Стаднюк Іван Фотійович
| Іван Стаднюк | |||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | |||||||||||||||||||||
| Ім'я при народженні | Стаднюк Іван Фотійович | ||||||||||||||||||||
| Народився | 8 березня 1920 Кордишівка, Подільська губернія, УНР | ||||||||||||||||||||
| Помер | 30 квітня 1994 (74 роки) Москва, Російська Федерація | ||||||||||||||||||||
| Поховання | Кунцевський цвинтар | ||||||||||||||||||||
| Громадянство |  СРСР | ||||||||||||||||||||
| Національність | українець | ||||||||||||||||||||
| Діяльність | прозаїк, сценарист, драматург, військовий журналіст | ||||||||||||||||||||
| Alma mater | Московський поліграфічний інститут (1957) | ||||||||||||||||||||
| Мова творів | російська | ||||||||||||||||||||
| Жанр | роман і повість[d] | ||||||||||||||||||||
| Magnum opus | «Війна» (1967—1980) | ||||||||||||||||||||
| Членство | СП СРСР | ||||||||||||||||||||
| Партія | ВКП(б) | ||||||||||||||||||||
| Учасник | німецько-радянська війна | ||||||||||||||||||||
| Нагороди |
| ||||||||||||||||||||
| Премії |
| ||||||||||||||||||||
| | |||||||||||||||||||||
Іван Фотійович Стадню́к (8 березня 1920, с. Кордишівка, Подільська губернія, УНР — 30 квітня 1994, Москва, Росія) — український російськомовний прозаїк, сценарист, драматург і військовий журналіст, відомий своїми книгами про українське село і про пройдену ним Німецько-радянську війну.
Життєпис[ред. | ред. код]
Навчався в Українському інституті журналістики і Московському поліграфічному інституті. Учасник Другої світової війни. Друкувався з 1940 р.
Автор сценаріїв радянських фільмів: «Максим Перепелиця» (1955), «Артист із Коханівки» (1961), «Ключі від неба» (1965), «Між високими хлібами» (1970), «Дипломати мимоволі» (1978, у співав.), «Війна» (1990, т/ф, 6 с, у співавт.).
Нагороджений орденами Великої Вітчизняної війни І і II ст., Червоної Зірки, медалями. Лауреат Державної премії СРСР.
Був членом Спілки письменників Росії.
Твори[ред. | ред. код]
- «Людина не здається» (повість, 1946-55)
- «Війна» (роман в 3-х книгах, 1967-80)
- «Москва, 41-й» (роман)
- «Меч над Москвою» (роман)
- «Перед наступом» (повість, 1949)
- «Життя, а не служба» (розповідь, 1950)
- «Сповідь сталініста» (мемуари)
- «Слідопити» (повість, 1951)
- «Серце пам'ятає» (повість, 1952)
- «Лейтенант Вернидуб» (розповідь, 1953)
- «Плевели зла» (повість, 1957)
- «Олена» (розповідь, 1962)
- «Люди не ангели» (роман, 1960-65)
- «Люди зі зброєю» (повість)
- «Максим Перепелиця» (повість в оповіданнях)
Фільмографія[ред. | ред. код]
Сценарист[ред. | ред. код]
- 1983: «Спокій скасовується»
- 1990: «Війна на західному напрямку»
Література[ред. | ред. код]
- Сценаристы советского художественного кино. М., 1972. — С.347.
- 8 березня 2015 р. — 95 років від дня народження Івана Фотійовича Стаднюка // Знаменні і пам'ятні дати Вінниччини 2015 року: хронол. довід. / уклад.: О. Ю. Антонюк, Г. М. Авраменко ; ред. С. В. Лавренюк ; відп. за вип. Н. І. Морозова ; Упр. культури і туризму Вінниц. облдержадмін., Вінниц. ОУНБ ім. К. А. Тімірязєва. — Вінниця: ПП Балюк І. Б., 2014. — 312 с. — С. 71.
Посилання[ред. | ред. код]
- Іван Стаднюк на сайті lib.ru
|
