Стрілець (військове звання)
Стрілець — первинне військове звання у деяких державах. Історичне військове звання в українських військах на початку ХІХ століття.
Військове звання Українських січових стрільців (1914—1918)[ред. | ред. код]
Найнижче військове звання українських січових стрільців, нижче за рангом ніж старший стрілець.
Українські січові стрільці, українське добровольче національне формування (легіон) у складі австро-угорської армії мало такі ж знаки розрізнення, як і інші підрозділи цісарського війська. Звання хоч і мали українську назву, але були порівняні до австро-угорських. Знаки розрізнення були на петлицях (для УСС синього кольору). Наприкінці 1916 року в Австро-Угорській імперії була введена нова форма, для якої не передбачалися кольорові петлиці, на комірі мундиру нашивалися вертикальні кольорові стрічки (для українського легіону жовта та блакитна стрічки).
У стрільця були «чисті» петлиці[1].
Військове звання Української Галицької армії (1919-1920)[ред. | ред. код]
Найнижче військове звання в Української Галицької Армії. Нижче за рангом від старшого стрільця. Українська Галицька армія (УГА) регулярна армія Західно-Української Народної Республіки (ЗУНР). Знаки розрізнення були введені Державним секретаріатом військових справ (ДСВС) Західної області УНР 22 квітня 1919 року і уявляли собою комбінацію стрічок на рукавах однострою та «зубчатки» на комірах. У стрільців на рукавах стрічок не було[2][3].
| Молодше звання - |  Українські січові стрільці Стрілець | Старше звання Старший стрілець |
| Молодше звання - |  Українська Галицька армія Стрілець | Старше звання Старший стрілець |
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Чмир М. Відзнаки військових звань українських збройних формувань 1917–1921 рр. Архів оригіналу за 5 лютого 2016. Процитовано 31 грудня 2016.
- ↑ Крип’якевич І.П., Гнатевич Б.П., Стефанів З. та інші Історія Українського війська. [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] /Упорядник Якимович Б.З. — 4-те вид., змін. І доп. — Львів: Світ, 1992. — С. 532-535 — 712 с. — ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992)
- ↑ Гнатевич Б.П., О. Думін. Українська Галицька армія // Історія Українського Війська. — Львів: Видання Івана Тиктора, 1936. — С. 533—535 (Репринтне видання: Київ, 1992)
Література[ред. | ред. код]
- Ранґи військові // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3. — Т. 7. — С. 2466-2467.
- Крип’якевич І.П., Гнатевич Б.П., Стефанів З. та інші Історія Українського війська. [Архівовано 6 лютого 2015 у Wayback Machine.] /Упорядник Якимович Б.З.—4-те вид., змін. І доп. —Львів: Світ, 1992. — 712 с. — ISBN 5-7773-0148-7 (Львів; 1936; Вінніпег, 1953; Львів, 1992)
- Victor L.Konyago, Orest V.Ladyzhynsky, The Legion of Ukrainian Sich Riflemen Badges, Medals, and other items — Toronto,Canada: Shevchenko Scientific Society , Volume 41, 2006.—79 с
| |||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}