Стрижавка (село)

село Стрижавка
Країна	Україна
Область	Київська область
Район	Білоцерківський район
Громада	Ставищенська селищна громада
Основні дані
Засноване	1676
Населення	560
Площа	4,024 км²
Густота населення	148,36 осіб/км²
Поштовий індекс	09420
Телефонний код	+380 4564
Географічні дані
Географічні координати	49°23′25″ пн. ш. 30°00′00″ сх. д. / 49.39028° пн. ш. 30.00000° сх. д.Координати: 49°23′25″ пн. ш. 30°00′00″ сх. д. / 49.39028° пн. ш. 30.00000° сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	235 м
Водойми	річка Торц, Стрижавський струмок
Місцева влада
Адреса ради	09420, Київська обл., Ставищенський р-н, с. Стрижавка, вул. Лісова, 82
Карта
	Стрижавка
	Стрижавка
Мапа
	Стрижавка у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Стрижавка.

Стри́жавка — село в Україні, у Білоцерківському районі Київської області, у складі Ставищенської селищної громади. Розташоване на лівому березі річки Торц (притоки Росі) за 17 км на захід від смт Ставище. Населення становить 560 осіб.

Галерея[ред. | ред. код]

Сільська рада
Школа
Будинок культури
ФАП
Ставок на річці Торц
Пам'ятник воїнам-односельцям

Свідченням існування стоянки первісних людей, яка знаходилась на західній околиці села, на полі, що межує з селом Молочне (Тетіївський район) є виорані кам'яні сокири. За характером обробки каменю, просвердленим кісткою отвором для держаків на ретельно відшліфованій поверхні можна з певністю говорити, що це була стоянка часів неоліту або нової кам'яної доби. За археологічною хронологією це 40-30 тис.років до н. е.
Стрижавка вперше згадується в історичній літературі в ХІІІ ст.. Під час монголо-татарських набігів село було спалене і зруйноване, але з часом відродилося. За переказами назва села походить від прізвища братів Стрижаків, по іншій версії — від козака по імені Стриж, який оселився на нинішніх левадах на південній околиці села на початку XVII ст. Балка захищена від вітрів, поросла лісками, а в ті далекі часи густий ліс був хорошим місцем для проживання, приховувалося житло від людоловів, яким був наповнений край в ті часи.

Можна, також з упевненістю сказати що жителі села брали участь у визвольній війні 1648—1654 р.р. та у повстанні «Коліївщина»; про яке є письмове підтвердження. Нині місцеві люди під час обробітку присадибних ділянок находять козацькі люльки та інші речі тих років^[1].

Опис села ХІХ століття зустрічаємо в Похилевича: «село при речке Торчь, вь 6-ти верстахъ от Пятигорь и в 3-х от села Торчицы; окружена лесами и разбросана по горамъ, покрытымь садами и огородами. Принадлежить кь именіямь г. Липковскаго (см. Пятигоры). Жителей обоего пола 1060; земли 2492 десятины. Заводы: кирпичный, винокуренный и сахарный^[2]. Вь прошлом веке Стрыжавка, еще не значительная деревня в лесахь, принадлежала кь Тетіевщине. Оть графа Островскаго она поступила кь Іоанну Закревскому (Ян-Непомуцен) и сыну его Юрію, потомь сестре сего, по мужу Ледуховской (Марія-Розалія (Maria Rozalia Zakrzewska h. Jastrzębiec), уроджена Закревська (1799 Тетирів -1863 Париж, монашка від 1859 року), дружина Юзефа-Захаріяша Лєдуховського), которая вь 1846 году продала Стрыжавку Генриху Осиповичу Липковскому; но 888 десятинь пріобретены крестьянами, по выкупному договору за 42,357 рублей. Церковь Михайловская, деревяная, 5-го класса; земли емееть 42 десятины сь хутором. Неизвестно кем построена. Кь Стрижавскому приходу причислена вь недавнее время деревня Плютенцы, лежащая при самомь селе Торчице и имеющая 220 душь жетелей обоего пола и 400 десятинь земли. Принадлежить Владиславу Діателовичу.^[3].»

8.06.1918 у селі Стрижавка почали концентруватися невеликі партизанські загони, до яких прибували групи озброєних селян із сіл Янишівка, Логвин, Пархомівка, Жашків, Гостра Могила, П'ятигори, Плоске та інших для участі у повстанні проти гетьманської влади та німецьких окупантів^[1].

При радянській владі село центр сільської ради. Населення — 920 чоловік. Сільраді підпорядковані села Веселе, Григорівська Слобода, Сухий Яр, Червоне. У Стрижавці міститься колгосп «Шлях до комунізму», земельний фонд якого 1783 га, в тому числі Орної землі — 1457 га. Напрям господарства — зерново-тваринницький, розвинуте городництво та баштаництво. Голову колгоспу О. Є. Горобцянагороджено орденом Жовтневої Революції. У Стрижавці є восьмирічна школа, клуб, бібліотека. За мужність і відвагу, виявлені на фронтах Великої Вітчизняної війни, 85 жителів села нагороджені орденами і медалями. На околиці села діяв партизанський загін під командуванням Барашкова^[4].

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року^[5]:

Мова	Відсоток
українська	98,66%
російська	1,34%

Див. також[ред. | ред. код]

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Київська область)

Джерела та література[ред. | ред. код]

1. (укр.) Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, — К., 1864, ст. 450

2. (укр.) В. М. Кулаковський, Історія міст і сіл УРСР. Київська область;— К., 1971, ст. 618

3. (укр.) Бондаренко Олександр, Бондаренко Іван. Повернення із забуття. — Київ: Український пріоритет, 2012

Примітки[ред. | ред. код]

↑ ^а ^б Бондаренко Олександр, Бондаренко Іван. Повернення із забуття. — Київ: Український пріоритет, 2012
↑ Leon Lipkowski, Moje wspomnienia 1849-1912, Краків, 1913
↑ Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, — К., 1864, ст. 450
↑ В. М. Кулаковський, Історія міст і сіл УРСР. Київська область;— К., 1971, ст. 618
↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Посилання[ред. | ред. код]

Топографическая карта Киевской области 1:100 000 (рос.)
Strzyżawka 2). wieś nad rzeką Torczą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 485. (пол.)
Історія села СТРИЖАВКА: відеосюжет до 95-річчя Ставищенського району (2018)

Це незавершена стаття з географії Київської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

[:0-1] а ^б Бондаренко Олександр, Бондаренко Іван. Повернення із забуття. — Київ: Український пріоритет, 2012

[2] Leon Lipkowski, Moje wspomnienia 1849-1912, Краків, 1913

[3] Л. Похилевич, Сказания о населенных местностях Киевской губернии, — К., 1864, ст. 450

[4] В. М. Кулаковський, Історія міст і сіл УРСР. Київська область;— К., 1971, ст. 618

[ukr-socialdata-mova-2001-5] Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

[1]

[2]

[3]

[4]

[5]

Стрижавка (село)

Зміст

Галерея[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Стрижавка (село)

Галерея[ред. | ред. код]

Історія[ред. | ред. код]

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Джерела та література[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

€4.95