інженером 76-й науковій лабораторії Зварювання тертям. Він отримав 11 авторських свідоцтв в сфері АСК. Паралельно науковій діяльності гастролював з концертами авторської пісні у Ленінграді, Іжевську та інших містах, виступав із сольними концертами в Києві. Суперечності між науковою роботою та бажанням присвятити себе творчої діяльності призвело до рішення піти з інституту.

У 1990-ті роки виходять перші збірки його віршів «Ми з тобою з застійного часу» і «Слава Богу - Люблю...».

Дім моди «Olga&Simonov»

[ред. | ред. код]

З 1991 року разом з модельєром Ольгою Тюфяковою (ученицею Герца Мепена) організували будинок моди «Olga & Simonov»[1] , пізніше «Фундацію високої моди Києва»[2] .

У 2000 році будинок моди «Olga & Simonov» брав участь у Тижні високої моди в Парижі сезону весна-літо 2001[3]. Колекція «Arise, princess»[4], яка була представлена Ольгою Сімоновою, викликала широкий резонанс. В результаті Ольга і Володимир Сімонов отримали запрошення на роботу до Америки.

Робота в США

[ред. | ред. код]
Володимир Сімонов на знімальному майданчику «Chasing Tchaikovsky» в ролі П.І. Чайковського

Період з 2003 року пов'язаний з Лос-Анджелесом та активною письменницькою діяльністю. Протягом 2004-2009 років написав романи «В пошуках Жінки», «Жриця Роас», «Марія і Ісус» і «Підірване небо», закінчив семирічну роботу над філософською працею «Листи про Красу». У 2006 році вийшла книга «В пошуках жінки», в 2008 році - «Конспекти лекцій на хвилях океану» та «Жриця Роас»[5].

У 2008 році за сценарієм Сімонова знятий комедійний фільм «У погоні за Чайковським» («Chasing Tchaikovsky»[6] , реж. Greg Lalazarian), в якому В. Сімонов дебютує і як актор, зігравши епізодичну роль — Петра Ілліча Чайковського. В 2009 рік у фільм став призером кінофестивалю ARPA-2009[7] в номінації «Найкращий режисер».

Громадсько-політична діяльність

[ред. | ред. код]

В 1999 році Сімонов створив політичну партію «Партія свідомості третього тисячоліття»[8], виклавши в програмі бачення перспективи розвитку українського суспільства, в основі якого — людина як одиниця свідомості Всесвіту . Метою передвиборчої кампанії було донести «в маси» ідею вдосконалення суспільства третього тисячоліття на основі принципів любові, краси, гармонії та співробітництва. ПССТ брала участь у виборах у Верховну Раду України в 2002 році у блоці «Проти всіх», але необхідний прохідний бар'єр не подолала. У 2003 році партія була ліквідована Міністерством юстиції Україні[9].

Фестиваль «Сходи до Неба»

[ред. | ред. код]
Д. Хворостовський та В. Сімонов на прес-конференції в Одесі, присвяченій фестивалю «Сходи до Неба» 2011

В 1997 році Володимир Сімонов заснував міжнародний фестиваль «Сходи до Неба», який вперше відбувся 28 червня 1997 року на Європейській площі Київа. Дійство включало в себе показ колекцій модельєра Герца Мепена, модних будинків Haut Couture Litrico та Olga & Simonov, а також балету, джазових виконавців та оперних співаків у супроводі Національного симфонічного оркестру України під керівництвом Володимира Сіренка[10]. У 2010 році ініціював створення громадської організації «Фестиваль „Сходи до Неба“», діяльність якої спрямована на популяризацію академічного мистецтва різних жанрів. Серед учасників акцій фестивалю — Дмитро Хворостовський, Анатолій Кочерга, Олексій Козлов, Ольга Микитенко, Дмитро Найдич, Олена Філіп'єва. Веде активну громадську роботу в сфері культури та просвітництва.

