Соціологія емоцій

Соціологія емоцій — галузь соціології, що присвячена вивченню емоцій у контексті соціальної взаємодії.

Передумови вивчення емоцій соціологією закладені в працях К. Маркса, Е. Дюркгайма, М. Вебера, Г. Зіммеля та інших вчених. В працях класиків емоції розглядалися на макрорівні, їх виникнення та різноманітність описували як результат структурних та інституційних змін.

Напрямок соціології, названий згодом «соціологія емоцій», значно розвинувся у другій половині XX століття (1970-ті роки), коли з'явилася значна кількість праць, присвячена вивченню емоцій в контексті соціальної взаємодії.

З 1970-х років у соціології з'являється значна кількість праць, присвячених вивченню емоцій у контексті соціальної взаємодії. Зокрема, важливим для формування соціології емоцій були праці Арлі Рассел Хохшильд^[en], яка ввела чотири параметри для пояснення емоцій: емоційні правила, емоційна робота, зовнішнє вираження емоцій та глибина переживань, які визначають тип та тривалість емоцій та їх відношення до ситуації.

• Емоційна праця

• Іванова Т. Вивчення емоцій у соціології: еволюція поглядів (PDF). Socioпростір: Міждисциплінарний збірник наукових праць з соціології та соціальної роботи. КНУ ім. Тараса Шевченка (3'12). Процитовано 2 березня 2025.

• Emotional Culture and Identity (CEMID)

Це незавершена стаття з науки. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.