Седльці
| Седльці Siedlce | ||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| ||||||||
 | ||||||||
 | ||||||||
| Основні дані | ||||||||
| 52°09′54″ пн. ш. 22°16′17″ сх. д. / 52.16500° пн. ш. 22.27139° сх. д.Координати: 52°09′54″ пн. ш. 22°16′17″ сх. д. / 52.16500° пн. ш. 22.27139° сх. д. | ||||||||
| Країна | Польща | |||||||
| Регіон | Мазовецьке воєводство | |||||||
| Столиця для | Седлецьке воєводство, Седлецька губернія, Підляське воєводство і Седлецький повіт | |||||||
| Межує з
| ||||||||
| Засновано | 1448 | |||||||
| Магдебурзьке право | 1547 | |||||||
| Площа | 31,86 км² | |||||||
| Населення | 77 813 (2020)[1] | |||||||
| · густота | 2415 (2008[2]) осіб/км² | |||||||
| Висота НРМ | 155 м | |||||||
| Міста-побратими | Пескантіна, Бердичів, Дазінг, Сабинів, Вовковиськ, Берестя, Невер | |||||||
| Телефонний код | (48) 25 | |||||||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||||||
| Номери автомобілів | WS | |||||||
| GeoNames | 759412 | |||||||
| OSM | ↑130935 ·R (Мазовецьке воєводство) | |||||||
| SIMC | 0975173 | |||||||
| Поштові індекси | 08-101 до 08-119 | |||||||
| Міська влада | ||||||||
| Вебсайт | siedlce.pl | |||||||
| Мапа | ||||||||
 | ||||||||
| | ||||||||
| | ||||||||
 Седльці у Вікісховищі | ||||||||
Се́дльці[3] (Сідльці[4], Сєдльце[5][6], Сідлець[5][6][7], Сілець[6], пол. Siedlce) — місто в східній Польщі; 77 813 мешканців. (2020). Адміністративний центр Седлецького повіту Мазовецького воєводства.
Географія[ред. | ред. код]
Містом протікає річка Мухавка.
Історія[ред. | ред. код]
У 1837—1845 і 1867—1912 роках було центром Сідлецької губернії Російської імперії, до якого входила етнічно українська частина Підляшшя[6]. У 1860-х роках російська влада заснувала в місті російську гімназію, у якій навчалося багато українців-підляшан[6]. Засновану російським царизмом в'язницю польська влада в міжвоєнний період використовувала для утримання українських політв'язнів. При переганянні до Берестя вночі з 10 на 11 вересня 1939 року в'язні розстріляні охороною.
У першій половині вересня 1939 року німці захопили Сідлець, але вже 29 вересня за пактом Ріббентропа-Молотова передали його радянській 8-ій стрілецькій дивізії 23-го стрілецького корпусу[8]. Однак Сталін обміняв Закерзоння на Литву і 6 жовтня СРСР назад віддав Сідлець німцям. Під час Другої світової війни в місті діяв Український допомоговий комітет[9].
Населення[ред. | ред. код]
За роками:
- 1810 — 2 738
- 1840 — 5 800
- 1865 — 9 466
- 1897 — 20 826
- 1911 — 21 949
- 1939 — 41 294
- 1944 — 27 584
- 1970 — 39 400
- 1990 — 70 500
- 1995 — 73 800
- 2000 — 76 667
- 2008 — 76 939
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][10]:
| Загалом | Допрацездатний вік | Працездатний вік | Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 36168 | 7531 | 25224 | 3413 |
| Жінки | 40165 | 6991 | 24960 | 8214 |
| Разом | 76333 | 14522 | 50184 | 11627 |
Культура[ред. | ред. код]
У Седльці зберігається єдина картина іспанського художника Ель Греко в Польщі: «Страсті Святого Франциска»[11].
Пам'ятки історії та культури[ред. | ред. код]
- Ратуша
- Сідлецький монастир
Міста-побратими[ред. | ред. код]
Відомі особи[ред. | ред. код]
- Нечуй-Левицький Іван Семенович (1838—1918) — український прозаїк, перекладач, письменник, у 1861—1872 роках працював учителем у російській гімназії[6].
- Челомей Володимир Миколайович (1914—1984) — український радянський конструктор ракетно-космічної техніки.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Седльці // Універсальний словник-енциклопедія / гол. ред. ради чл.-кор. НАНУ М. Попович. — 3-тє вид., перероб., доп. — К. : Всеувито. Новий друк. — 2003. — 1414 с.
- ↑ Сідлецка «Просьвіта» // Руслан. — 1907. — Ч. 181 (12 (25) серпня). — С. 2.
- ↑ а б Сєдльце // Українська загальна енцикльопедія : Книга знання : в 3 т. / за ред. І. Раковського. — Львів ; Станиславів ; Коломия : Рідна школа, 1933. — Т. 3 : С – Я. — С. 72. — 676 с.
- ↑ а б в г д е Сєдльце // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1973. — Кн. 2, [т. 7] : Пряшівщина (продовження) — Сибір. — С. 2785. — ISBN 5-7707-4049-3.
- ↑ Рудницький С. Л. «Карта України». — Відень: Фрейтаг і Берндт, 1918.
- ↑ В.Бешанов. Червоний бліцкриг
- ↑ Кубійович В. Українці в Ґенеральній Губернії 1939-1941. — Буенос-Айрес : В-во Юліяна Середяка, 1975. — С. 130-131.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ El Greco. Muzeum Diecezjalne w Siedlcach. Архів оригіналу за 22 червня 2013. Процитовано 22 травня 2013.
Джерела[ред. | ред. код]
- Siedlce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 497. (пол.).— S. 497—503. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
 | Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Siedlce |
- Седльце // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
- https://web.archive.org/web/20070107054229/http://www.siedlce.um.gov.pl/
- https://web.archive.org/web/20050415161800/http://dawnesiedlce.republika.pl/
 | Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
| ||||||||||||
