Стасов Володимир Васильович

Володимир Васильович Стасов
рос. Владимир Васильевич Стасов
портрет Володимира Стасова роботи Репіна
Народився	2 (14) січня 1824[1][2]  Санкт-Петербург, Російська імперія[3]
Помер	10 (23) жовтня 1906[2] (82 роки)  Санкт-Петербург, Російська імперія[3]
Поховання	Тихвінське кладовищеd
Країна	Російська імперія
Діяльність	журналіст, письменник, музичний критик, публіцист, мистецтвознавець, художній критик, архівіст
Alma mater	Училище правознавства (1843)
Галузь	музика[4], музикознавство[4] і мистецтвознавство[4]
Заклад	Сенат Російської імперії Російська національна бібліотека[5]
Членство	Петербурзька академія наук
Батько	Стасов Василь Петрович
Брати, сестри	Стасов Дмитро Васильовичd Стасова Надія Василівнаd
Нагороди	Q28664601?
Роботи у Вікіджерелах Висловлювання у Вікіцитатах  Стасов Володимир Васильович у Вікісховищі

Володи́мир Васи́льович Ста́сов (рос. Владимир Васильевич Стасов; 2 (14) січня 1824(18240114), Санкт-Петербург — 10 (23) жовтня 1906, Санкт-Петербург) — російський музичний та художній критик, публіцист, історик мистецтва. Друкувався у понад п'ятдесяти іноземних та вітчизняних виданнях. Був знайомий з багатьма видатними діячами літератури й мистецтва свого часу. Автор численних розвідок, статей, нотаток, присвячених творчості Марка Антокольського, Михайла Глінки, Івана Крамського, Іллі Рєпіна та інших.

Син архітектора Василя Петровича Стасова. Старша сестра Володимира, Надія (1822—1895) була видатною громадською діячкою, молодший брат Дмитро (1828—1918) — видатним адвокатом.

• Половецькі танці

• Стасов Володимир Васильович // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 5 : Пе—С. — С. 940-941.
• Володимир Стасов. Листи Берліоза(укр.)
• Володимир Стасов. Микола Андрійович Римський-Корсаков(укр.)

• Володимир Карєнін. Владимир Стасов. Очерк его жизни и деятельности. — Ленинград : Мысль, 1927.(рос.)
• Стефанович В. Н. В. В. Стасов (1824—1906: Очерк библиотечной деятельности / В. Н. Стефанович; Всесоюзная книжная палата, Министерство культуры СССР, Главиздат. — Издательство Всесоюзной книжной палаты, 1956. — 132 с.(рос.)

Це незавершена стаття про історика. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.