Стилет і стилос (видавництво)

Ця стаття є кандидатом на вилучення.

Ознайомитися та долучитися до обговорення цієї номінації можна на сторінці Вікіпедія:Статті-кандидати на вилучення/25 лютого 2024. Доки воно триває, Ви можете працювати над покращенням цієї статті, але не прибирайте це повідомлення.

Для отримання додаткової інформації про підстави вилучення див. критерії вилучення статей.

До уваги номінатора: Будь ласка, повідомте автора цієї сторінки про номінацію, підставивши шаблон:
{{subst:папв|Стилет і стилос (видавництво)|25 лютого 2024}} ~~~~
на його сторінку обговорення.

Адміністраторам: вилучити · залишити · редагувати

Стилет і стилос
Держава Україна Україна
Засновник Олександр Андрієвський,
Діана Шестакова
Засновано 2020
Продукція художня, історична та філософська література
Мова друку українська
Адреса Київ
Вебсайт: stiletto.com.ua

«Стилет і стилос» — українське ветеранське видавництво, яке публікує художню, історичну та філософську літературу, зокрема українських та закордонних класиків і модерністів. Засновано 2020 року в Києві, станом на лютий 2024 видано 11 книг. Назва видавництва пов'язана з віршем «Стилет і стилос» Євгена Маланюка, тому що значну увагу вони приділяють модернізму, яскравим представником якого є і Маланюк.

Засновники видавництва — Олександр Андрієвський (ветеран російсько-української війни, журналіст, перекладач та історик[1]) і Діана Шестакова.[2]

Автори і окремі видання[ред. | ред. код]

Видавництво видає і популяризує українських письменників, як-от: Богдан Ігор Антонич, Володимир Антонович, Іван Багряний, Богдан Бора, Володимир Гнатюк, Юрій Дараган, Марко Боєслав, Юрій Горліс-Горський, Василь Еллан-Блакитний, Майк Йогансен, Юрій Клен, Богдан Кравців, Ярослав Курдидик, Вадим Лесич, Наталя Лівицька-Холодна, Євген Маланюк, Гнат Михайличенко, Леонід Мосендз, Іван Нечуй-Левицький, Олег Ольжич, Євген Плужник, Валер'ян Поліщук, Марта Гай, Володимир Свідзінський, Михайль Семенко, Михайло Сорока, Олекса Стефанович, Олена Теліга, Олена Теліга, Раїса Троянкер, Павло Филипович, Павло Филипович, Микола Чирський та інших.

Також видавництво перекладає світових класиків, як-от: Ернест Гемінґвей, Френсіс Скотт Фіцджеральд, Вільям Фолкнер, Гійом Аполлінер, Томас Вулф, Вілфред Овен, Зіґфрід Сассун, Фредерік Меннінґ, Езра Паунд, Річард Олдінґтон, Роберт Ґрейвс, Мері Борден, Мей Сінклер, Блез Сандрар, Дріє Ля Рошель, Плутарх, Ернст Юнґер.

Серед виданих книг: «Порівняльні життєписи» Плутарха (2023 р.)[3], «Українська демонологія» (2022 р.)[4], «Стилет і стилос: українська мілітарна поезія» (антологія, 2021 р.)[5], «Війна як внутрішнє переживання» Ернста Юнґера  (2022 р.)[6], «Зваба і блакить» (збірка, 2021, ISBN 978-617-95149-2-0), «Втрачене покоління» (2021, ISBN 978-617-95149-1-3), «На шляхах Европи» (2023, ISBN 978-617-95149-6-8, перевидання книги спогадів Романа Лазурка, українського вояка-добровольця дивізії «Галичина», яка вийшла друком 1971 року в серії Бібліотека «Листки Червоної Калини», Видавництво Братства колишніх Вояків 1 УД УНА)

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Віка Ясинська (11 грудня 2021). Видавці: Боєць 72 бригади, видавець Олександр Андрієвський: В Україні читають дуже мало людей, ще менше – купляють книжки. Якась частина - орієнтована на російську контрабанду. Цензор.НЕТ. Процитовано 26 лютого 2024.
  2. ↑ Анастасія Загоруй (27 березня 2022). Не на передовиці, а на передовій: видавництва військових і волонтерів в Україні. Читомо. Процитовано 26 лютого 2024.
  3. ↑ Книжки. Стилет і Стилос (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.
  4. ↑ Книгу про українську демонологію випускає видавництво «Стилет і стилос». The Village Україна. 7 вересня 2022. Процитовано 10 квітня 2023.
  5. ↑ Історія боротьби, а не ридань. Історична правда. Процитовано 10 квітня 2023.
  6. ↑ Чому помиляються пацифісти. Огляд книжки Ернста Юнґера, комбатанта Першої світової війни. localhistory.org.ua (укр.). Процитовано 10 квітня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стилет_і_стилос_(видавництво)&oldid=41877527