Стефанія Скварчинська

Стефанія Скварчинська
пол. Stefania Skwarczyńska
Ім'я при народженні	пол. Stefania Strzelbicka
Народилася	17 листопада 1902(1902-11-17)[1][2][3]  Кам'янка-Струмилівська, Королівство Галичини та Володимирії, Цислейтанія, Австро-Угорщина
Померла	28 квітня 1988(1988-04-28)[1][2][3] (85 років)  Лодзь
Поховання	Католицьке кладовище на вулиці Огродова в Лодзіd
Країна	Республіка Польща[1]
Діяльність	науковиця
Alma mater	Faculty of Humanities at the Jan Kazimierz University in Lvivd
Галузь	Польська література
Заклад	Лодзький університет
Аспіранти, докторанти	Grzegorz Gazdad
Членство	Łódzkie Towarzystwo Naukowed Польська академія наук[4]
Рід	Стрільбицькі
Батько	Mieczysław Strzelbickid
Брати, сестри	Marian Strzelbickid
У шлюбі з	Tadeusz Feliks Skwarczyńskid
Діти	Maria Olszewskad Joanna Skwarczyńskad
Нагороди	премія імені Ідзі Радзішевськогоd (1977) City of Łódź Awardd
Стефанія Скварчинська у Вікісховищі

Стефанія Марія Саломея Скварчинська (уроджена Стрельбицька; 17 листопада 1902(19021117), Кам'янка-Струмилова — 28 квітня 1988, Лодзь) — польський теоретик та історик літератури, автор близько 450 праць.

Народилася у родині службовця. Під час першої світової війни сім'я евакуйовувалася до Австрії, однак згодом повернулася. Стефанія навчалася у гімназії Гмундену, Саноку. 1921 року вступила до Львівського університету Яна Казиміра, де на першому курсі написала дослідження «Еволюція образів у Словацького», яке було захищене через 4 роки як дисертація на здобуття ступеню доктора філософських наук.

Влітку 1922 року у Станіславі вийшла заміж за капітана кінної артилерії Тадеуша Скварчинського, офіцера Війська Польського. Відтоді мешкала і працювала там, де служив чоловік: у 1922–1924 роках і 1925–1929 роках у Станіславі викладала у гімназіях польську і французьку мови, була театральним рецензентом «Станіславського кур'єру»; у 1924–1925 у Варшаві студіювала літературознавство у Варшавському університеті, від 1931 до 1932 — у Бресті працювала в гімназії, а від 1932 у Лодзі, де заклала Лодзьке товариство полоністів.

У 1937 році захистила у Львівському університеті дослідження «Естетика макаронізму». Від тоді мешкала і викладала в Лодзі, суміщаючи із викладанням теорії літератури у Львові. У 1938–1939 році їй виділено кафедру історії та теорії літератури у Лодзі, але ІІ Світова війна змусила перервати наукові студії.

З жовтня 1939 року до квітня 1940 працювала доцентом Львівського університету імені І.Франка. У цей час її чоловіка було полонено й ув'язнено у Старобільську. У квітні 1940 Стефанію, як дружину польського офіцера, з трьома малими дітьми вивезли до Казахстану, де вони пробули до листопада.

У 1941 році, одна з небагатьох, зуміла повернутись до Львова завдяки втручанню професора Клейнера, Ванди Василевської та професора Рудольфа Вайгля, в Науково-дослідному інституті висипного тифу котрого вона знайшла роботу та захист як керівник годувальників здорових вошей. Під час німецької окупації брала участь у польському визвольному русі: співпрацювала з Армією Крайовою під псевдонімами Марія і Ярема. Також упродовж 1941–1945 викладала у таємному університеті теорію літератури та історію польської літератури ХХ ст. У квітні 1944 стала доцентом кафедри романістики Львівського університету ім. І.Франка, але одночасно мусила працювати у польській кав'ярні. У травні 1945 року переїхала до Лодзі, де працювала в університеті, керуючи кафедрою теорії літератури (окрім 1951–1958, коли кафедра була ліквідованою). 1981 року стала почесним доктором Лодзького університету.

У 1988 році знято документальний фільм про неї: «Стефанія Скварчинська — шкіц до портрету ученої» Жигмунта Сконєчнего.

Досліджувала епістолярні тексти (монографія «Теорія листів», видана як праця габілітаційна), генерику, хронотоп. Як історик літератури досліджувала романтизм, бароко, ренесанс та ранній модернізм «Молодої Польщі».

• Копистянська Н. Стефанія Скварчинська як дослідник-новатор часопросторової проблеми//Іноземна філологія. Український науковий збірник. — Вип. 114. — Львів, 2003. — С.281-284
• Kluba-Polatynska A., Sorbjan S. Dokumentacja tworczosci naukowej Stefanii Skwarczynskiej/ pod red. S. Kaszynskiego. -Lodz, 1984