Сплюшка палаванська

Сплюшка палаванська

Біологічна класифікація
Домен: Еукаріоти (Eukaryota)
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клас: Птахи (Aves)
Ряд: Совоподібні (Strigiformes)
Родина: Совові (Strigidae)
Рід: Сплюшка (Otus)
Вид: Сплюшка палаванська
Otus fuliginosus
(Sharpe, 1888)
Синоніми
Scops fuliginosa
Otus bakkamoena fuliginosus
Посилання
Вікісховище: Otus fuliginosus
Віківиди: Otus fuliginosus
EOL: 1178246
ITIS: 555384
МСОП: 22688718

Сплюшка палаванська[2] (Otus fuliginosus) — вид совоподібних птахів родини совових (Strigidae)[3]. Ендемік Філіппін.

Опис[ред. | ред. код]

Довжина птаха становить 19-20 см. Верхня частина тіла темно-коричнева, на плечах біла смуга. Нижня частина тіла світліша, рудувато-коричнева поцяткована чорними смугами. Лицевий диск темний з білими краями, над очима світлі "брови", на голові пір'яні "вуха". Очі оранжево-карі, дзьоб світло-коричневий, лапи оперені, жовтувато-сірі, кігті темно-рогові. Голос — низький, хриплий, каркаючий, двоскладовий «крар-круар», який повторюється з інтервалом у 4-5 секунд.

Поширення і екологія[ред. | ред. код]

Палаванські сплюшки є ендеміками острова Палаван на заході Філіппінського архіпелагу. Вони живуть у вологих гірських тропічних лісах та на плантаціях. Живляться переважно комахами[4].

Збереження[ред. | ред. код]

МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. За оцінками дослідників, популяція палаванських сплюшок становить від 15 до 30 тисяч птахів. Їм загрожує знищення природного середовища.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. BirdLife International (2016). Otus fuliginosus: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 02 жовтня 2022
  2. Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
  3. Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Owls. World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 02 жовтня 2022.
  4. Allen, Desmond (2020). Birds of the Philippines. Barcelona: Lynx and Birdlife International Guides. с. 178—179.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]