Сухоруких Анатолій Іванович
| Сухоруких Анатолій Іванович | ||||
|---|---|---|---|---|
| | ||||
| Народження | 20 грудня 1935 Новочеркаськ, Північно-Кавказький край, РСФРР, СРСР | |||
| Смерть | 21 серпня 2015 (79 років) | |||
| Севастополь | ||||
| Країна |  СРСР Україна Росія | |||
| Жанр | малярство | |||
| Навчання | Кримське художнє училище імені Миколи Самокиша (1960) і Харківський художній інститут (1966) | |||
| Діяльність | художник | |||
| Напрямок | соціалістичний реалізм | |||
| Член | СХ СРСР і Національна спілка художників України | |||
| Нагороди |   | |||
| | ||||
Анатолій Іванович Сухоруких (1935—2015) — радянський, український живописець. Голова відділення Національної спілки художників України у місті Севастополь (1994)[1]. Народний художник України (2009).
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 20 грудня 1935 року, у місті Новочеркаськ[1]. У сім'ї військового, батько загинув у Другій світовій війні. У 1944 році мати привезла трьох дітей до Криму, до звільненого Севастополя. Навчався на курсі В. Д. Бернадського у Кримському художньому училищі ім. Н. С. Самокіша, яке закінчив у 1960 році з перервою на службу в армії. Потім закінчив Харківський художньо-промисловий інститут (1966). Викладачі за фахом – О. Хмельницький, О. Константинопольський. Дипломна робота — картина «Матері Севастополя» відзначена як одна з найкращих дипломних робіт на конкурсі молодих художників, випускників мистецьких вишів СРСР у Києві грамотою ЦК ВЛКСМ[2].
З 1966 року жив та працював у Севастополі. Член Національної спілки художників України з 1973 року. Голова відділення Національної спілки художників України у місті Севастополь (1994). Організатор та керівник щорічних Всеукраїнських Севастопольських пленерів з 1997 року. Заслужений діяч мистецтв України (1998). Нагороджений Золотою медаллю Академії мистецтв України (2006). Народний художник України (2009). Помер у Севастополі 21 серпня 2015[2][3].
Творчість[ред. | ред. код]
 | Цей розділ потребує доповнення. (лютий 2024) |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б Апошанская, 2008, с. 866.
- ↑ а б Сухоруких Анатолий Иванович 1935 - 2015 Биография. Окна соцреализма. 2020. Архів оригіналу за 4 грудня 2020. Процитовано 19 серпня 2020.
- ↑ Севастопольский художник Сухоруких Анатолий Иванович. socrealizm.com.ua. 2016. Архів оригіналу за 16 травня 2021. Процитовано 19 серпня 2020.
Література[ред. | ред. код]
- Живопис Анатолія Сухоруких як гімн морю і людям / Катерина Івкова // День. — 2013. — 163 (12 вересня). — С. 11. : іл.
- Крим Анатолія Сухоруких [Текст] / О.М. // Образотворче мистецтво. — К., 2013. — № 3. — С. 43. : іл.
- Пленерист, вихований морем [Текст] / Олександр Федорук // Образотворче мистецтво. — К., 2010. — 2/3. — С. 138-140.
- Мистецтво України. 1991-2002: художня виставка в рамках "Року України в РФ", Центральний будинок художника в Москві, 22 серпня- 2 вересня 2002 р. / упоряд. О. Басанець, М. Дерегус ; ред. Н. Сухоліт; Національна спілка художників України. - К. : [б.в.], 2002. - 80 с.: іл. (Текст парал. укр. та рос. мовами)
- Довідник Національної Спілки художників України / [голов. ред. В. Є. Перевальський ; упоряд. О. Ю. Федорова ; ред. О. В. Загаєцька] ; Нац. Спілка художників України. - Київ : Національна спілка художників України, 2005. - 521, [3] с.: фот. (С. 301)