Сіверс Еммануїл Карлович

Еммануїл Сіверс
рос. Эммануил Сиверс
латис. Emanuels fon Zīverss
Народився9 травня 1817(1817-05-09) Редагувати інформацію у Вікіданих
Стара Водолага, Нововодолазький район, Харківська область Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер25 травня 1909(1909-05-25) (92 роки) Редагувати інформацію у Вікіданих
Цесіс, Ліфляндська губернія, Російська імперія Редагувати інформацію у Вікіданих
Громадянство Російська імперія
Національністьлатиш
Діяльністьполітик
Знання мовлатиська і німецька Редагувати інформацію у Вікіданих
РідСіверсиd Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоКарл Карлович Сіверс
МатиОлена Іванівна Дуніна
У шлюбі зЄлизавета Йосипівна Кошкуль
ДітиЄлизавета Еммануїлівна Сіверс
Еммануїл Еммануїлович Сіверс
Олександр Еммануїлович Сіверс
Нагороди
Order of St. Alexander Nevsky with diamond signs Орден Білого Орла орден Святого Володимира II ступеня орден Святої Анни I ступеня орден Святого Станіслава I ступеня

Граф Еммануїл Карлович Сіверс (рос. Эммануил Карлович Сиверс; латис. Emanuels fon Zīverss; нар. 27 квітня (9 травня) 1817, Стара Водолага, Слобідсько-Українська губернія — 12 травня (25 травня) 1909, Венден Ліфляндська губернія) — російський сенатор, обергофмейстер Високого двору та дійсний таємний радник латиського походження.

Біографія

[ред. | ред. код]

Еммануїл Сіверс народився в сім'ї Карла Карловича Сіверса в маєтку Стара Водолага, Валківського повіту Слобідсько-Української губернії 27 квітня (9 травня) 1817 року. Походив з дворян Ліфляндської губернії.

Служба

[ред. | ред. код]

У службу вступив 2 вересня 1835 року. В 1841 отримав звання камер-юнкера, в 1848 — камергера. Дійсний статський радник з 8 квітня 1851 року. З 1856 по 1877 рік був директором Головного управління духовних справ іноземних сповідань Міністерства внутрішніх справ. З 30 серпня 1860 — таємний радник; з 1864 — гофмейстер. 1873 року призначений сенатором. У 1877 став обергофмейстером Високого двору і, з 17 квітня — дійсним таємним радником. У родовому замку, що знаходився у Вендені, збагатив бібліотеку і збільшив картинну галерею садиби. 1878 року заснував тут пивоварний завод.

Помер 12 (25) травня 1909 року у Вендені.

Особисте життя

[ред. | ред. код]

З 1 травня 1847 був одружений з Єлизаветою Йосипівною Кошкуль (1822—1901)[1]. Мав 3 дітей: Еммануїл (1848—1918)[2], Єлизавета (1850—?), Олександр (1851—1935).

Нагорода

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Elise Gräfin Sievers (Koskull). Geni (англ.). 12 вересня 2018. Процитовано 13 березня 2022.
  2. «Придворный календарь на 1915 год» указывал о Эммануиле Эммануиловиче Сиверсе: «…камер-юнкер, коллежский советник, старший делопроизводитель Государственной канцелярии. Женат на княжне Ольге Ивановне Урусовой (1854—13.05.1891)», умерла от разрыва сердца в Париже.

Література

[ред. | ред. код]
  • Граф СИВЕРС Эммануил Карлович // Список гражданским чинам первых трех классов. Исправлен по 1-е октября 1893 года. — СПб. : Типография Правительствующего сената, 1893. — С. 11—12.