Список національних лісів США
В Сполучених Штатах Америки існує 154 національні ліси загальною площею 762 169 км²[1]. Ці природоохоронні території перебувають під управлінням Лісової служби США, однієї з агенцій Міністерства сільського господарства США. Першим національним лісом був Єллоустонський лісовий парк та земельний заповідник[en], створений 30 березня 1891 року. У 1897 році було прийнято Основний закон про управління Лісовою службою[en], який визначив, що лісові заповідники мали створюватися з метою захисту лісів і водозбірних басейнів, а також для резервування запасів деревини. Відповідно до Закону про лісові заповідники[en] 1891 року, президент США отримав право передавити лісові заповідники у суспільну власність. З ухваленням Акту про передачу[en] лісові заповідники були підпорядковані Міністерству сільського господарства США в рамках новоствореної Лісової служби США[2][3].
До 1907 року президент Теодор Рузвельт більш ніж удвічі збільшив площу лісових заповідників, а Конгрес у відповідь обмежив повноваження президента проголошувати нові заповідники. Національна лісова система зазнала серйозної реорганізації в 1908 році, а в 1911 році Конгрес дозволив долучення нових земель до системи відповідно до закону Вікса[en]. У 1960 році був прийнятий Акт про багатоцільове стійке землекористування[en], який розширив повноваження Служби лісів США, наказавши їй розробляти та управляти п'ятьма видами ресурсів — лісоматеріалами, пасовищами, водою, рекреацією та дикою природою, а також дозволив створювати зони дикої природи[en][2][3].
Станом на 30 вересня 2014 року Лісова служба США управляє територіями загальною площею 780 728,15 км², з яких 762 169,48 км² є національними лісами. На решті території розташовані 20 національних луків, 59 купівельних одиниць, 19 науково-дослідних та експериментальних ділянок, п'ять проєктів землеустрою та 37 інших ділянок. Національна лісова система має тривалу та складну історію реорганізації, тому, хоча наразі існує 154 національні ліси, багато з них управляються спільно, або як єдиний ліс, або як окремі ліси[A][4][3][5].
Переважна більшість національних лісів розташовані на Північному Заході США. Принаймні один національний ліс є в 40 штатах, крім десяти (Айова, Гаваї, Делавер, Канзас, Коннектикут, Меріленд, Массачусетс, Нью-Джерсі, Північна Дакота, Род-Айленд), хоча в Канзасі та Північній Дакоті є національні луки. Крім того, у Пуерто-Рико є Національний ліс Ель-Юнке[en]. Аляска має найбільшу площу національних лісів, що становить приблизно 89 000 км² або 12 % усіх національних лісів США. Також найбільші площі національних лісів мають Каліфорнія (84 000 км²) та Айдахо (83 000 км²). Площа лісів в Айдахо є найбільшою по відношенню до площі самого штату і становить 38,2 % території штату. Великі площі лісів також має Орегон (24,7 %) та Колорадо (20,9 %).
Найбільшим національним лісом США є Національний ліс Тонгасс[en] площею 67 778 км², розташований на Алясці. Він у 2,7 раза більший за другий за розмірами національний ліс. Найменшим національним лісом є Національний ліс Таскігі[en] в Алабамі площею 46 км². Лише 6 з 154 національних лісів лежать у межах одного округу.
| НазваA | Фото | Розташування[6]B | Дата створення[3]C | Площа[4] | Опис |
|---|---|---|---|---|---|
| Айдахо-Пенхендл[en] англ. Idaho Panhandle National Forests |  | Айдахо, Монтана, Вашингтон 47°43′ пн. ш. 116°13′ зх. д. / 47.717° пн. ш. 116.217° зх. д. | 1906, 6 листопада | 12441,8 км² | Простягається від кордону з Канадою до річки Сент-Джо[en], найвищої суднохідної річки у світі. Складається з трьох національних лісів — Кер-д'Ален[en], Сент-Джо[en] та Каніксу[en], об'єднаних в один ліс. Також до складу комплексу входять дві зони дикої природи — Кабінет-Маунтінс[en] та Салмо-Прієст[en][7][8]. |
| Аллегені[en] англ. Allegheny National Forest |  | Пенсільванія 41°39′ пн. ш. 79°01′ зх. д. / 41.650° пн. ш. 79.017° зх. д. | 1923, 24 вересня | 2078,7 км² | Єдиний національний ліс Пенсільванії, розташований навколо греблі Кінзуа[en] та Аллеганського водосховища[en] на Аллеганському плато[en] у північно-західній частині штату. Містить найбільшу збережену ділянку пралісів в Пенсільванії, яка входить до мальовничої і дослідницької зони Тіонеста[en], а також 16 км Північної стежки[en][9][10]. |
| Ампкуа[en] англ. Umpqua National Forest |  | Орегон 43°13′ пн. ш. 122°35′ зх. д. / 43.217° пн. ш. 122.583° зх. д. | 1907, 2 березня | 3990,7 км² | Розташований в Каскадних горах на південному заході Орегону. Містить три зони дикої природи. На річці Вотсон-Крік, притоці Клірвотера[en], знаходиться водоспад Вотсон[en][11]. |
| Анджеліна[en] англ. Angelina National Forest |  | Техас 31°13′ пн. ш. 94°17′ зх. д. / 31.217° пн. ш. 94.283° зх. д. | 1936, 13 жовтня | 623,8 км² | Ліс Анджеліна, що переважно складається з довгохвойних, ладанних та короткохвойних сосен, містить дві зони дикої природи та межує з водосховищем Сем Рейберн[en]. Він є оселищем для рідкісних флоридських дятлів[en] та зимуючих білоголових орланів[12][13]. |
| Анджелес[en] англ. Angeles National Forest |  | Каліфорнія 34°24′ пн. ш. 118°10′ зх. д. / 34.400° пн. ш. 118.167° зх. д. | 1892, 20 грудня[14] | 2677,3 км² | Розташований в горах Сан-Габріель[en] на окраїні агломерації Великого Лос-Анджелеса та включає п'ять зон дикої природи[en]. Більша частина лісу в парку — це густий чапараль. Висота парку коливається від 370 м над рівнем моря до 3068 м над рівнем моря на вершині гори Сан-Антоніо[en][15]. |
