Спряжений оператор

Спря́жений оператор — одне з важливих понять в функціональному аналізі.

Означення

[ред. | ред. код]

Нехай  лінійний неперервний оператор, що відображає нормований простір в нормований простір . Тоді спряженим оператором оператору називається таке відображення спряжених просторів, що діє згідно з правилом:

Рівності можна надати більш виразної форми, якщо значення функціонала на елементі записувати у вигляді . Тоді спряжений оператор визначається рівністю

Гільбертів простір

[ред. | ред. код]

Відмітимо, що, згідно з теоремою Ріса про загальний вигляд лінійного неперервного функціоналу, заданого на гільбертовому просторі , оператор , спряжений до лінійного неперервного оператора , визначається за допомогою рівності

що збігається в такому випадку з рівністю, якою визначається спряжений оператор.

В гільбертовому просторі найцікавішими є ті оператори, що рівні своїм спряженим: , так звані самоспряжені оператори. Таким чином, оператор називається самоспряженим, якщо для довільних елементів і гільбертового простору . Для самоспряженого оператора справедлива рівність .

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Банах С. Курс функціонального аналізу (лінійні операції). — К. : Радянська школа, 1948. — 216 с.(укр.)
  • Ахієзер Н.І., Глазман І.М. Теорія лінійних операторів у гільбертовому просторі. — 2025. — 663 с.(укр.)
  • Гельфанд І. М. Лекції з лінійної алгебри. — 2025. — 248 с.(укр.)
  • Гантмахер Ф. Р. Теорія матриць. — 2025. — 757 с.(укр.)
  • Чарін В.С. (2005). Лінійна алгебра (PDF). Київ: Техніка. с. 416.(укр.)