Стрілецький спорт

Геті Джонсон — стрілець із пневматичної гвинтівки
Стрільба із лука

Стріле́цький спорт — спортивна стрільба з вогнепальної зброї. В широкому значенні — спортивна стрільба з вогнепальної і пневматичної зброї — нарізної (кульової) і гладкоствольної (стендової), а також з лука; в спортивній термінології до стрілецького спорту відносять: кульову стрільбу, стендову стрільбу та практичну стрільбу.

Історія стрілецького спорту в Україні[ред. | ред. код]

Стрілецький спорт на українських землях[ред. | ред. код]

Початки стрілецького спорту в Україні сягають середньовіччя: у містах Західної України існували т. зв. «куркові братства» міщан, які щороку змагалися у стрілянні (переможець ставав т. зв. «курковим королем»). Малокаліброві стріляння й змагання відбувалися з 1900-их pp. у Галичині (у «Соколі»), як також у деяких містах Центральної і Східної України.

Стрілецький спорт в УРСР[ред. | ред. код]

В УРСР перші Всесоюзні Стрілецькі Змагання відбулися 21 серпня 1927 у Харкові, хоч уже від 1925 відбувалися змагання у Запоріжжі, Артемівському й ін. У змаганнях беруть участь чоловіки й жінки.

З 1952 стрільці з УРСР беруть участь у міжнародних змаганнях і в олімпійських іграх, але тільки під прапором СРСР, на рахунок якого ідуть усі перемоги українських стрільців. У них чемпіонати чи золоті медалі здобули: Г. Купко, Д. Добрук, М. Прозоровський, В. Романенко, Н. Калениченко, Й. Желізняк, В. Земенко, С. Тягній та ін.

З 1960 відбувається чемпіонат УРСР зі стрільби із лука.

Види стрілецького спорту[ред. | ред. код]

Змагання зі стрільби відбуваються згідно з правилами, які встановлює Міжнародна Федерація стрілецького спорту (англ. International Shooting Sport Federation (ISSF)), а на рівні національних чемпіонатів — національні спортивні стрілецькі федерації. В Україні таким органом є Федерація стрільби України

Стрілецький спорт має три основних види, які поділяються на категорії:

  • Кульова стрільба — стрільба в тирі зі спеціальної спортивної зброї (нарізної або пневматичної) по спеціальних мішенях на влучність.
  • Стендова стрільба — стрільба з гладкоствольної (але не пневматичної) зброї шротом по спеціальних рухомих мішенях (тарілках), при цьому розрізняють три категорії стендової стрільби:
    • Стрільба на траншейному стенді або трап (від англ. trap-shooting)
    • Стрільба на круглому стенді або скит
    • Дубль-трап або дабл-трап — стріляння дуплетом по двох мішенях на траншейному стенді
  • Спортинг — різновид стендової стрільби, котрий радше є її спортивно-мисливським варіантом і включає стріляння як по мішенях, що летять у повітрі, так і таких, що рухаються по поверхні.

Крім того виділяють олімпійські види стрілецького спорту.

Досягнення українських спортсменів у стрілецькому спорті[ред. | ред. код]

У 2000 український стрілець Микола Мільчев встановив абсолютний світовий рекорд у скиті — 150 тарілочок зі 150 можливих.

Див. також: Стрілецько-мисливський спорт

Авраменко Галина — українська спортсменка, член національної збірної команди України, Заслужений майстер спорту України, багаторазова чемпіонка та призерка чемпіонатів світу і Європи з кульової стрільби, рекордсменка України

Практична стрільба[ред. | ред. код]

Відносно молодий вид стрілецького спорту — практична стрільба. Він зародився в Каліфорнії на початку 50-х і швидко поширився на інші континенти, включаючи Європу, Австралію, Центральну і Південну Америку, Африку.

Міжнародна конфедерація практичної стрільби (International Practical Shooting Confederation — IPSC) офіційно була заснована в травні 1976. Сьогодні Міжнародна Конфедерація Практичної Стрільби розвивається більш ніж у шістдесяти країнах від Аргентини до Зімбабве.

Головне завдання практичної стрільби — забезпечити безпечне та кваліфіковане використання вогнепальної зброї добропорядними громадянами, підняти загальну культуру поводження зі зброєю. Сьогодні міжнародні змагання з Практичної Стрільби, в основі яких лежить безпека та безпечне поводження зі зброєю, влучність, потужність та швидкість, проводяться по всьому світу. Найвище досягнення в Практичній Стрільбі — стати Чемпіоном Світу IPSC.

У практичній стрільбі існують такі типи мішеней: стандартна паперова, що коливається паперова (свінгер), металева спадна (пеппер-поппер), металева тарілка, що падає (круглої або квадратної форми).

У практичній стрільбі дозволено застосовувати тільки патрони калібру від 9 мм.

Маючи бойове походження, цей вид спорту сильно видозмінився, але і сьогодні це найбільш прикладний вид спорту у багатьох спецпідрозділах світу.

17 грудня 2010, на позачерговій конференції Федерації стрільби України, практичну стрільбу було внесено до переліку офіційних стрілецьких видів спорту[1].

Цікаві факти[ред. | ред. код]

  • Стійка навичка ефективного володіння пістолетом у більшості стрільців виробляється після тренувань загальною тривалістю 50 годин і не менше 1000 пострілів.
  • У програмі сучасних Олімпійських ігор 17 видів стрілецької програми, в тому числі 11 в кульовій стрільбі і 6 у стендовій (з гладкоствольних рушниць).
  • Психологи вважають, що стрільба - це генетично обумовлений інстинкт самозбереження і самореалізації. Людина почала стріляти, коли треба було добути їжу, щоб захистити своє життя і життя близьких.[2]
  • У середині XIX століття найпопулярнішою мішенню серед стрільців були голуби.
  • У змаганнях зі стрільби переможець визначається за найбільшою кількістю уражених мішеней. У 1963 на Спартакіаді народів СРСР був прецедент, коли двом стрільцям для визначення чемпіона на круглому стенді довелося в перестрілці стріляти 75 разів. Той випадок і сьогодні вважається унікальним.
  • Одноразова втрата у вазі в окремих стрільців в залежності від виконуваного на змаганнях стрілецької вправи в середньому становить 2 - 3 кг.
  • За 35-річну історію спорту IPSC у світі не відбулося жодного нещасного випадку, пов'язаного з вогнепальною зброєю. З цього факту за рівнем безпеки цей спорт можна порівняти з шахами.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. http://www.ipsc.org.ua/phpbb/viewtopic.php?f=26&t=4710[недоступне посилання з липня 2019]
  2. Петербурзький садочние клуб. Архів оригіналу за 21 лютого 2012. Процитовано 31 березня 2022.

Посилання[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]