| Анкомпагре[en] англ. Uncompahgre National Forest |  | Колорадо 38°16′ пн. ш. 108°07′ зх. д. / 38.267° пн. ш. 108.117° зх. д. | 1905, 14 червня | 3851,7 км² | Містить північну частину гір Сан-Хуан[en] і плато Анкомпагре[en]. Також в лісі знаходиться ущелина Анкомпагре[en] та три зони дикої природи[16]. |
| Апалачікола[en] англ. Apalachicola National Forest |  | Флорида 30°11′ пн. ш. 84°41′ зх. д. / 30.183° пн. ш. 84.683° зх. д. | 1936, 13 травня | 2331,5 км² | Найбільший національний ліс Флориди, що включає понад 11 км² водойм та 108 км Флоридської стежки[en]. У зоні Леон-Сінкс[en] є карстові печери та воронки, а на березі річки Апалачікола[en] — комплекс історичних пам'яток Проспект-Блафф[en][17]. |
| Апачі-Сітгрівс[en] англ. Apache–Sitgreaves National Forest |  | Аризона, Нью-Мексико 33°44′ пн. ш. 109°05′ зх. д. / 33.733° пн. ш. 109.083° зх. д. | 1898, 17 серпня | 10628,3 км² | Розташований в горах Могойонського уступу[en] та Білих горах[en] Аризони. Містить 34 озера та більш ніж 1090 км річок та струмків — більше, ніж будь-який інший парк на посушливому Південному Заході США[18]. |
| Арапахо[en] англ. Arapaho National Forest |  | Колорадо 39°41′ пн. ш. 105°56′ зх. д. / 39.683° пн. ш. 105.933° зх. д. | 1903, 24 жовтня | 2915,4 км² | Розташований у високогір'ях Скелястих гір та включає шість зон дикої природи. Наразі управляється разом з Національним лісом Рузвельт[en] та Національними луками Пауні[en]. Найвища асфальтована дорога в США підіймається на висоту 4348 м над рівнем моря на вершині гори Блу-Скай[en][19] |
| Б'єнвілль[en] англ. Bienville National Forest |  | Міссісіпі 32°16′ пн. ш. 89°30′ зх. д. / 32.267° пн. ш. 89.500° зх. д. | 1936, 15 червня | 729,4 км² | Розташований у центральній частині штату Міссісіпі та включає кілька озер і водосховищ, а також прерію Харрелл[en], найбільшу та найменш порушену прерію штату. Мальовнича зона Б'єнвілль-Пайнс включає 76 га старовікових лісів. Ліс управляється спільно з п'ятьма іншими національними лісами Міссісіпі[10][20]. |
| Біверхед-Дірлодж[en] англ. Beaverhead–Deerlodge National Forest |  | Монтана 45°30′ пн. ш. 113°00′ зх. д. / 45.500° пн. ш. 113.000° зх. д. | 1908, 1 липня | 13608,1 км² | Найбільший національний ліс в Монтані, який включає кілька гірських хребтів Скелястих гір. Містить зони дикої природи Анаконда-Пінтлер[en] і Лі-Меткалф[en], а також частину стежки Континентального Вододілу та Національної історичної стежки Не-Персе[en][21]. |
| Бігхорн[en] англ. Bighorn National Forest |  | Вайомінг 44°32′ пн. ш. 107°21′ зх. д. / 44.533° пн. ш. 107.350° зх. д. | 1897, 22 лютого | 4473,0 км² | Розташований в горах Бігхорн[en] на півночі центральної частини Вайомінгу. Містить вісім будиночків для туристів, кілька водосховищ і 2400 км стежок. Найвищою вершиною є гора Клауд-Пік[en] заввишки 4013 м, розташована у зоні дикої природи Клауд-Пік[en], вкрита льодовиком Клауд-Пік[en][22]. |
| Біттеррут[en] англ. Bitterroot National Forest |  | Монтана, Айдахо 45°46′ пн. ш. 114°17′ зх. д. / 45.767° пн. ш. 114.283° зх. д. | 1897, 22 лютого | 6453,0 км² | Розташований у горах Біттеррут[en] і Сапфір[en]. Найвищою вершиною є Траппер-Пік[en] заввишки 3096 м[13][23]. |
| Блек-Гіллс[en] англ. Black Hills National Forest |  | Південна Дакота, Вайомінг 44°00′ пн. ш. 103°47′ зх. д. / 44.000° пн. ш. 103.783° зх. д. | 1897, 22 лютого | 5062,1 км² | Ліс Блек-Гіллс, що складається переважно з жовтих сосен, розташований у однойменних горах Блек-Гіллс. Включає 11 водойм, 568 км стежок і 2100 км струмків. Тут розташований Блек-Елк-Пік[en] заввишки 2208 м — найвища вершина Північної Дакоти та найвища гора в США на схід від Скелястих гір[13][24]. |
| Бойсе[en] англ. Boise National Forest | .jpg) | Айдахо 44°07′ пн. ш. 115°34′ зх. д. / 44.117° пн. ш. 115.567° зх. д. | 1908, 1 липня | 10717,2 км² | Розташований у басейнах річок Бойсе, Паєтт[en], Саут-Форк-Салмон[en] і Мідл-Форк-Салмон[en]. Містить понад 12 200 км струмків та понад 250 озер і водосховищ[25]. |
| Бріджер-Тетон[en] англ. Bridger–Teton National Forest |  | Вайомінг 42°45′ пн. ш. 110°45′ зх. д. / 42.750° пн. ш. 110.750° зх. д. | 1897, 22 лютого | 13691,7 км² | Є частиною екосистеми Великого Єллоустоуну[en] та містить 27 льодовиків, розташованих в горах Вінд-Рівер[en]. Через ліс протікає річка Грос-Вентр[en][26]. |
| Вайт-Маунтін[en] англ. White Mountain National Forest |  | Нью-Гемпшир, Мен 44°09′ пн. ш. 71°25′ зх. д. / 44.150° пн. ш. 71.417° зх. д. | 1918, 16 травня | 3082,4 км² | Розташований у Білих горах[en], через які проходить Аппалачська стежка та мальовнича дорога Білих гір. В межах лісу розташована гора Вашингтон заввишки 1917 м, яка є найвищою горою Північного Сходу США, хоча вершина гори розташована в межах державного парку[en][27]. |
| Вайт-Рівер[en] англ. White River National Forest |  | Колорадо 39°34′ пн. ш. 106°53′ зх. д. / 39.567° пн. ш. 106.883° зх. д. | 1891, 16 жовтня | 9257,2 км² | Містить вісім зон дикої природи, дванадцять гірськолижних курортів та чотири великі водосховища. Через ліс проходять 4000 км стежок та 3100 км доріг. Десять гірських піків, розташованих в лісі, підіймаються на висоту понад 4300 м над рівнем моря[28]. |
