Стрілянина у мечетях Крайстчерча
| Стрілянина у мечетях Крайстчерча | |
|---|---|
 Мечеть Ан-Нур в серпні 2019 року | |
 | |
| Місце атаки | Крайстчерч,  Нова Зеландія |
| Координати | 43°31′58″ пд. ш. 172°36′42″ сх. д. / 43.5329° пд. ш. 172.6118° сх. д. |
| Дата | 15 березня 2019 13:40 (за місцевим часом); 00:40 (UTC) |
| Спосіб атаки | напівавтоматична гвинтівка, рушниця, гвинтівка з ковзаючим затвором і вибуховий пристрій в машині |
| Загиблі | 51 |
| Поранені | 40 |
Масове вбивство мусульман у Крайстчерчі — терористичний акт, вчинений озброєним чоловіком у п'ятницю 15 березня 2019 року о 13:40 за місцевим часом[1] у мечеті Ан-Нур[en] та Ісламському центрі Лінвуд у Крайстчерчі в Новій Зеландії[2]. 51 людина загинула, 40 людей було поранено[3][4].
Невдовзі після атаки було заарештовано Брентона Харрісона Тарранта, 28-річного австралійця із Графтона, Новий Південний Уельс. Журналісти описували його як сторонника ідеології переваги білої раси. Він уживу транслював першу стрілянину на Facebook, а перед нападом опублікував маніфест. Згодом відео і маніфест були заборонені в Новій Зеландії та Австралії. У березні 2020 року Брентон визнав себе винним і був засуджений до довічного ув’язнення без можливості умовно-дострокового звільнення – перший подібний вирок у Новій Зеландії.
Напад було пов'язано зі зростанням ідеології переваги білої раси та ультраправого екстремізмому у всьому світі, що спостерігається приблизно з 2015 року. Політики та світові лідери засудили це, а прем’єр-міністр Нової Зеландії Джасінда Ардерн назвала це «одним із найтемніших днів» країни. Уряд заснував королівську комісію у органах безпеки після стрілянини, яка стала найсмертоноснішою в сучасній історії Нової Зеландії та найгіршою, коли-небудь скоєною громадянином Австралії. Комісія подала свій звіт до уряду 26 листопада 2020 року, деталі якого були оприлюднені 7 грудня.
Незадовго до нападу терорист Брентон Таррант опублікував 74-сторінковий маніфест, в якому стверджує, що «нещодавно я працював неповний робочий день як особа, що позбавляється кебабів». У своєму дописі він заперечує що є членом будь-якої організації, але пише, що його «справді надихнув» норвезький ультра-правий терорист Андерс Брейвік, який убив 77 людей у терористичному нападі неподалік норвезької столиці Осло в 2011 році. Перед нападом Брейвік теж публікував трактат на 1500 сторінок з сотнями посилань на конфлікти у Балканах. Згідно з даними видання The Economist, «Косово» згадується в стяжці Брейвіка 143 рази, «Сербія» — 341, «Боснія» — 343 рази, а «Албанія» з'являється 208 разів.[3]
Брейвік тоді написав, що бомбардування НАТО Сербії під час війни в Косово 1999 року було головним мотивом його нападу. Він заявив, що «абсолютно неприйнятним» є те, що американські і європейські уряди «бомбили наших братів сербів». Таррант у своєму дописі так само пише про ці закиди що, США необхідно ослабити, щоб запобігти ще одній ситуації, коли «сили США/НАТО воюватимуть поруч з мусульманами і вбиватимуть християн-європейців, які намагалися видалити цих ісламських окупантів з Європи».[3]
Таррант описує себе в своєму дописі «звичайного білого чоловіка, якому 28 років». Він характеризує атаку як «антиіміграційну, антиетнічну або антикультурну заміну».[3]
Терорист транслював у всі популярні мережі 17-хвилинне відео нападів на мечеті у новозеландському місті Крайстчерч. На трансляції чоловік, який ідентифікує себе як Брентон Таррант, їде до мечеті Ан-Нур, витягує із автівки зброю та вбиває людей у мечеті. Поки він їхав, на задньому плані лунала бойова мелодія сербської націоналістичної пісні «Serbia strong» у дуеті з робототехнічним голосом і вказівками GPS-системи водія.[3] У терориста була зброя з нанесеними на ній «ключовими моментами для становлення європейської цивілізації». А саме, на магазині для напівавтоматичної гвинтівки Брентона Тарранта видно напис російською мовою «Сражение при Когуле 1770», а також болгарською «Битка при Булаир 1913».[5][4] Також на ще одному магазині був надпис українською мовою «Павло Сергійович». Співробітник Інституту гуманітарних досліджень у Відні, дослідник європейських правих і їхніх зв'язків з Росією Антон Шеховцов припускає, що це посилання на Павла Лапшина.[3]
