Спецтехноекспорт

Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство "Спецтехноекспорт"
Тип бізнес
Форма власності державний
Спеціалізація Військово-промисловий комплекс
Засновано 1998
Штаб-квартира Україна Україна: Київ
Територія діяльності міжнародна
Холдингова компанія Укроборонпром
spetstechnoexport.com

Державне госпрозрахункове зовнішньоторговельне підприємство Спецтехноекспорт (STE) — українська державна компанія, основним видом діяльності якої є експортно-імпортні відносини на світовому ринку озброєнь.

Історія[ред. | ред. код]

Підприємство створено Урядом України у липні 1998 року як дочірнє підприємство державної компанії «Укрспецекспорт. У 2010 році Спецтехноекспорт було включено до складу Державний Концерн «Укроборонпром».

З 2014 року підприємство почало займатися забезпеченням потреб військово-промислового комплексу Україні. Це в першу чергу забезпечення заводів запчастинами, що не виробляються в Україні, та підготовка програм модернізації бронетехніки радянського зразка іноземними компаніями.

У 2015 році державне підприємство заявляло [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.] про налагодження співпраці із американськими компаніями Textron Systems та Flir Systems, канадською Inkas, турецькою «Aselsan».

«Спецтехноекспорт» стала першою компанією в Україні, що отримала ліцензію на виробництво безпілотників. У 2015 році «Спецтехноекспорт» представив Президенту України 5 моделей безпілотних авіаційних комплексів українського виробництва — «Patriot RV010», «Observer-S», «А1-С Фурія», «Columba» та «Sparrow». [Архівовано 8 грудня 2015 у Wayback Machine.]

Сучасний стан[ред. | ред. код]

Компанія спеціалізується на експорті та імпорті новітньої зброї, військової продукції і технологій, а також техніки спеціального призначення. За величиною валового доходу і за обсягами надходження валюти в країну «Спецтехноекспорт» є другим найбільшим спецекспортером в Україні.

Співпрацює з українськими підприємствами, науково-дослідними центрами, конструкторськими бюро, державними та приватними компаніями з більш ніж 30 країн світу.

За офіційно опублікованою інформацією, протягом 2015—2017 років «Спецтехноекспорт» щорічно виконує контракти загальною вартістю 120—140 млн дол США. 10% експортних контрактів підприємства стосуються організації науково-дослідних робіт в Україні з метою створення інноваційних технологій у сфері оборони. На початку 2018 року ДП ДГЗП «Спецтехноекспорт» інформував громадськість про те, що загальний обсяг портфелю замовлень «Спецтехноекспорту» [Архівовано 18 травня 2018 у Wayback Machine.] оцінювався в $ 500 млн долл. США

Головним замовником продукції та послуг ДГЗП «Спецтехноекспорт» є Міністерство оборони Індії. У 2018 році в роботі Спецтехноекспорта знаходиться майже 400 контрактів з індійськими замовниками. Так, за результатам выставки DefExpo в Індії у 2018 році Спецтехноекспорт уклав нові контракти загальною вартістю 19 мільйонів доларів. «Спецтехноекспорт» також тісно співпрацює з державними та приватними корпораціями Індії, серед яких Bharat Electronics Limited, Reliance Defense Limited, Tata Power Company Limited, Punj Lloyd, Larsen Turbo та ін.

За 7 місяців 2019 року державна компанія уклала нових зовнішньоекономічних контрактів загальною вартістю $337 млн, що є рекордним показником компанії за попередні 10 років. За даними Звіту про роботу підприємства, за 2018 рік компанією було укладено нових контрактів на суму $282,5 млн, хоча у 2017 році цей показник становив лише $114,4 млн.[1]

Нові напрямки роботи[ред. | ред. код]

«Спецтехноекспорт» став першою компанією України, що отримала ліцензію на імпорт в країну військового обладнання виробництва США[2]. Зокрема, Спецтехноекспорт здійснює закупівлю американських гранатометів PSRL виробництва американської компанії Air Tronic USA на потреби українських силових структур.

«Спецтехноекспорт» розпочав тісну співпрацю з п'ятьма європейськими країнами у питаннях здійснення поставок Україні продукції військового призначення[3].

Також «Спецтехноэкспорт» - це перша українська компанія, яка виграла міжнародний публічний тендер за правилами GPA. За результатами тендеру, який проводився відповідно до європейської Оборонної директиви 2009/81/ЄС, "Спецтехноекспорт" буде постачати комплектуючі до танків Т-72 [Архівовано 17 травня 2018 у Wayback Machine.] протягом 2017-2019 рр. років для днієї з європейських країн (країна поставки в офіційних повідомленнях не називалася).

У 2019 році було підписано контракт на поставку Туреччині 120 мм ствольних керованих ракет "Конус" виробництва ДП "ДККБ "ЛУЧ" і пристроїв наведення для їхньої інтеграції в турецькі основні бойові танки.[4]

Офіційний статус компанії[ред. | ред. код]

«Спецтехноекспорт» є державним госпрозрахунковим зовнішньоторговельним підприємством та не є розпорядником бюджетних коштів. Зовнішньоекономічна діяльність підприємства ґрунтується на принципах самоокупності та самофінансування і провадиться відповідно до законодавства України.

«Спецтехноекспорт» має всі ліцензії та дозволи від Уряду України, необхідні для експорту продукції військового та подвійного призначення, та керується у своїй діяльності міжнародними угодами та міждержавними зобов’язаннями щодо контролю над експортом озброєнь.

Місія[ред. | ред. код]

  • Зміцнювати авторитет України за кордоном як країни з високим технологічним потенціалом.
  • Підвищувати якісний рівень озброєння української армії.
  • Залучати інвестиції у створення нових зразків озброєння та військової техніки в Україні.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. З початку 2019 року “Спецтехноекспорт” уклав контрактів на $337 мільйони. https://uprom.info/. Національний промисловий портал. 16 вересня 2019. Архів оригіналу за 11 грудня 2019. Процитовано 16 вересня 2019.
  2. ekonomiku-ukrainy-chast.html Директор «Спецтехноекспорту» Павло Барбул: «Кожен зароблений нами долар - це долар в економіку України» (Частина 1) // UAProm
  3. 5 східноєвропейських країн постачають в Україну летальні озброєння – «Спецтехноекспорт» // Радіо Свобода. Архів оригіналу за 18 травня 2018. Процитовано 18 травня 2018.
  4. Україна продаватиме свої ракети Туреччині. depo.ua. 1.05.2019. Архів оригіналу за 1 травня 2019. Процитовано 1 травня 2019.

Посилання[ред. | ред. код]