| Валлова-Вітмен[en] англ. Wallowa–Whitman National Forest |  | Орегон, Айдахо 45°13′ пн. ш. 117°31′ зх. д. / 45.217° пн. ш. 117.517° зх. д. | 1905, 6 травня | 9151,9 км² | Простягається від Блакитних гір[en] до річки Снейк. Висота коливається від 267 м у Пекельному каньйоні, найглибшій ущелині Північної Америки, до 3000 м на вершині Піку Сакаджавеї[en] в зоні дикої природи Ігл-Кеп[en][29]. |
| Вейн[en] англ. Wayne National Forest |  | Огайо 39°10′ пн. ш. 82°25′ зх. д. / 39.167° пн. ш. 82.417° зх. д. | 1951, 1 жовтня | 984,1 км² | Єдиний національний ліс Огайо. Розташований у передгір'ях Аппалачів. Через ліс проходить понад 480 км, зокрема частина Північної стежки[en][30]. |
| Вілламетт[en] англ. Willamette National Forest |  | Орегон 44°07′ пн. ш. 122°11′ зх. д. / 44.117° пн. ш. 122.183° зх. д. | 1933, 1 липня | 6805,5 км² | Розташований в Каскадних горах, простягається від гори Джефферсон[en] до гори Вашингтон[en]. Приблизно 20 % лісу займають зони дикої природи. Через ліс пролягають 9700 км доріг[31]. |
| Вільям-Бенкхед[en] англ. William B. Bankhead National Forest |  | Алабама 34°14′ пн. ш. 87°20′ зх. д. / 34.233° пн. ш. 87.333° зх. д. | 1918, 15 січня | 736,5 км² | Містить зону дикої природи Сіпсі[en] площею 10 086 га, найбільшу зону дикої природи на схід від річки Міссісіпі. Через ліс пролягають 246 км стежок. Він управляється разом з іншими національними лісами Алабами[32]. |
| Галлатін[en] англ. Gallatin National Forest |  | Монтана 45°15′ пн. ш. 111°00′ зх. д. / 45.250° пн. ш. 111.000° зх. д. | 1899, 10 лютого | 7485,5 км² | На півдні межує зі всесвітньо відомим Єллоустонським національним парком. Близько чверті лісу займає зона дикої природи Абсарока-Бітрут[en]; також у лісі розташована частина зони дикої природи Лі-Меткалф[en]. Через ліс протікає річка Медісон[en], на якій унаслідок землетрусу та зсуву у 1959 році утворилося озеро Куейк[33]. |
| Ганнісон[en] англ. Gunnison National Forest |  | Колорадо 38°41′ пн. ш. 106°41′ зх. д. / 38.683° пн. ш. 106.683° зх. д. | 1905, 12 травня | 6744,1 км² | Розташований у Скелястих горах в штаті Колорадо, поблизу міста Ганнісон. Містить сім територій дикої природи, зокрема зону Марун-Беллс-Сноумасс[en]. Тут розташована велетенська скеля Сламгалліон, що складається з монтморилоніту[13][16] |
| Гаявата[en] англ. Hiawatha National Forest |  | Мічиган 46°10′ пн. ш. 86°40′ зх. д. / 46.167° пн. ш. 86.667° зх. д. | 1931, 16 січня | 3636,0 км² | Розташований на Верхньому півострові Мічигану[en] та межує з озерами Верхнє, Мічіган і Гурон. Містить Національну зону відпочинку Гранд-Айленд[en] та п'ять зон дикої природи[34]. |
| Гелена[en] англ. Helena National Forest |  | Монтана 46°33′ пн. ш. 112°12′ зх. д. / 46.550° пн. ш. 112.200° зх. д. | 1906, 12 квітня | 3975,6 км² | Ліс оточує Гелену, столицю Монтани. На його території розташовані гори Елкхорн[en]. Через ліс проходить частина стежки Континентального Вододілу завдовжки майже 130 км[35]. |
| Гіла[en] англ. Gila National Forest |  | Нью-Мексико 33°17′ пн. ш. 108°20′ зх. д. / 33.283° пн. ш. 108.333° зх. д. | 1899, 2 березня | 10757,8 км² | В лісі знаходиться зона дикої природи Гіла[en], перша в світі зона дикої природи, створена 3 червня 1924 року. Національна рекреаційна стежка Кетволк довжиною 1,8 км проходить вузьким каньйоном уздовж річки Вайтвотер-Крік[36]. |
| Гіффорд-Пінчот[en] англ. Gifford Pinchot National Forest |  | Вашингтон 46°10′ пн. ш. 121°48′ зх. д. / 46.167° пн. ш. 121.800° зх. д. | 1908, 1 липня | 5310,6 км² | Ліс містить Національну вулканічну пам'ятку гори Сент-Геленс[en] та частини семи зон дикої природи. Через ліс пролягають 2374 км стежок та 6605 км доріг[37]. |
| Гранд-Меса[en] англ. Grand Mesa National Forest |  | Колорадо 39°05′ пн. ш. 107°54′ зх. д. / 39.083° пн. ш. 107.900° зх. д. | 1908, 1 липня | 1400,0 км² | Розташований на заході Колорадо. Включає частину Батлемент-Меси[en] та більшу частину Гранд-Меси[en], найбільшої столової гори у світі, середня висота якої становить 3200 м. У лісі є понад 300 озер. Він управляється спільно з Національними лісами Ганнісон[en] і Анкомпагре[en][13][16]. |
| Грін-Маунтін[en] англ. Green Mountain National Forest |  | Вермонт 43°18′ пн. ш. 73°00′ зх. д. / 43.300° пн. ш. 73.000° зх. д. | 1932, 25 квітня | 1652,8 км² | Розташований у Зелених горах в штаті Вермонт. Містить вісім зон дикої природи. Через ліс проходять 1400 км стежок, зокрема Аппалачська стежка та дві національні рекреаційні стежки Лонг[en] і Роберт-Фрост[en][38]. |
| Гумбольдт-Тоябі[en] англ. Humboldt–Toiyabe National Forest |  | Невада, Каліфорнія 40°23′ пн. ш. 115°33′ зх. д. / 40.383° пн. ш. 115.550° зх. д. | 1906, 3 травня | 25458,6 км² | Найбільший національний ліс за межами Аляски. Розташований у "небесних островах" в горах Невади. Частиною лісу є національна зона відпочинку Весняних гір[en], розташована поблизу Лас-Вегаса[39] |
| Гурон-Маністі[en] англ. Huron–Manistee National Forests |  | Мічиган 44°33′ пн. ш. 83°52′ зх. д. / 44.550° пн. ш. 83.867° зх. д. | 1928, 30 липня | 3946,2 км² | Включає Національний заповідник диких квітів озера Лода, розташований навколо невеликого джерельного озера, оточеного лісом, а також зону дикої природи Нордхаус-Дюнес[en], яка охоплює піщані дюни заввишки до 40 м, розташовані на березі озера Мічіган[40]. |
| Даніель-Бун[en] англ. Daniel Boone National Forest |  | Кентуккі 37°17′ пн. ш. 83°52′ зх. д. / 37.283° пн. ш. 83.867° зх. д. | 1937, 23 лютого | 2283,1 км² | Ліс займає частину Камберлендського плато[en] та Аппалачів. Він містить дві зони дикої природи, кілька водойм, а також багато мальовничих місць, такі як водоспад Камберленд[en], ущелина Червоної річки[en], арка Яху[en] та багато печер[41] |
