Суров Олександр Іларіонович
| Суров Олександр Іларіонович | |
|---|---|
| Народився | 17 березня 1926 Q23954058?, Лихвинський повітd, Калузька губернія, РСФРР, СРСР |
| Помер | 15 січня 2020 (93 роки) Чернівці, Україна |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | солдат |
| Партія | КПРС |
| Нагороди |    |
Олександр Іларіонович Суров (*17.03.1926, с. Ісаковка Суворовського району Тульської області, Росія — 15 січня 2020) — військовик, полковник у відставці, Почесний громадянин міста Чернівці, Почесний ветеран України.[1]
Біографія[ред. | ред. код]
Народився 17 березня 1926 року в с. Ісаковка Суворовського району Тульської області, Росія. У 1943 р. був призваний у Червону Армію. Воював у складі Першого українського фронту, брав участь у Житомирсько-Бердичівській наступальні операції, Проскурівсько-Чернівецькій операції. 24 квітня 1945 р. на підступах до Берліна був важко поранений[2]. Майже рік лікувався у госпіталях у Лодзі і Варшаві. Після демобілізації працював на Чернівецькому бавовняно-прядильному об'єднанні «Восход». Після закінчення історичного факультету Чернівецького держуніверситету працював в обласному товаристві «Знання», управлінні культури Чернівецького облвиконкому, в будинку політосвіти обкому КПУ.
Відзнаки, нагороди[ред. | ред. код]
- Одден Слави 3-го ступеня[2].
- Орден «За заслуги»[джерело?]
- Почесний громадянин м. Чернівці.
- Почесний ветеран України.
Джерела[ред. | ред. код]
- Чорней В. Учасник визволення Чернівців // Творці добра. Буковинці — Почесні ветерани України. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2017. — С.124-127. — ISBN 978-966-399-847-3.
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Ветерану війни, визволителю Чернівців виповнилося 90 років. promin.cv.ua (укр.). Процитовано 22 березня 2019.
- ↑ а б «Найважчі спогади, коли ховав найкращих друзів і йшов далі воювати». Новини Чернівці: Інформаційний портал «Молодий буковинець». Процитовано 27 травня 2019.
 | На цю статтю не посилаються інші статті Вікіпедії. Будь ласка розставте посилання відповідно до прийнятих рекомендацій. |