Філософія

[ред. | ред. код]
Володимир Сімонов на Московській міжнародній виставці-ярмарку 2009

З 1997 по 2004 рік Сімонов працював над філософським працею «Листи про Красу» (перший том видано в 1999року), в якому сформулював свою систему «світобудови». В її основі знаходиться жінка, що визначається як «життєствердний та той, що визначає еволюцію і перспективу енергетичний спектр». Основним категоріальним апаратом роботи є поняття краси, любові, гармонії, творчості і співпраці. В. Сімонов підкреслює, що пізнання світу лежить не в площині препарування цілого, а в інтуїтивному прозрінні спільного. У своїх подальших роботах - «Конспекти лекцій на хвилях океану» і «Еволюція людини. Тези про Красу» - висунув «оригінальну концепцію розвитку людства, що рухається від нижчих форм до єднання з Космосом і вселенськими енергіями»[11].

Бібліографія

[ред. | ред. код]
  • рос. В. Симонов. Мы с тобой из застойного времени… (сборник стихотворений). — Киев: КМЦ «Поэзия», 1993. — ISBN 5-7707-4599-1.
  • рос. В. Симонов. Слава Богу — Люблю… (сборник стихотворений). — Киев: «Созвучие», 1995.
  • рос. В. Симонов. Геннадий Власов «Письма о Красоте», 1—19. — Киев: КМЦ «Поэзия», 1999. — ISBN 966-7116-33-6.
  • рос. В. Симонов. В поисках женщины. — Нью-Йорк: Liberty Publishing House, 2006.
  • рос. В. Симонов. Жрица Роас. — Киев: «Урсия», 2008. — 423 с. — ISBN 978-966-96970-1-1.
  • рос. В. Симонов. Конспекты лекций на волнах океана. — Киев: «Урсия», 2008. — 384 с. — ISBN 978-966-96970-0-4.
  • рос. В. Симонов. Мария и Иисус. - Киев: «АДЕФ-Украина», 2012. - 288 с. - ISBN 978-966-187-169-3.
  • рос. В. Симонов. Танец Пчелы. - Киев: «АДЕФ-Украина», 2012. - 400 с. - ISBN 978-966-187-168-6.

Література

[ред. | ред. код]
  • Гродзинский Д., Шеляг-Сосонко Ю. Ю., Акимов И. Ю., Межжерин В., Межжерин С. Научная мысль на переломе тысячелетий // Всеукраїнський спеціалізований журнал для громадських організацій і благодійних фондів «Перехрестя». — Вип. 4 (15). — С. 22—29.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Офіційний сайт OlgaSimonov. Архів оригіналу за 5 січня 2014. Процитовано 13 червня 2019. [Архівовано 2014-01-05 у Wayback Machine.]
  2. ↑ Н. Асова. Небесный бал высокой моды// «Дзеркало тижня». — 19 липня 1997. — № 29.[недоступне посилання з травня 2019]
  3. ↑ Paris FashionShows — Olga Simonov. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 17 травня 2012.
  4. ↑ Olga Simonov Women’s Pret-a-Porter Spring-Summer 2001
  5. ↑ Новое имя в России. Владимир Симонов: «Все мы Дети друг друга, и Любовью мы — человеки…» [Архівовано 2 квітня 2015 у Wayback Machine.] // «Читаем вместе», листопад 2009.
  6. ↑ Chasing Tchaikovsky (2007). Архів оригіналу за 17 жовтня 2012. Процитовано 17 травня 2012.
  7. ↑ Arpa International Film Festival in Hollywood. Архів оригіналу за 2 січня 2012. Процитовано 17 травня 2012.
  8. ↑ Програма Партії свідомості третього тисячоліття. Архів оригіналу за 6 грудня 2013. Процитовано 17 травня 2012. [Архівовано 2013-12-06 у Wayback Machine.]
  9. ↑ «На Україну 13 партій позбавлені реєстрації. У їх числі „Красива Україна“ і Партія Свідомості Третього Тисячоліття», 10.06.2003. Архів оригіналу за 11 січня 2016. Процитовано 17 травня 2012.
  10. ↑ В. Сорокопуд. «Сходи до Неба». Переддень …[недоступне посилання з травня 2019] / / «Дзеркало тижня». — 19 червня 2010. — № 23.
  11. ↑ = 749 Енергія, Натхнення і Творчість / / «Читаємо разом», Грудень, 2009[недоступне посилання з липня 2019]

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Сімонов_Володимир_Ісакович&oldid=43887019