| Дейві-Крокетт[en] англ. Davy Crockett National Forest |  | Техас 31°18′ пн. ш. 95°06′ зх. д. / 31.300° пн. ш. 95.100° зх. д. | 1936, 13 жовтня | 652,1 км² | Розташований на краю поясу соснових лісів Південного Сходу США, у місці, де вони переходять у прерії техаського Блекленду. Зона дикої природи Біг-Слог[en] складається переважно з широколистяних лісів. Зона відпочинку оточує озеро Реткліфф[en] площею 18 га[13][42]. |
| Дельта[en] англ. Delta National Forest |  | Міссісіпі 32°45′ пн. ш. 90°46′ зх. д. / 32.750° пн. ш. 90.767° зх. д. | 1961, 12 січня | 251,3 км² | Національний ліс Дельти, розташований у заплаві річки Міссісіпі, — це єдиний заплавний листяний ліс у Національній системі лісів. До складу лісу входять дослідницька природна зона Грін-Еш-Оверкап-Оак-Світгам, яка також є національною природною пам'яткою, оскільки містить залишки заплавних пралісів[10][43]. |
| Де-Сото[en] англ. De Soto National Forest |  | Міссісіпі 31°02′ пн. ш. 88°59′ зх. д. / 31.033° пн. ш. 88.983° зх. д. | 1936, 17 червня | 2153,3 км² | Національний ліс Де-Сото містить дві зони дикої природи — Блек-Крік[en] і Ліф-Рівер[en], єдині природні зони в штаті Міссісіпі. Національні рекреаційні стежки[en] Блек-Крік і Туксачані включають пішохідні маршрути протяжністю 97 км. Ділянка річки Блек-Крік протяжністю 34 км була визнана національною дикою та мальовничою річкою[en][10][20] |
| Дешутес[en] англ. Deschutes National Forest | .jpg) | Орегон 43°50′ пн. ш. 121°32′ зх. д. / 43.833° пн. ш. 121.533° зх. д. | 1908, 1 липня | 6524,4 км² | Розташований на східній стороні Каскадних гір. Містить Національну вулканічну пам'ятку Ньюберрі[en] та п'ять зон дикої природи. Тут розташована печера Лава-Рівер[en] довжиною 1588 м, яка є найдовшим лавовим тунелем Орегону[44]. |
| Джордж-Вашингтон-і-Джеферсон[en] англ. George Washington and Jefferson National Forests |  | Вірджинія, Західна Вірджинія, Кентуккі 38°12′ пн. ш. 79°21′ зх. д. / 38.200° пн. ш. 79.350° зх. д. | 1918, 16 травня | 7252,8 км² | Розташований в Аппалачах та включає 93 000 га пралісів. Тут знаходиться гора Роджерс[en], найвища гора Вірджинії заввишки 1746 м. Через ліс проходить мальовнича автомобільна дорога Блакитного хребта[en] і Аппалачська стежка[45] |
| Діксі[en] англ. Dixie National Forest |  | Юта 38°15′ пн. ш. 111°30′ зх. д. / 38.250° пн. ш. 111.500° зх. д. | 1905, 25 вересня | 7631,0 км² | Розташований на вододілі між Великим Басейном і басейном річки Колорадо. Висота лісу коливається від 850 м над рівнем моря біля Сент-Джорджа до 3451 м над рівнем моря на горі Боулдер[en]. В межах лісу розташовані зони дикої природи Ешдаун-Гордж[en], Бокс-Дед-Холлоу[en], Коттонвуд-Форест[en] та Пайн-Веллі-Маунтін[en][46]. |
| Ельдорадо[en] англ. Eldorado National Forest |  | Каліфорнія 38°47′ пн. ш. 120°19′ зх. д. / 38.783° пн. ш. 120.317° зх. д. | 1910, 28 липня | 2813,0 км² | Ліс розташований в горах Сьєрра-Невада. Містить 297 озер і водосховищ та 983 км річок і струмків, у яких водиться багато риби. Через ліс проходить 562 км стежок і 3809 км доріг. Зона дикої природи Десолейшн[en] є найбільш відвідуваною зоною дикої природи в країні[7][47]. |
| Ель-Юнке[en] англ. El Yunque National Forest |  | Пуерто-Рико 18°17′ пн. ш. 65°48′ зх. д. / 18.283° пн. ш. 65.800° зх. д. | 1903, 17 січня | 116,1 км² | Єдиний тропічний дощовий ліс у Національній системі лісів. На великих висотах лісу за рік випадає майже 5100 мм опадів. Тут зустрічається 240 видів дерев, 23 з яких є ендеміками лісу, які більше ніде в світі не зустрічаються[48][49]. |
| Ешлі[en] англ. Ashley National Forest |  | Юта, Вайомінг 40°38′ пн. ш. 110°06′ зх. д. / 40.633° пн. ш. 110.100° зх. д. | 1908, 1 липня | 5578,3 км² | Національний ліс Ешлі, розташований в горах Юїнта[en], управляє Національною зоною відпочинку Палаючої ущелини[en] та Природною зоною високогір'їв Юїнти[en]. Він включає Королівський пік заввишки 4123 м, найвищу вершину Юти[50]. |
| Іньо[en] англ. Inyo National Forest |  | Каліфорнія, Невада 37°30′ пн. ш. 118°39′ зх. д. / 37.500° пн. ш. 118.650° зх. д. | 1907, 25 травня | 7920,8 км² | Розташований в горах Сьєрра-Невада. Включає озеро Моно, кальдеру долини Лонг, дев'ять зон дикої природи та гору Вітні заввишки 4421 м, найвищу гору США поза межами Аляски. У високогір'ях національного лісу зростають рідкісні довговічні сосни[51]. |
| Кайбаб[en] англ. Kaibab National Forest |  | Аризона 35°56′ пн. ш. 112°09′ зх. д. / 35.933° пн. ш. 112.150° зх. д. | 1908, 1 липня | 6317,4 км² | Розташований на плато Колорадо, на північ та на південь від Національного парку Великого Каньйону. Найвищою вершиною є гора Кендрік заввишки 3175 м, розташована у зоні дикої природи Кендрік-Маунтін[en]. Також тут розташована зона дикої природи Канаб-Крік[en]. Через ліс проходить понад 480 км стежок[52]. |
| Карібу-Таргі[en] англ. Caribou–Targhee National Forest |  | Айдахо, Вайомінг 41°57′ пн. ш. 112°08′ зх. д. / 41.950° пн. ш. 112.133° зх. д. | 1905, 23 травня | 10621,9 км² | У зоні дикої природи Джедедая-Сміт[en] є багато печер, зокрема відома печера Міннетонка[en], а зона дикої природи Вайнгар-Хоул[en] підтримує популяції гризлі та є частиною екосистеми Великого Єллоустоуну. На річці Генріс-Форк[en], притоці Снейку, знаходяться каскади водоспадів[53]. |
