Сьєрра (Еквадор)

Сьєрра
Гірський хребет	Анди
Країна	Еквадор
Адміністративна одиниця	Пічінча Карчі Тунґурауа Чімборасо Каньяр Асуай Лоха Імбабура Болівар Котопахі

1° пд. ш. 79° зх. д. / 1° пд. ш. 79° зх. д. / -1; -79

Сьєрра або Еквадорська Сьєрра — один із чотирьох географічних регіонів Еквадору, який розташовано в гірський частині країни. Регіон простягається по середині країни приблизно на 800 км від кордону з Колумбією (на півночі) до кордону з Перу (на півдні). Його населення становить близько 8 мільйонів, або трохи менше половини загальної кількості населення країни, що робить його другим за чисельністю населення регіоном після Прибережного регіону. Метиси складають основну частину населення регіону.

Регіон Сьєрра охоплює високогір'я провінцій Пічинча, Карчі, Тунгурауа, Чімборасо, Каньяр, Асуай, Лоха, Імбабура , Болівар і Котопахі^[1].

Сьєрра межує з природним регіоном Прибережний на заході та Орієнте на сході. Еквадорська Сьєрра має довжину 800 км та ширину від 100 км до 200 км. Регіон складається з двох гірських хребтів Кордильєра-Реаль та Кордильєра-Оксиденталь, які проходять паралельно та розділені долиною, яку називають Міжандським коридором. Ці гірські масиви мають середні висоти від 4000 до 4500 м. Хребет Кордильєра-Оксиденталь має найвищу вершину вулкан Чімборасо (6 263 м), а Кордильєра-Реаль — вулкан Котопахі (5897 м). ^[2]

Міжандський коридор, висота якого становить від 2000 м до 3000 м, перетинається високими ділянками (нудо), які поділяють його на десять долин (хойями) .

Сьєрра є частиною Анд, які є молодими горами та мають високу сейсмічність. На території регіону розташовано багато вулканів Еквадору, деякі з яких є діючи. Тунгурауа і Ревентадор мали виверження у 2000-х роках. Гуагуа-Пічінча останнє мала велике виверження в 1999 році. Біля вулканів існує ризик створення грязьових потоків (лахарів).

Регіон Сьєрра характеризується дуже вологим тропічним кліматом у зонах поруч з Узбережжям та Орієнте, вологим помірним кліматом у міжандському коридорі, холодним кліматом на висоті понад 3000 м^[2].

Рослинність Сьєрри Еквадору підкоряється висотній поясності та кліматичним особливостям схилів гір різної експозиції. Західні схили Кордильєри-Оксиденталь мають менше вологості ніж східні схили Кордильєра-Реаль^[3]. Середня кількість опадів по території регіону збільшується на північ та вагається від 1000 до 2000 мм^[4][5].

Висотна поясність Сьєрри: :

• 1800 м : субтропічна зона, зайнята перемінно-вологим лісом ;
• 2600 м : помірна зона, зайнята високогірними мішаними лісами, але сьогодні територія має здебільшого культивовані ліси ; У лісистих районах можна зустріти такі види, як кедр, лавр, горіх, сливи, капулі, мірабель, інжирї, айвата ішпінго.
• 3200 м : холодні землі, в основному оброблені, необроблені частини зайняті вологими гірськими лісами ;
• 4000 м : субальпійська зона, зайнята парамо ;
• > 4 000 м : холодна зона, яка характеризується частими снігопадами та заморозками.Не велика частка території зайнята льодовиками, на висоті близько 5 000 м .

Окрім столиці Кіто (найвища столиця світу після Ла-Пас у Болівії), у Сьєррі розташовані кілька найважливіших міст країни, зокрема Куенка, Ріобамба, Амбато, Латакунга та Ібарра. Столична агломерація Кіто в 2023 році мала 2 679 722 жителів^[6]. Найбільш густонаселені провінції Сьєрри ― Пічинча (провінція Кіто) з 2 600 000 мешканців і Асуай (провінція Куенка) з 506 090 мешканців ^[7].

Населення Сьєрри складається з білих, метисів, корінних народів і афроеквадорців. Частка корінного населення в Сьєррі вища, ніж у середньому по країні, оскільки кечуа розселені по всьому гірському масиву^[8]. Тому мовами, якими розмовляють у Сьєррі, є екваторіальна іспанська та кічуа. З лінгвістичної точки зору, вимова іспанської мови в Сьєррі відрізняється від вимови, яка практикується в Прибережному регіоні, але близька до вимови, яка практикується в низинах Орієнте.

