Степаненко Олександр Михайлович

Олександр Степаненко
Олександр Михайлович Степаненко
Народився 26 липня 1959(1959-07-26) (64 роки)
Чортків, Тернопільська область, Українська РСР, СРСР
Громадянство  УРСРУкраїна Україна
Національність українець
Alma mater Івано-Франківський державний медичний інститут
Нагороди
ювілейна медаль «25 років незалежності України»

Олександр Михайлович Степаненко (нар. 26 липня 1959, м. Чортків, нині Україна) — український лікар, громадський діяч. Депутат Тернопільської обласної ради (1990, 2002, 2006). Ювілейна медаль «25 років незалежності України» (2016)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Олександр Степаненко народився 26 липня 1959 року в місті Чорткові Тернопільської області України.

Закінчив Івано-Франківський медичний інститут (1983), інтернатуру по хірургії на базі Чернігівської міської лікарні, Київський медичний інститут (1984). Працював лікарем-хірургом у Чернігівській області (1984—1986), лікарем відділення анестезіології та інтенсивної терапії Чортківської центральної районної лікарні (1986—2015).

Громадська діяльність[ред. | ред. код]

Один із засновників та голова Чортківської районної громадської організації Народного руху України (1989—1990).

Засновник та керівник ГО «Екологічно-гуманітарне об'єднання «Зелений світ» (1997). Голова ГО «Гельсінська ініціатива-XXI» (2006).

Офіційний представник у Тернопільській області Мандрівного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA (2007—2019)[2].

Член правління Української Гельсінської спілки з прав людини (2006—2013, від 2016).

Доробок[ред. | ред. код]

Співавтор та редактор аналітичного видання «Дотримання екологічних прав в Україні» (2007)[3].

Автор аналітичного розділу про дотримання екологічних прав у форматі щорічних доповідей правозахисних організацій «Права людини в Україні» (2007—2015).

Працював у авторській групі з написання та представлення стратегічного документа «Стратегія модернізації України. Бачення незалежних експертів» (2009—2010).

Ініціатор програмного напрямку «Спільна спадщина» у роботі громадського об'єднання «Гельсінська ініціатива-ХХІ» (2008—2016).

Першим, хто відкрив для жителів Чорткова мистецтво Шайє Блондера.

Часто друкується в періодиці.

Автор публікацій:

  • «Йозеф Опацький — громадський лідер, піонер краєзнавства та туризму в Чорткові»;
  • «Він переконував аргументами, захищав — без меча» (до 160-ї річниці від народження Антона Горбачевського);
  • «Станіслав Єжи Лєц — Лицар ордену Свободи»;
  • «Втрачені та віднайдені світи Агнона»
  • «Кароліна Лянцкоронська: життя, як останнє втілення фамільного кредо — “Flammans pro Recto”»[4]
  • «Карл Еміль Францоз та його Барнов»[5]
  • Олекса Волянський: «Дати народу якісну освіту, а народ сам дасть собі раду!»[6]
  • «Син Поділля — професор трьох європейських університетів»[7]
  • «Януш Корчак у нас на Тернопіллі. Та у мені»[8]
  • «До вінка осінніх квітів — в пам’ятну дату Михайла Галущинського»[9]
  • «Тернистий життєвий шлях генерала Грекова. І його зоряний час»[10]
  • «Перші громадяни майбутньої вільної країни»[11]
  • «Єврейське гетто у Чорткові: жертви, кати та рятівники»[12]
  • «Ким вони були, жертви «Ягільницького злочину» нацистів?»[13]
  • «Королівство Вінценза»[14] та інших.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Указ Президента України від 19 серпня 2016 року № 336/2016 «Про нагородження відзнакою Президента України — ювілейною медаллю «25 років незалежності України»»
  2. Тернопільська область // Docudays UA
  3. Дотримання екологічних прав в Україні. — Харків : Права людини, 2007. — 212 с. — ISBN 978-966-8919-27-5.
  4. Кароліна Лянцкоронська: життя, як останнє втілення фамільного кредо — “Flammans pro Recto” // Гельсінська ініціатива — XXI
  5. Карл Еміль Францоз та його Барнов // Гельсінська ініціатива — XXI
  6. Олекса Волянський: «Дати народу якісну освіту, а народ сам дасть собі раду!» // Гельсінська ініціатива — XXI
  7. Син Поділля — професор трьох європейських університетів // Гельсінська ініціатива — XXI
  8. Януш Корчак у нас на Тернопіллі. Та у мені // Гельсінська ініціатива — XXI
  9. До вінка осінніх квітів — в пам’ятну дату Михайла Галущинського // Гельсінська ініціатива — XXI
  10. Тернистий життєвий шлях генерала Грекова. І його зоряний час // Гельсінська ініціатива — XXI
  11. Перші громадяни майбутньої вільної країни // Гельсінська ініціатива — XXI
  12. Єврейське гетто у Чорткові: жертви, кати та рятівники // Гельсінська ініціатива — XXI
  13. Ким вони були, жертви «Ягільницького злочину» нацистів? // Гельсінська ініціатива — XXI
  14. Королівство Вінценза // Гельсінська ініціатива — XXI

Джерела[ред. | ред. код]