| Карсон[en] англ. Carson National Forest |  | Нью-Мексико 36°30′ пн. ш. 106°04′ зх. д. / 36.500° пн. ш. 106.067° зх. д. | 1906, 7 листопада | 6015,1 км²[54] | Розташований в горах Сангре-де-Крісто[en]. Містить понад 970 км шляхів та гірськолижний курорт Таос-Скай-Веллі. Тут розташована гора Вілер-Пік[en] заввишки 4011 м, найвища вершина Нью-Мексико[13][55][56]. |
| Кастер[en] англ. Custer National Forest |  | Монтана, Південна Дакота 45°30′ пн. ш. 106°00′ зх. д. / 45.500° пн. ш. 106.000° зх. д. | 1907, 2 березня | 4813,6 км² | Близько трьох чвертей лісу займає зона дикої природи Абсарока-Бітрут[en]. Тут розташована гора Граніт-Пік[en], найвища вершина Монтани заввишки 3904 м, а також національні природні пам'ятки Капітол-Рок та Кастлс. Через ліс проходить шосе Біртуз[en][57]. |
| Кісатчі[en] англ. Kisatchie National Forest |  | Луїзіана 31°00′ пн. ш. 92°37′ зх. д. / 31.000° пн. ш. 92.617° зх. д. | 1930, 10 червня | 2458,6 км² | Єдиний національний ліс Луїзіани, який охоплює соснові праліси та гаї болотяних кипарисів в байю[en]. У лісі зустрічається 48 видів ссавців, 56 видів рептилій, 30 видів земноводних і 155 видів гніздових або зимуючих птахів[58]. |
| Кламат[en] англ. Klamath National Forest |  | Каліфорнія, Орегон 41°30′ пн. ш. 123°08′ зх. д. / 41.500° пн. ш. 123.133° зх. д. | 1905, 6 травня | 6768,1 км² | Розташований на кордоні Каліфорнії та Орегону. Містить частини п'яти зон дикої природи, 245 км диких і мальовничих річок[en] та 320 км річок, доступних для рафтингу, включно з річкою Кламат. Ендеміком лісу є сіскійська маріпоза[en], яка більше ніде в світі не зустрічається[59] |
| Клівленд[en] англ. Cleveland National Forest |  | Каліфорнія 32°45′ пн. ш. 116°36′ зх. д. / 32.750° пн. ш. 116.600° зх. д. | 1893, 25 лютого | 1722,3 км² | Розташований у Південній Каліфорнії, в зоні середземноморського клімату. Містить 4 зони дикої природи. У лісі зустрічаються 22 види рослин і тварин, що перебувають під загрозою зникнення. Висота регіону не настільки велика, як в інших національних лісах Каліфорнії. Найвищою вершиною лісу є Монумент-Пік заввишки 1911 м[7][60]. |
| Клірвотер[en] англ. Clearwater National Forest |  | Айдахо 46°33′ пн. ш. 115°09′ зх. д. / 46.550° пн. ш. 115.150° зх. д. | 1908, 1 липня | 6807,1 км² | Розташований в горах Біттеррут[en], займає частину регіону Палус[en]. Через ліс протікають річки Клірвотер[en] і Лохса[en]. Експедиція Льюїса і Кларка пройшла через ліс 1805 році, перетнувши перевал Лоло[en], а у 1860-х роках в лісі шукали золото[7][61] |
| Коконіно[en] англ. Coconino National Forest |  | Аризона 34°45′ пн. ш. 111°33′ зх. д. / 34.750° пн. ш. 111.550° зх. д. | 1898, 17 серпня | 7495,6 км² | Національний ліс містить гори Сан-Франциско[en], Могойонський уступ[en] та каньйон Оак-Крік[en]. Тут розташований каньйон Сікомор[en], другий за величиною каньйон в Аризоні, країні червоних скель, а також гора Хамфріс-Пік[en] заввишки 3 852 м, найвища вершина Аризони[7][62]. |
| Колвілл[en] англ. Colville National Forest |  | Вашингтон 48°32′ пн. ш. 117°54′ зх. д. / 48.533° пн. ш. 117.900° зх. д. | 1907, 1 березня | 3863,4 км² | Національний ліс Колвілл розташований в горах Кеттл[en] та Селкірк[en], які підіймаються на висоту до 2200 м. Він містить 782 км пішохідних стежок та частину зони дикої природи Салмо-Пріст[en]. Через ліс проходить Тихоокеанська Північно-Західна стежка[en][63]. |
| Конеку[en] англ. Conecuh National Forest |  | Алабама 31°05′ пн. ш. 86°38′ зх. д. / 31.083° пн. ш. 86.633° зх. д. | 1936, 17 липня | 339,9 км² | Національний ліс Конеку, який управляється спільно з іншими національними лісами Алабами, містить дві зони відпочинку: озера Блю-Лейк та Опен-Понд. Сухі, піщані височини підтримують ліси довгохвойних сосен, тоді як у низовинах зустрічаються карстові воронки, джерела та болота[10][32]. |
| Коронадо[en] англ. Coronado National Forest |  | Аризона, Нью-Мексико 32°30′ пн. ш. 110°40′ зх. д. / 32.500° пн. ш. 110.667° зх. д. | 1902, 11 квітня | 6956,3 км² | Національний ліс Коронадо розташований на небесних островах Південного Заходу США. Він включає гору Райтсон[en] та каньйон Мадера[en], де проводяться спостереження за птахами. У лісі є вісім зон дикої природи, а на горах Хопкінс[en] та Леммон[en] розміщені обсерваторії[64]. |
| Кроатан[en] англ. Croatan National Forest |  | Північна Кароліна 34°52′ пн. ш. 77°00′ зх. д. / 34.867° пн. ш. 77.000° зх. д. | 1936, 29 липня | 652,9 км² | Це єдиний прибережний національний ліс, розташований на східному узбережжі США. Він містить естуарії річок та покосіни[en]. Ліс є домом для рідкісних хижих рослин — венериних мухоловок. В гирлі річки Вайт-Оук[en] розташована зона відпочинку Сідар-Пойнт[10][65]. |
| Кутеней[en] англ. Kootenai National Forest |  | Монтана, Айдахо 48°32′ пн. ш. 115°26′ зх. д. / 48.533° пн. ш. 115.433° зх. д. | 1906, 13 серпня | 7326,3 км² | Включає гори Кабінет[en] і річки Кутеней і Кларк-Форк. На річці Кларк-Форк розташовані водосховища Ноксон-Рапідс і Кабінет-Горж, а в горах Селкірк[en] — Мальовнича зона Північно-Західного піку[13][66] |
| Лассен[en] англ. Lassen National Forest |  | Каліфорнія 40°05′ пн. ш. 121°14′ зх. д. / 40.083° пн. ш. 121.233° зх. д. | 1905, 2 червня | 4314,1 км² | Оточує Національний парк Лассен-Волканік[en]. Містить три зони дикої природи та 37 000 га старих хвойних лісів. Тут розташована печера Субвей — лавовий тунель довжиною 0,48 км, який відкритий для відвідування[67]. |
