Стенкіль (король Швеції)

Стенкіль
швед. Stenkil Ragnvaldsson Редагувати інформацію у Вікіданих
Народився1030 Редагувати інформацію у Вікіданих
Вестерйотланд, лен Вестра-Йоталанд, Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер1066[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Свеаланд, Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Швеція Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьполітик Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовшведська Редагувати інформацію у Вікіданих
Посадакороль Швеції[d] Редагувати інформацію у Вікіданих
РідСтенкілі Редагувати інформацію у Вікіданих
БатькоРаґнвальд Ульвсон[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
МатиАстрід Ньялсдоттер[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зІнґамодер Редагувати інформацію у Вікіданих
ДітиГальстен I Стенкілсон[3], Інге I Старший і Ерік VII Стенкілсон Редагувати інформацію у Вікіданих
Швеція за часів короля Стенкіль (жовтим кольором зображено Свеаланд, синім — Геталанд)

Стенкіль Рагнвальдссон (1030—1066) — король Швеції з 1060 до 1066.

Біографія

[ред. | ред. код]

Був сином Рагнвальда, ярла Геталанда, та Астрід, що напевне походила з гетської знаті. Стенкіль ймовірно народився, а потім й керував частиною Геталанда — Вестергетландом.

На той час Швеція фактично була своєрідною федерацією, що складалася зі Свеаланда та Геталанда. Після підкорення Геталанда королем Свеаланда — Улофом II — гетська знать зуміла зберегти свої привілеї, а сама область була напівнезалежною. До того ж у політиці християнізації країни гети підтримували короля Улофа.

Тому родинні зв'язки Стенкіля з ярлами Геталанда й іншими представниками гетської знаті допомогли йому здобути первісне значення в Геталанді. Недивно, що король Емунд, син Улофа II, уклав шлюб між своєю донькою — Інгамогер — зі Стенкілем Геталандським. При цьому він став ярлом Свеаланда.

У підсумку Стенкіль отримав права на трон усієї Швеції та в 1060 році після смерті короля Емунда на тінзі Упланда Стенкіля обрали новим королем Швеції.

Ставши королем, Стенкіль продовжував політику своїх попередників з мирної та поступової християнизації держави. Він відкинув ідею насильницького впровадження нової віри, оскільки боявся повстання свейської знаті, яка здебільшого була поганською. За часів Стенкіля засновано перший монастир у Швеції у столиці Сігтуні.

Головним завдання Стенкіля було зміцнення своєї влади та збереження на шведському трону гетської династії. При ньому Геталанд та Свеаланд зберегли свої права й залишилися фактично напівнезалежними областями. Стенкілю доводилося враховувати вплив гетської (християнської) знаті та свейської (поганської) знаті. При цьому Стенкіль намагався перебувати в Гетеланді. Тут він помер і його поховали в Левені (Вестергеталанд).

Родина

[ред. | ред. код]

Дружина — Інгамогер, донька Емунда III Старого, короля Швеції.

Діти:

Генеалогія

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Maja Hagerman: Spåren av kungens män, Rabén Prisma, Stockholm 1996, sid. 289—290. ISBN 91-518-2927-4.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Стенкіль (король Швеції)