Стрикс

Совка, яка, можливо, надихнула римлян на вигадку стрикса

Стрикс (з дав.-гр. «сова»[1]) — нічний птах з римської міфології, який харчувався людською плоттю та кров'ю.[2]

Античність[ред. | ред. код]

Найдавніша згадка про стрикса містилася у втраченій праці Беуса під назвою «Походження птахів», фрагменти якої збереглися у «Метаморфозах» Антоніна Ліберала. Беус розповідає про Поліфонту та її синів Агріуса та Ореюса, яких покарали за канібалізм. Поліфонту, зокрема, перетворили на стрикса, «який, висячи головою до низу, кричить щоночі без їжі та питва, а також є провісником війни та міжусобиць».[3] Перша латинська письмова згадка зустрічається у Тита Макція Плавта у комедії «Псевдоп»[4], яка датується 191 роком до н. е. Горацій у творі «Епод» вказує на магічні якості стрикса: його перо є інгредієнтом для любовного зілля. Луцій Анней Сенека у трагедії «Божевільний Геркулес» зображує стрикса, який живе на околицях Тартара, а Овідій розповідає про напад стриксів на легендарного короля Прона та про те, як їх відігнали суничником і заспокоїли свининою (існував звичай їсти боби та бекон під час календи червня)[5] . Пліній у своїй «Природничій історії»[6] зізнається про свої скупі знання про істот; він, проте, вказує на те, що їхня назва колись використовувалася як лайка, а також те, що історії про вигодовування молодняка є вигадкою, адже серед птахів лиш кажан вигодовує молодняк грудьми[7] .

Середньовіччя[ред. | ред. код]

Термін «стрикс» перекочував у епоху Середньовіччя, де асоціювався з відьмами.

У сучасній культурі[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Greek-english lexicon compiled by Henry George Liddell, D. D. and Robert Scott D. D, 7th edition, New York, 1883, pag. 1439 and 1575.
  2. Zell-Ravenheart, Oberon, A wizard's bestiary ст.91
  3. Translation by Oliphant, pp. 133—134.
  4. Pseudolus 819. Архів оригіналу за 17 січня 2008. Процитовано 7 січня 2017.
  5. Fasti, vi.101 ff.
  6. Natural History xi.232
  7. In the ancient world the bat was commonly classified as a bird; only Aristotle differed, considering it halfway between bird and land animal. See Oliphant, p. 134 n. 4.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Oliphant, Samuel Grant (1913). The Story of the Strix: Ancient. Transactions and Proceedings of the American Philological Association. The Johns Hopkins University Press. 44: 133—49. doi:10.2307/282549. JSTOR 282549.
  • «Carna, Proca and the Strix on the Kalends of June», by Christopher Michael McDonough, in Transactions of the American Philological Association (1974–), Vol. 127. (1997), pp. 315–344.