| Лінкольн[en] англ. Lincoln National Forest |  | Нью-Мексико 32°57′ пн. ш. 105°26′ зх. д. / 32.950° пн. ш. 105.433° зх. д. | 1902, 26 липня | 4433,2 км² | Включає частини чотирьох гірських хребтів — Капітан[en], Гвадалупе[en], Сакраменто та Сьєрра-Бланка[en]. Висота лісу коливається від 1200 до 3500 м над рівнем моря. Ліс був місцем народження відомого ведмедя Смокі[en][68]. |
| Лоло[en] англ. Lolo National Forest |  | Монтана 47°09′ пн. ш. 114°26′ зх. д. / 47.150° пн. ш. 114.433° зх. д. | 1906, 20 вересня | 9056,7 км² | Розташований на захід від Континентального вододілу. Містить частини чотирьох зон дикої природи, близько 1100 км стежок та безліч озер, у яких водиться щонайменше 20 промислово цінних видів риб. Також в лісі зустрічається 60 видів ссавців, 300 видів птахів та 1500 видів рослин[69]. |
| Лос-Падрес англ. Los Padres National Forest |  | Каліфорнія 34°32′ пн. ш. 119°46′ зх. д. / 34.533° пн. ш. 119.767° зх. д. | 1898, 2 березня | 7172,0 км² | Охоплює частини Каліфорнійських Прибережних хребтів[en] та Поперечних хребтів[en]. Містить десять зон дикої природи, які займають близько 45 % площі лісу, а також 2023 км стежок, зокрема частину Національної мальовничої дороги Хасінто Рейєса[70]. |
| Льюїс-енд-Кларк[en] англ. Lewis and Clark National Forest |  | Монтана 46°55′ пн. ш. 110°38′ зх. д. / 46.917° пн. ш. 110.633° зх. д. | 1897, 22 лютого | 7573,7 км² | Розташований на півночі центральної частини штату Монтана. Включає сім гірських хребтів і значні частини зон дикої природи Боб-Маршалл[en] та Скейпгоат[en][71]. |
| Малур[en] англ. Malheur National Forest |  | Орегон 44°15′ пн. ш. 118°51′ зх. д. / 44.250° пн. ш. 118.850° зх. д. | 1908, 1 липня | 5992,7 км² | Розташований у Блакитних горах[en] на сході Орегону. Найвищою точкою є гора Строберрі[en] заввишки 2756 м. У Ботанічній зоні Кедр-Гроув знаходяться єдине насадження нутканських кипарисів в США на схід від Каскадних гір[72]. |
| Манті-Ла-Саль[en] англ. Manti–La Sal National Forest |  | Юта, Колорадо 38°23′ пн. ш. 109°01′ зх. д. / 38.383° пн. ш. 109.017° зх. д. | 1903, 29 травня | 5139,4 км² | Включає гори Ла-Саль[en] та Абахо[en], розташовані на сході Юти. Найвищою вершиною є гора Піл[en] заввишки 3879 м. Єдиною зоною дикої природи в лісі є зона Дарк-Каньйон[en][7][73]. |
| Марк-Твен[en] англ. Mark Twain National Forest |  | Міссурі 37°00′ пн. ш. 91°30′ зх. д. / 37.000° пн. ш. 91.500° зх. д. | 1939, 11 вересня | 6090,0 км² | Єдиний національний ліс в штаті Міссурі. Містить сім зон дикої природи та національну дику і мальовничу річку Елевен-Пойнт[en]. Містить 18 природних зон, якими управляє Департамент охорони природи Міссурі[en][74]. |
| Маунт-Бейкер-Сноквалмі[en] англ. Mount Baker–Snoqualmie National Forest |  | Вашингтон 48°28′ пн. ш. 121°25′ зх. д. / 48.467° пн. ш. 121.417° зх. д. | 1897, 22 лютого | 10371,9 км² | Розташований в Каскадних горах і включає гору Бейкер[en] (3286 м) — вкритий льодовиком стратовулкан. Ліс містить Національну зону відпочинку гори Бейкер[en] та частини десяти зон дикої природи. Через нього проходить Тихоокеанський верховинний шлях та Тихоокеанська Північно-Західна стежка[en][75]. |
| Маунт-Гуд[en] англ. Mount Hood National Forest |  | Орегон 45°16′ пн. ш. 121°49′ зх. д. / 45.267° пн. ш. 121.817° зх. д. | 1892, 17 червня | 4327,8 км² | Ліс включає гору Гуд, найвищу гору Орегону заввишки 3429 м, на честь якої він отримав свою назву. Ліс простягається від ущелини річки Колумбія, включає Національну зону відпочинку гори Гуд[en] і дев'ять зон дикої природи[76]. |
| Медісін-Боу-Раутт[en] англ. Medicine Bow–Routt National Forest |  | Колорадо, Вайомінг 41°14′ пн. ш. 106°15′ зх. д. / 41.233° пн. ш. 106.250° зх. д. | 1902, 22 травня | 8944,9 км² | Включає багато гірських хребтів Скелястих гір, висота яких коливається від 1700 до 3940 м над рівнем моря. Містить десять зон дикої природи та водосховище Роб-Рой площею 200 га[77]. |
| Мендосіно[en] англ. Mendocino National Forest |  | Каліфорнія 39°38′ пн. ш. 122°51′ зх. д. / 39.633° пн. ш. 122.850° зх. д. | 1908, 1 липня | 3705,0 км² | Єдиний національний ліс у Каліфорнії, який не перетинає асфальтована дорога. Частиною національного лісу є Центр генетичних ресурсів і збереження природи, який вирощує рослини для лісовідновлення, відновлення вододілів, відновлення дикої природи та інших проєктів[78]. |
| Модок[en] англ. Modoc National Forest |  | Каліфорнія 41°34′ пн. ш. 120°53′ зх. д. / 41.567° пн. ш. 120.883° зх. д. | 1904, 29 листопада | 6800,4 км² | Національний ліс Модок містить вулкан Медісін-Лейк[en] (2414 м), який є найбільшим щитовим вулканом у Північній Америці. Тут є 17 600 га пралісів, а у зоні дикої природи Саут-Ворнер[en] знаходиться водоспад Мілл-Крік[79]. |
| Національний ліс Мононгахела[en] англ. Національний ліс Мононгахела |  | Західна Вірджинія 38°33′ пн. ш. 79°54′ зх. д. / 38.550° пн. ш. 79.900° зх. д. | 1920, 28 квітня | 3725,5 км² | Національний ліс містить національну зону відпочинку Спрус-Ноб-Сенека-Рокс[en] та вісім зон дикої природи. Гора Cпрус-Ноб[en] заввишки 1482 м є найвищою вершиною Західної Вірджинії, а Сенека-Рокс[en] — це стрімка кварцитова скеля висотою 270 м[80]. |
| Нантахала[en] англ. Nantahala National Forest |  | Північна Кароліна 35°12′ пн. ш. 83°33′ зх. д. / 35.200° пн. ш. 83.550° зх. д. | 1907, 6 лютого | 2154,1 км² | Розташований на південному заході Північної Кароліни. Включає річку Нантахала[en], яка протікає через ущелину Нантахала. Через ліс проходить 970 км стежок. Висота лісу коливається від 370 м над рівнем моря до 1800 м над рівнем моря на горі Лон-Балд[65]. |