Регіон має родючі ґрунти та пасовища, спеціалізується на сільському господарстві. У його долинах вирощують кукурудзу, ячмінь, картопля,злаки, бобові, овочі та фрукти. У теплих районах Сьєрри вирощують каву, рис, цукрову тростину, банани та різні тропічні фрукти. Провінція Котопахі спеціалізується на вирощуванні персиків, увілья, опунція. Тунгурауа спеціалізується на вирощуванні фруктів та квітів. ^[7]

В тваринництво характеризується розведенням овець, великої рогатої худоби та свиней. ^[7]

Добуток корисних копалин: вапняк, цементна сировина, каолін, бентоніт, вугілля. В провінції Лоха добувають золото і мідь.^[7]

Промисловість представлена гірничодобувною, цементною, цукровою, деревообробною та молочною промисловістю. Пічинча має розвинуту промисловість, в Кіто працюють підприємства харчової, текстильної, лікеро-горілчаної, хіміко-фармацевтичної, металообробної, автомобільної промисловості. ^[7]

Дрібне виробництво та промисловість вважаються цінними джерелами доходу, насамперед у секторах взуття, текстилю та дерев’яних меблів. В Чімборасо основні галузі включають кераміку та килими. В провінції Імбабура зберігається кустарна техніка виготовлення килимків, кошиків і декоративних фігур з очерету, а також різноманітні вироби зі шкіри.^[7]

Туристичний регіон Сьєрра виділяється тим, що зберігає унікальні екосистеми високогірних Андських вершин і долин, а також дивовижний світ побуту, ремесел та гастрономії корінних народів. Історія цього регіону створила дивовижні архітектурні ансамблі, а природа лікувальні води та естетичні краєвиди.

Імбабура має природні гарячі джерела^[7].

Провінція Тунгурауа відома ярмарком Амбато, де відзначають карнавал і фестиваль квітів і фруктів. Він включає Міжнародний фольклорний фестиваль, Національний салон живопису Луїса А. Мартінеса, Квіткові ігри, книжковий ярмарок, театральні та танцювальні фестивалі, коронація королеви, великий парад^[7].

Сьєрра має важливу роль в роботі автомобільної транспортної мережі Еквадору, особливо на півночі країни. Панамериканське шосе проходить через всю від Колумбії до Перуанського кордону. Еквадор має десять транспортних коридорів, які з’єднують Анди з Амазонкою. Існування розвинутої міжандської мережі в Еквадорі пояснюється вузькістю східного гірського хребта .

Залізниця в Еквадорі більше не експлуатується для пасажирських перевезень, але деякі ділянки зберігаються для туристичних цілей.

У регіоні є традиційні страви, які в основному готуються з місцевих продуктів. Типовими стравами є:

• Провінція Азуай: страви з кукурудзяної крупи, смажена морська свинка та суп із кіноа.
• Провінція Болівар: картопляний пиріг, кукурудзяні коржі в горщиках, оладки і чігілі (з кукурудзяного борошна та сиру, які загортають у листя плантану або кукурудзи).
• Провінція Каньяр: їхні страви готують із кукурудзи, хумітас, тамале.
• Провінція Карчі: традиційні страви готують з картоплі, квасолі, кукурудзи, свинини, морської свинки та курки. Популярна страва під назвою «horneado pastuso» з картопляними коржами та бобами.
• Провінція Чімборасо: найпоширеніші страви: картопляний суп з субпродуктами, горнадо, кукурудзяні коржі, картопляні коржі. Серед алкогольних напоїв канелазо.
• Провінція Котопахі: Чугчукара (зі свинини, емпанад, стиглого плантану, кукурудзи), чича, алуллас, морозиво Сальседо, смажені макеньо, листовий сир.
• Провінція Імбабура: червоне м’ясо Котакачі, емпанадас де морочо, смажена кукурудза з сиром, чича, фрітада, сироп з ожини, ногадас, молочний хліб
• Провінція Лоха: чечіна, білий ріп (приготований із зеленим плантаном і сиром), гороховий суп з плантаном, тамалес, хумітас, шанфаїна, цесарка, севіче та кокосове морозиво.
• Провінція Пічинча: картопляне рагу, Санголкі Хорнадо, смажена морська свинка та картопля з кров'ю, фрітада, морочо, кукурудзяна чича, еспумілья та менюдо тощо.
• Провінція Тунгурауа: льяпінгачо, хліб Амбато, хліб Пінльо, курка Пінльо, вітряні емпанади Аточа, ірискові цукерки Баньос, сік цукрової тростини та напої Баньос.

• Парамо
• Прибережний район
• Орієнте
• Галапагоські острови.