- Мечеть Ан-Нур в самому місті: 30 загиблих[2]
- Ісламський центр у Лінвуді (передмісті Крайстчерча): 10 загиблих[2]
| Постраждалі за громадянством[6][7][8] | |
| Громадянство | Вбитих |
|---|---|
 Пакистан | 9 |
 Індія | 5 |
 Єгипет | 4 |
 Йорданія | 4 |
 Сомалі | 4 |
 ОАЕ | 3 |
 Бангладеш | 2 |
 Афганістан | 2 |
.svg){kind=small} Сирія | 2 |
 Фіджі | 1 |
 Індонезія | 1 |
| Нова Зеландія | 1 |
 Палестина | 1 |
 Саудівська Аравія | 1 |
| Невідомо | 10 |
| Усього | 50 |
Україна: МЗС: Павло Клімкін: «Ми залишаємося разом з людьми Нової Зеландії і після жахливих атак мечеті в # Christchurch. Мої думки з усіма постраждалими від цього гнівного насильства і ненависті».[9]
Туреччина: Президент: «Від імені моєї країни я висловлюю свої співчуття ісламському світу та народу Нової Зеландії, які були прицільні до цього жалюгідного акту — останній приклад зростання расизму та ісламофобії».[10]
Європейський Союз: «З жахом ми дізналися про терористичну атаку на мусульманську громаду в Крайстчерчі. Ми щиро висловлюємо співчуття близьким потерпілим та спільноті в цілому. Сьогодні ЄС сумує з вами».[11]
США: «Мої найтепліші співчуття та найкращі побажання до людей Нової Зеландії після жахливої різанини в мечетях. 49 безневинних людей так безглуздо загинули, і так багато більш серйозно поранених. США виступають за Нову Зеландію за все, що ми можемо зробити. Нехай Бог благословить усіх!»[12]
 | Частина інформації в цій статті застаріла. |
Суд над Таррантом відбувся у Крайстчерчі 16 березня.[3] Видання The New Zealand Herald описувало напад як найбільші масові вбивства в країні з 1943 року.[3]
Тарранта було засуджено до довічного ув'язнення — на відміну від більшості таких засуджених у Новій Зеландії, без шансу на звільнення.
- ↑ NZDT, UTC+13, 00:40 за UTC
- ↑ а б в Теракт у Новій Зеландії: скільки загиблих та що відомо про винуватців [Архівовано 8 березня 2020 у Wayback Machine.] // 24tv, 11:14, 16 березня
- ↑ а б в г д е ж и Український та балканський «слід» в нападах у Новій Зеландії: про що мова?. Радіо Свобода (укр.). Архів оригіналу за 28 вересня 2020. Процитовано 15 березня 2019.
- ↑ а б Розстріл у Новій Зеландії онлайн: з'явилося повне відео вбивці. Світ (укр.). Процитовано 15 березня 2019.
- ↑ https://trafficnews.bg/sviat/bitka-pri-bulair-1913-nadpisi-balgarski-po-orazhiiata-135536/
- ↑ Christchurch mosque shootings: Who were the victims?. BBC. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 16. 3. 2019.
- ↑ 5 Indians Among 50 Killed In New Zealand Mosque Shootings, Says Envoy. NDTV. Архів оригіналу за 21 березня 2019. Процитовано 17. 3. 2019.
- ↑ Christchurch mosque shootings: Who were the victims?. BBC. Архів оригіналу за 4 травня 2019. Процитовано 16. 3. 2019.
- ↑ @PavloKlimkin (15 березня 2019). We stay together with the people of New Zealand 🇳🇿 after the heinous mosque attacks in #Christchurch. My thoughts are with all affected by this sickening act of violence and hatred (Твіт). Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 15 березня 2019 — через Твіттер. (англ.)
- ↑ @RT_Erdogan (15 березня 2019). On behalf of my country, I offer my condolences to the Islamic world and the people of New Zealand, who have been targeted by this deplorable act - the latest example of rising racism and Islamophobia (Твіт). Архів оригіналу за 7 вересня 2022. Процитовано 15 березня 2019 — через Твіттер. (англ.)
- ↑ @EU_Commission (15 березня 2019). It was with horror that we learnt of the terrorist attack on the Muslim community in Christchurch. We offer our sincerest condolences to the loved ones of the victims and the community as a whole. The EU mourns with you today. Read @JunckerEU statement → (Твіт). Архів оригіналу за 12 серпня 2020. Процитовано 15 березня 2019 — через Твіттер. (англ.)
- ↑ @realDonaldTrump (15 березня 2019). My warmest sympathy and best wishes goes out to the people of New Zealand after the horrible massacre in the Mosques. 49 innocent people have so senselessly died, with so many more seriously injured. The U.S. stands by New Zealand for anything we can do. God bless all! (Твіт). Архів оригіналу за 8 січня 2021. Процитовано 15 березня 2019 — через Твіттер. (англ.)