| Небраска[en] англ. Nebraska National Forest |  | Небраска 41°42′ пн. ш. 100°22′ зх. д. / 41.700° пн. ш. 100.367° зх. д. | 1902, 16 квітня | 569,8 км² | Цей ліс був створений у 1902 році Чарльзом Е. Бессі як експеримент, щоб побачити, чи можна створити ліс на безлісих Великих рівнинах для використання в якості національного лісового резерву[13][81]. |
| Не-Персе[en] англ. Nez Perce National Forest |  | Айдахо 45°27′ пн. ш. 115°55′ зх. д. / 45.450° пн. ш. 115.917° зх. д. | 1908, 1 липня | 8998,5 км² | Національний ліс Не-Персе включає частини чотирьох зон дикої природи: Френк-Черч-Рівер-оф-ноу-Ретерн[en], Госпел-Хамп[en], Хеллс-Каньйон[en] та Селвей-Біттеррут[en]. Цей ліс управляється спільно з Національним лісом Клірвотер[en][82]. |
| Озарк-Сент-Френсіс[en] англ. Ozark–St. Francis National Forest |  | Арканзас 35°42′ пн. ш. 93°21′ зх. д. / 35.700° пн. ш. 93.350° зх. д. | 1908, 5 березня | 4667,5 км² | Через ліс проходить понад 640 км стежок, зокрема стежка високогір'їв Озарку[en]. Тут розташована трирівнева система печер Бланчард-Спрінгс[en], відкрита для публічних екскурсій[83]. |
| Окала[en] англ. Ocala National Forest |  | Флорида 29°12′ пн. ш. 81°44′ зх. д. / 29.200° пн. ш. 81.733° зх. д. | 1908, 24 листопада | 1556,8 км² | Охороняє найбільший у світі ліс піщаних сосен. Містить понад 600 озер, річок і джерел, а також чотири зони дикої природи. Через ліс проходить частина Флоридської стежки[en].[10][84] |
| Оканоган-Веначі[en] англ. Okanogan–Wenatchee National Forest |  | Вашингтон 48°38′ пн. ш. 119°35′ зх. д. / 48.633° пн. ш. 119.583° зх. д. | 1911, 1 липня | 17221,7 км² | Розташований на східній стороні Каскадних гір. Простягається від канадсько-американського кордону до річок Колумбія та Оканоган[en]. Через ліс проходить 2068 км стежок, зокрема частина Тихоокеанського Верховинного шляху[7][85] |
| Олімпік[en] англ. Olympic National Forest |  | Вашингтон 48°07′ пн. ш. 124°15′ зх. д. / 48.117° пн. ш. 124.250° зх. д. | 1897, 22 лютого | 2556,8 км² | Розташований на півострові Олімпік в штаті Вашингтон і оточує Національний парк Олімпік. Містить п'ять зон дикої природи, які займають близько 14 % лісу. У цій частині Вашингтону щорічно випадає більше опадів, ніж будь-де в США[7][86] |
| Оттава[en] англ. Ottawa National Forest |  | Мічиган 46°27′ пн. ш. 89°15′ зх. д. / 46.450° пн. ш. 89.250° зх. д. | 1931, 27 лютого | 4010,3 км² | Розташований на Верхньому півострові Мічигану[en], простягається від озера Верхнє до кордону з Вісконсином. Містить понад 500 озер, майже 3200 км струмків і три зони дикої природи[87]. |
| Оцеола[en] англ. Osceola National Forest |  | Флорида 30°19′ пн. ш. 82°27′ зх. д. / 30.317° пн. ш. 82.450° зх. д. | 1931, 10 липня | 648,3 км² | Єдиною зоною дикої природи в лісі є зона Біг-Гам-Свамп[en]. Також тут знаходиться дослідницька природна територія Оцеола, яка у 1974 році була визнана національною природною пам'яткою. Під час Громадянської війни на місці сучасного національного лісу відбулася битва при Оласті[en]. Через ліс проходить частина Національної мальовничої Флоридської стежки[en] завдовжки 37 км[88]. |
| Очоко[en] англ. Ochoco National Forest |  | Орегон 44°22′ пн. ш. 120°07′ зх. д. / 44.367° пн. ш. 120.117° зх. д. | 1911, 1 липня | 3459,3 км² | Ліс містить різноманітні дивні геологічні утворення, 38 000 га пралісів, верхів’я річки Крукед та три зони дикої природи. У горах Очоко[en] розташований Стовп Стейна — скеля заввишки 110 м[7][44]. |
| Паєтт[en] англ. Payette National Forest |  | Айдахо 45°05′ пн. ш. 115°48′ зх. д. / 45.083° пн. ш. 115.800° зх. д. | 1905, 3 червня | 9416,1 км² | Національний ліс Паєтт включає гори Семи Дияволів[en] та частину зони дикої природи Френк-Черч-Рівер-оф-ноу-Ретерн[en]. Також він містить гірськолижний курорт Брендейдж[en]. На заході він межує з Пекельним каньйоном[7][89] |
| Пайк англ. Pike National Forest | .jpg) | Колорадо 39°10′ пн. ш. 105°27′ зх. д. / 39.167° пн. ш. 105.450° зх. д. | 1892, 11 лютого | 4435,9 км² | Містить три зони дикої природи. Найвищою вершиною є гора Пайкс заввишки 4302 м. З 1975 року управляється спільно з Національним лісом Сан-Ісабель[en][90]. |
| Підрозділ з управління басейном озера Тахо[en] англ. Lake Tahoe Basin Management Unit |  | Каліфорнія, Невада 38°55′ пн. ш. 119°58′ зх. д. / 38.917° пн. ш. 119.967° зх. д. | 1973, квітень | 615,2 км² | Цей умовний "національний ліс" складається з частин національних лісів Ельдорадо[en], Тахо[en] та Гумбольдт-Тоябі[en]. Був виокремлений у окремий заповідник у квітні 1973 року для захисту унікальних екологічних і рекреаційних ресурсів озера Тахо[91][92]D . |
| Плумас[en] англ. Plumas National Forest |  | Каліфорнія 39°56′ пн. ш. 120°49′ зх. д. / 39.933° пн. ш. 120.817° зх. д. | 1905, 27 березня | 4814,0 км² | Містить 51 000 га старовікових лісів[93]. Зона відпочинку Літл-Грасс-Веллі, яка включає кемпінг та пропонує катання на човнах, оточує водосховище Літл-Грасс-Веллі[en][94]. |
| Прескотт[en] англ. Prescott National Forest |  | Аризона 34°35′ пн. ш. 112°36′ зх. д. / 34.583° пн. ш. 112.600° зх. д. | 1898, 10 травня | 5086,9 км² | Включає різноманітну рослинність, яка переходить від чагарників пустелі Сонора на низьких висотах до рідколісь жовтих сосен на високих висотах. Містить вісім зон дикої природи та 720 км стежок[95]. |
