Станіслав Бадені
| Станіслав Бадені | |
|---|---|
| нім. Graf Stanislav Marcin von Badeni пол. Stanisław Marcin Hrabia Badeni | |
 | |
| Народився | 9 серпня 1850 Сурохів, Ґміна Ярослав, Ярославський повіт, Республіка Польща |
| Помер | 12 жовтня 1912 (62 роки) Раде́хів, Львівська область, Україна |
| Країна | .svg){kind=small} Республіка Польща Австро-Угорщина |
| Діяльність | політик |
| Alma mater | Ягеллонський університет |
| Науковий ступінь | доктор філософії |
| Знання мов | польська |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] і член Палати панів Імперської Ради[d] |
| Рід | Бадені |
| Батько | Władysław Badenid |
| Діти | Станіслав Генрик Баденіd і Stefan Badenid |
| Нагороди |  |
Станіслав Марцін Бадені (пол. Badeni Stanisław Marcin; 7 вересня 1859, с. Сурохів, біля Ярослава, нині Польща — 12 жовтня 1912, Радехів, нині Львівська область, Україна) — польський громадський діяч, політик, граф. Доктор права й філософії. Брат Казимира Бадені. Представник роду магнатів Бадені.
Біографія[ред. | ред. код]
Син графа Владислава Бадені та його дружини — графині Цецилії Міер (Мір).
Середні школи відвідував у Кракові. Закінчив Ягеллонський університет — правничий та філософський відділи, тут захистив докторат з права та філософії. Працю розпочав зі служби в суді (1 рік). після одруження з цьотечною сестрою графинею Цецилією Міер осів у Радехові, вів господарювання в маєтку.[1]
1883—1912 — посол (депутат) Галицького крайового сейму (від округу № 30 Бучач — Монастириськ, IV курія[2]).
1895—1901, 1903—1912 — маршалок Галицького крайового сейму.
Від 1891 — член Палати панів австрійського рахйсрату.
Один із лідерів станьчиків. Затятий ворог панславізму й москвофілів, принциповий прихильник народовців і польсько-української співпраці, намагань українців збільшити кількість українських сеймових мандатів (чого вдалося досягти після його смерті 1914 року).
Громадська думка в міжвоєнній Польщі покладала на нього відповідальність за сприяння швидкому прогресові українського руху в Галичині, який нібито і призвів до українсько-польської війни 1918—1919 років.
1893 року купив у дідича Коропця Альфреда (сина Альфреда) Мисловского гербу Равіч маєток в містечку. Незадовго перед смертю заповів його сину Станіславові Генрику.[3] 1907 року було занотовано роботи з будівництва каплиці в Новосілці Коропецькій (фундатор — Станіслав Бадені, надав земельну ділянку для неї, оплатив матеріяли, роботу будівельників[4]). В кінці ХІХ ст. надав кошти для реставрації костелу в Коропці.[5] 1912 року офірував костелові в Порховій 5 морґів поля (віддалені на 3 км від центру села), на яких стали малий камінний млин, мешкальний будинок, стодола.[6]
Примітки[ред. | ред. код]
- ↑ Starzynski S. Badeni Stanisław Marcin hr. (1850—1912)… — S. 209—210.
- ↑ IX kadencja Sejmu Krajowego Galicji (пол.)
- ↑ Kurzej M. Kościoł parafialny w Koropcu… — S. 116.
- ↑ Kurzej M. Kościoł parafialny w Koropcu… — S. 119.
- ↑ Kurzej M. Kościoł parafialny w Koropcu… — S. 122.
- ↑ Quirini-Popławski R. Kościoł parafialny p. w. Najśw. Panny Marii Królowej Korony Polskiej w Porchowej // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 1. — 368 s., 508 il. — S. 176. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
Література[ред. | ред. код]
- Енциклопедія Львова — Т. 1. — С. 144—145.
- Чорновол І. Бадені (Badeni) Станіслав // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2003. — Т. 1 : А — В. — С. 163. — 688 с. : іл. — ISBN 966-00-0734-5.
- Якель Р. Фальсифікатори виборів та їхні нащадки[недоступне посилання з травня 2019] // Дзеркало тижня. — 2009. — № 38 (10 жовтня).
- Kurzej M. Kościoł parafialny w Koropcu // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego. — Kraków : «Antykwa», drukarnia «Skleniarz», 2010. — Cz. I. — T. 1. — 368 s., 508 il. — S. 116—122. — ISBN 978-83-89273-79-6. (пол.)
- Starzynski S. Badeni Stanisław Marcin hr. (1850—1912) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, Skład Główny w Księgarniach Gebethnera i Wolffa, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — Reprint: Kraków: Zakład Narodowy im. Ossolińskich, 1989. — S. 209—211. — ISBN 8304034840. (пол.)
Посилання[ред. | ред. код]
|
