Ходжали (аеропорт)
| Ходжалинський аеропорт | ||
 Термінал аеропорту | ||
| Країна: Регіон: | Азербайджан Ходжалинський район (Азербайджан) | |
| Тип: | сумісного базування | |
| Код ІКАО: Код ІАТА: | | |
| Місцезнаходження: | Ходжали | |
| Висота: Координати: | +610 м 39°54′05″ пн. ш. 46°47′13″ сх. д. / 39.90139° пн. ш. 46.78694° сх. д. | |
| Місцевий час: | UTC +4 | |
| Сайт: | [http:// ] | |
| Злітно-посадкові смуги (ЗПС) | ||
|---|---|---|
| Номер | Довжина | Покриття (PCN) |
| 05/23 | 2178 м м | асфальт |
| Список аеропортів | ||
Ходжали́нський аеропо́рт[1] — аеропорт у Азербайджані близ міста Ходжали за 10 км на північний схід від Ханкенді. Протягом окупації Вірменією території Нагірного Карабаху, називався «Степанакертський аеропорт» і був єдиним летовищем НКР, здатним приймати великі літаки.[2] Після час Карабаського конфлікту перейменований Верховною радою Азербайджану на Ходжалинський аеропорт.[1]
Історія[ред. | ред. код]
До кінця 1980-х аеропорт обслуговував регулярні пасажирські рейси Єреван — Степанакерт. З початком Карабаського конфлікту і встановленою владою Азербайджанської РСР блокади Вірменської РСР і НКАО, аеропорт став єдиним засобом зв'язку окупованого вірменськими військами регіону із зовнішнім світом.
Азербайджанське керівництво докладало зусиль для закриття аеропорту — зокрема, різко скоротивши кількість авіарейсів, а також забудовуючи сусіднє село Ходжали (за версією НКР — Іванян) з азербайджанським населенням (за кілька років населення села зросло більш ніж утричі, причому, нові будинки будувалися в безпосередній близькості від злітно-посадочної смуги). Азербайджанський ЗПОН зробив невдалу спробу захоплення аеропорту, що перебував під контролем підрозділів Внутрішніх військ СРСР.[1]
Пізніше керівництво СРСР передало летовище під контроль азербайджанського ОПОНу і вивело внутрішні війська, після чого в листопаді 1990 р. аеропорт було закрито[3]. Тодішній президент Азербайджану А. Н. Муталібов віддав розпорядження зруйнувати ЗПС і аеродромне обладнання, але воно не було виконано.[4]
26 лютого 1992 р. так звані сили самооборони НКР захопили село й летовище[3], після чого аеропорт використовувався для потреб військово-повітряних сил НКР і чартерного вертолітного сполучення з Єреваном.
Наприкінці 2000-х років уряд НКР планував почати експлуатацію аеропорту для малої авіації, 28 жовтня 2008 року було схвалено законопроєкт «Про авіацію».
Події[ред. | ред. код]
- 1 серпня 1990 р. зазнав аварії цивільний літак Як-40 (бортовий номер CCCP-87453[5]), що виконував рейс Єреван — Степанакерт. Загинули всі 39 пасажирів та 4 члени екіпажу. Після організації пошуково-рятувальних робіт уламки літака і тіла загиблих були виявлені на північному сході Кашатазького району. За офіційною версією комісії Державіанагляду СРСР і представників Азербайджанської РСР, які проводили розслідування, літак розбився через втрату орієнтації за слабкої видимості. Співробітники аеропорту провели паралельне розслідування і висунули дві інші неофіційні версії, зокрема, перевантаження.
Відновлення польотів[ред. | ред. код]
Степанакертський аеропорт планували відкрити в середині літа 2011 року[6], але експлуатація не почалася. 2014 року повторно планувалось відкриття.[7] В квітні 2016-го польоти все ще не виконувались.[8] За інформацією представників аеропорту, його було забезпечено необхідними радіолокаційними і навігаційними системами, сучасним обладнанням. Був готовий до запуску центр з координації злетів і посадок. Довжина злітної смуги аеропорту становить 2,3 км. Локатори дозволяють спостерігати за літаками на відстані до 150 кілометрів. Перевезенням пасажирів мала займатися авіакомпанія «Ейр Арцах».
Реакція[ред. | ред. код]
Представники Азербайджану оголосили, що у випадку відкриття аеропорту МО АР збиватиме літаки, які здійснюватимуть посадку в Степанакертському аеропорті[9][10][11]. Голова ОБСЄ, глава МЗС Литви Аудроніс Ажубаліс[12], посол США в Азербайджані Метью Брайза[13] та посол США у Вірменії — Марі Йованович[14] засудили ці заяви.
Див. також[ред. | ред. код]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ а б в Кривопусков В. В. Мятежный Карабах. Из дневника офицера МВД СССР. — Друге, доповнене. — М. : Голос-Прес. — С. 79-80. — ISBN 5-7117-0163-0.
- ↑ Ходжали. Архів оригіналу за 28 вересня 2015. Процитовано 30 квітня 2016.
- ↑ а б Архівована копія. Архів оригіналу за 6 серпня 2016. Процитовано 30 квітня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)(англ.) - ↑ Столяров Кирилл Анатольевич. От Нагорного Карабаха до Беловежской пущи. — М. : Олма-Пресс. — С. 255. — ISBN 978-5-224-0-30989.
- ↑ Aircraft Crashes Record Office — 1990 (july-december) [Архівовано 17 жовтня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
- ↑ Степанакертський аеропорт планується відкрити в середині літа
- ↑ Бельгийское «Le Vif.be»: Эксплуатация Степанакертского аэропорта – вопрос нескольких недель. PanARMENIAN.Net. Процитовано 30 квітня 2016.
- ↑ Stepanakert airport is not functioning due to “hysteria in Baku”. mediamax.am. Процитовано 30 квітня 2016.
- ↑ Азербайджан пригрозив збивати літаки, які летітимуть до Нагірного Карабаху — ТСН. Архів оригіналу за 18 березня 2011. Процитовано 23 березня 2011.
- ↑ Азербайджан погрожує збивати літаки, що летітимуть до Нагірного Карабаху — Тиждень
- ↑ Азербайджан погрожує збивати літаки, які прямуватимуть до Нагірного Карабаху — Радіо Свобода
- ↑ http://osce.org/mg/92189
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 30 квітня 2016.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ http://www.rferl.org/content/us_urges_armenia_azerbaijan_to_withdraw_snipers/2343653.html
| ||||||||||||||||||||