| Ріо-Гранде[en] англ. Rio Grande National Forest | ,_Colo.jpg) | Колорадо 37°43′ пн. ш. 106°37′ зх. д. / 37.717° пн. ш. 106.617° зх. д. | 1908, 1 липня | 7436,8 км² | У західній частині лісу, в горах Сан-Хуан[en], бере початок річка Ріо-Гранде. Східну межу лісу утворюють гори Сангре-де-Крісто[en]. Найвищою вершиною лісу є гора Бланка[en] заввишки 4372 м, звідки відкривається вид на долину Сан-Луїс[en] і Національний парк Великих Піщаних Дюн[en][96]. |
| Рог-Рівер-Сіскію[en] англ. Rogue River–Siskiyou National Forest | .jpg) | Орегон, Каліфорнія 41°58′ пн. ш. 123°08′ зх. д. / 41.967° пн. ш. 123.133° зх. д. | 1893, 28 вересня | 6956,1 км² | Простягається від Каскадних гір до гір Сіскію[en]. Близько 75 % площі лісу лежить у басейні річки Рог. Ліс містить частини восьми зон дикої природи, а також, можливо, найвищу у світі жовту сосну, яка має висоту 81,79 м[97][98]. |
| Рузвельт[en] англ. Roosevelt National Forest |  | Колорадо 40°32′ пн. ш. 105°35′ зх. д. / 40.533° пн. ш. 105.583° зх. д. | 1902, 22 травня | 3294,5 км² | Розташований у Скелястих горах на півночі Колорадо. Містить частини шести зон дикої природи. Управляється разом із Національним лісом Арапахо[en] та Національними луками Пауні[en][19]. |
| Савтуз[en] англ. Sawtooth National Forest |  | Айдахо, Юта 41°54′ пн. ш. 113°29′ зх. д. / 41.900° пн. ш. 113.483° зх. д. | 1905, 29 травня | 7293,0 км² | В лісі є понад 1100 озер, 1600 км стежок і доріг, а також десять гірських хребтів, найвищою вершиною яких є Хайндман-Пік[en] заввишки 3661 м. В горах Савтуз[en] розташована зона дикої природи Савтуз[en], Національна зона відпочинку Савтуз[en] та чотири гірськолижні курорти[99]. |
| Салмон-Халліс[en] англ. Salmon–Challis National Forest |  | Айдахо 45°07′ пн. ш. 114°09′ зх. д. / 45.117° пн. ш. 114.150° зх. д. | 1908, 1 липня | 17106,0 км² | Ліс містить річку Салмон[en] та зону дикої природи Френк-Черч-Рівер-оф-ноу-Ретерн[en]. В горах Лост-Рівер[en] розташована гора Бора-Пік[en] заввишки 3859 м, найвища вершина Айдахо[100]. |
| Самтер[en] англ. Sumter National Forest |  | Південна Кароліна 34°00′ пн. ш. 82°15′ зх. д. / 34.000° пн. ш. 82.250° зх. д. | 1936, 13 липня | 1508,6 км² | Містить 22 водоспади, висота яких становить від 3,7 м до 46 м, та частину зони дикої природи Еллікотт-Рок[en], єдиної зони дикої природи, розташованої в трьох штатах[101]. |
| Сан-Бернандіно[en] англ. San Bernardino National Forest |  | Каліфорнія 34°03′ пн. ш. 116°57′ зх. д. / 34.050° пн. ш. 116.950° зх. д. | 1893, 25 лютого | 2747,7 км² | Містить частину Національної пам'ятки гір Санта-Роза і Сан-Хасінто[en]. Ліс оточує водосховище Арроухед[en] та інші водойми[102]. |
| Сан-Ісабель[en] англ. San Isabel National Forest |  | Колорадо 38°24′ пн. ш. 105°56′ зх. д. / 38.400° пн. ш. 105.933° зх. д. | 1902, 11 квітня | 4486,5 км² | Включає гори Савач[en], Колледжіейт[en] і Сангре-де-Крісто[en]. Містить 19 з 54 чотирнадцятитисячників[en] Колорадо, зокрема найвищу вершину штату та всіх Скелястих гір — гору Елберт[en] заввишки 4401 м. Управляється спільно з Національним лісом Пайк[90]. |
| Санта-Фе[en] англ. Santa Fe National Forest |  | Нью-Мексико 35°54′ пн. ш. 106°13′ зх. д. / 35.900° пн. ш. 106.217° зх. д. | 1892, 11 січня | 6251,4 км² | Найвищою горою в лісі є Тручас-Пік[en] заввишки 3994 м, розташована у зоні дикої природи Пекос[en]. Також ліс містить Національний заказник кальдери Вальєс[en] і 1613 км стежок[103]. |
| Сан-Хуан[en] англ. San Juan National Forest |  | Колорадо 37°30′ пн. ш. 107°39′ зх. д. / 37.500° пн. ш. 107.650° зх. д. | 1905, 3 червня | 7545,7 км² | Включає Національну пам'ятку Чімні-Рок[en] і зону дикої природи Вемінуче[en] площею 2022,5 км², найбільшу зону дикої природи в Колорадо. Висота лісу коливається від 1500 до понад 4300 м над рівнем моря[104]. |
| Саюсло[en] англ. Siuslaw National Forest |  | Орегон 44°32′ пн. ш. 123°53′ зх. д. / 44.533° пн. ш. 123.883° зх. д. | 1908, 1 липня | 2550,7 км² | Розташований в горах Центрально-Орегонського Прибережного хребта[en]. Включає Національну зону відпочинку Орегонських дюн[en] та три зони дикої природи. У мальовничій дослідницькій зоні Меріс-Пік знаходиться найвища вершина лісу — гора Меріс-Пік[en] заввишки 1250 м[105]. |
| Себін[en] англ. Sabine National Forest |  | Техас 31°30′ пн. ш. 93°52′ зх. д. / 31.500° пн. ш. 93.867° зх. д. | 1936, 13 жовтня | 651,9 км² | Ліс межує з великим водосховищем Толедо-Бенд[en] і містить 45 км стежок. Єдиною зоною дикої природи в лісі є зона Індіан-Маундс. У цій зоні та в районі Мілл-Крік-Коув уздовж берегів водосховища збереглися давні праліси[13][42] |
| Секвоя[en], англ. Sequoia National Forest |  | Каліфорнія 36°03′ пн. ш. 118°31′ зх. д. / 36.050° пн. ш. 118.517° зх. д. | 1908, 1 липня | 4610,3 км² | Включає Національну пам'ятку мамонтових дерев[en], названий на честь велетенського мамонтового дерева або велетенського секвоядендрона, найбільшого дерева у світі. Ліс містить 4000 км доріг і 1370 км стежок, зокрема частину Тихоокеанського верховинного шляху[106]. |
| Сем-Г'юстон[en] англ. Sam Houston National Forest |  | Техас 30°32′ пн. ш. 95°21′ зх. д. / 30.533° пн. ш. 95.350° зх. д. | 1936, 13 жовтня | 660,7 км² | Ліс межує з великими водосховищами Конро[en] і Лівінгстон[en]. Через нього проходить частина шляху Одинокої Зірки[en]. Єдиною зоною дикої природи в лісі є зона Літл-Лейк-Крік[42]. |
| Семюел-Мак-Келві[en] англ. Samuel R. McKelvie National Forest |  | Небраска |